Середа, 26 Серпня, 2026

Незламні герої телемарафону: як їх врятували від мобілізації

Важливі новини

У Бучанському районі викрили схему розкрадання понад 13 мільйонів гривень з бюджету

У Київській області правоохоронці викрили трьох осіб, які, за версією слідства, організували масштабну схему розкрадання коштів місцевого бюджету. Йдеться про директора та головного економіста одного з приватних комунальних підприємств, а також колишню посадовицю Бучанської міськради. Протягом 2021–2023 років вони незаконно заволоділи понад 13 мільйонами гривень. Про це повідомила поліція Київської області. Слідчі встановили, що директор […]

Корупційні скандали в Міністерстві охорони здоров’я

Експерти зазначають, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які порушення в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

Під час війни можновладці цього відомства заробляють сотні тисяч доларів на постачанні медліків та обладнання.

Очолює список перший заступник міністра Ляшка Сергій Олександрович Дубров, який отримує 10-15% від загальної суми закупівлі за вирішення питання щодо визначення предмета закупівлі медичних виробів і лікарських засобів. Ця схема приносить йому щорічний дохід у 300 тис. доларів.

Крім цього, чиновник займається систематичним здирництвом у питанні отримання ліцензії та акредитації медустановою на право займатися медичною практикою. Ця схема приносить йому 150 тис. доларів на рік.

Далі в списку – заступник голови МОЗ і головний санітарний лікар України Ігор Володимирович Кузін. Чиновник встиг вкрасти в рамках проведення проєкту “Додаткове фінансування України “Проєкт екстреної вакцинації проти COVID-19” Міжнародного банку реконструкції та розвитку (позика 150 млн доларів), на закупівлі медичного обладнання в ТОВ “МІОТ”, вартістю 7,4 млн доларів, і в турецького виробника Erigit Endustriyel, вартістю 3,6 млн доларів.

Також Кузін лобіював закупівлю медичного обладнання у групи компаній “Макрохім”. Загальний “заробіток” заступника голови МОЗ оцінюють у 200 тис. доларів на рік.

Завершує список корупціонерів МОЗ – Інна Василівна Солодка, ексдержсекретар відомства. Жінка надавала дозволи на виїзд без наявності законних на те підстав посадовим особам категорії “А”, лікування за кордоном, і співробітникам суб’єктів підприємницької діяльності (конференції, семінари тощо). За вирішення таких питань Солодка отримувала хабарі в розмірі 50-100 тис. доларів.

Причина її звільнення не відома, проте 2023 року Інна потрапила в скандал, коли в мережі з’явився кліп-римейк під назвою “Інна Sweety & Антитіла” – “Фортеця Бахмут” від гурту “Антитіла”, де в ролі фронтвумен була Солодка. Після запитань про спонсора та фінансування зйомок ролик оперативно видалили.

Загальний “дохід” заступників і держсекретаря МОЗ оцінюють у 30 млн грн.

Що робити якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Загалом у 2024 році поліція склала 219 протоколів за булінг в освіті. Незважаючи на це, загальна кількість випадків булінгу знизилася порівняно з періодом до початку повномасштабної війни. Сьогодні, за даними Українського інституту дослідження екстремізму, 40% дитячих самогубств відбуваються через цькування.

Судова система також покращила свою роботу: від початку року вже винесено 160 рішень по справах про булінг, що складає 73% від усіх протоколів, складених у 2024 році. Для порівняння, в попередні роки цей показник становив лише 60%. Це свідчить про значну роботу суддів і правоохоронців у боротьбі з булінгом в освітніх закладах.

Одним з характерних аспектів цьогорічних справ є те, що майже кожне шосте правопорушення вчинено групою осіб або ж є повторним випадком булінгу. В Україні активно працює нова система звернень, яка включає кнопку для анонімних повідомлень, що дозволяє батькам і дітям повідомляти про випадки цькування. З моменту запуску кнопки в жовтні вже було подано 85 анонімних повідомлень.

Крім того, за даними Міністерства освіти та науки України, 80% заяв про булінг подають батьки дітей, а лише 20% – самі учні. Заявки на боротьбу з булінгом подаються переважно з Києва, Одещини та Львівщини.

За булінг правопорушники можуть отримати штрафи від 850 до 3400 грн. Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає, що підвищення штрафів до 10 тис. грн може зробити цей інструмент більш дієвим. Однак варто зазначити, що адміністративну відповідальність несуть лише підлітки старші за 16 років. Молодші за цей вік діти не несуть особистої відповідальності, а за їхні вчинки відповідають батьки.

Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Потрібно негайно звертатися до керівництва навчального закладу або поліції. Також важливо, щоб батьки були уважні до змін у поведінці та самопочутті дитини. Заклади освіти несуть відповідальність за ненадання належної інформації про інциденти булінгу. За це їм можуть призначити штрафи або ж направити їх на виправні роботи.

Ранній підйом о 5 ранку: шкода для здоров’я та відмінності хронотипів

Популярність раннього підйому о п’ятій годині, що активно просувається...

Штрафи та демонтаж: самовільно встановлені бар’єри у дворах під загрозою

У багатоквартирних будинках встановлення паркувальних бар’єрів, відомих як «жабки»,...

Міністерство культури та інформаційної політики України ухвалило рішення, яке стало справжнім добрим знаком для учасників телемарафону “Єдині новини”. За цим рішенням, відомі телеканали, що приймають участь у телемарафоні, такі як “Ми-Україна”, “1+1”, ICTV, “Інтер”, “Рада”, та “Суспільні новини”, отримали статус захищеності від мобілізації, який надає їм Мінкультури.

Серед отримувачів цього статусу також виявилися й інші медіаорганізації, серед яких ВВС, Укрінформ, “Новий канал”, “Старлайн медіа”, “СТБ”, “Хмарочос медіа”, “УНІАН ТБ”, Deutsche Welle, “ТЕТ”, “НБМ”, Національна спілка журналістів України та інші. Це рішення розширило коло захищених учасників телемарафону, забезпечуючи їх працівників необхідними гарантіями в разі можливої мобілізації.

Також слід відзначити, що українські телеканали отримали фінансову підтримку для проведення телемарафону. Загальна сума контракту з компанією “Кінокіт” склала 104,9 млн гривень, а державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” виділило 146,72 млн гривень на створення інформаційних програм та матеріалів.

Висловлюючи свою позицію, депутат Верховної Ради Ярослав Юрчишин відзначив, що в разі невдалого виступу телемарафону та відсутності фінансової підтримки, варто буде розглянути можливість його завершення. Ця позиція також стосується питань міжнародної фінансової допомоги та зменшення її обсягів, що наголошує на важливості ефективного та відповідального використання коштів у сфері медіа та інформаційної політики.

У висновку можна зазначити наступне:

• Рішення Міністерства культури та інформаційної політики України про забезпечення бронювання від мобілізації для учасників телемарафону “Єдині новини” та інших медіаорганізацій є кроком у напрямку захисту працівників медіа в разі можливої військової мобілізації.

• Фінансова підтримка українських телеканалів для проведення телемарафону свідчить про важливість цієї події для національної інформаційної політики та підтримки медіаіндустрії.

• Позиція депутата Верховної Ради Ярослава Юрчишина щодо можливого завершення телемарафону в разі невдачі та відсутності фінансової підтримки свідчить про потребу у ретельному аналізі ефективності та значущості події для суспільства та медіаіндустрії.

• Звернення уваги до питань міжнародної фінансової допомоги та необхідності оптимізації витрат підкреслює важливість стабільного та відповідального управління бюджетними ресурсами в сфері медіа.

Отже, стаття відображає актуальні питання забезпечення безпеки працівників медіа в умовах загострення військово-політичної ситуації, а також підкреслює важливість та значущість телемарафону як інструменту інформаційної політики та національного об’єднання.

Останні новини