На Миколаївщині працівниця міськради шпигувала для ФСБ

У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили чергову хвилю комбінованих атак на територію України, спрямовану на знищення стратегічно важливих енергетичних об’єктів. Ці удари стали частиною продовження безперервних спроб ворога дестабілізувати енергетичну інфраструктуру країни, що, в свою чергу, має на меті послабити її військовий потенціал і створити додаткові труднощі для цивільного населення.

Масштаби атаки були величезними, а удари зосереджувалися на низці областей, серед яких Полтавська, Одеська, Сумська, Київська та Дніпропетровська. Окремо зазнали пошкоджень Полтава, Гадяч і Лубни на Полтавщині, а також певні території Харківщини. Більшість цих регіонів стали об’єктами інтенсивних бомбардувань, які спричинили серйозні перебої у постачанні електроенергії та водопостачанні.

За даними Telegram-каналу monitor, ворог застосував ударні безпілотники Шахед, близько шести балістичних ракет Іскандер-М 9м723 по сектору Лубни/Лохвиця та окремих громадах Харківської області, а також 15 крилатих ракет типів Х-59/69 і 9м727-729 по Полтаві, Лубнах та Харківщині.

Моніторинг підкреслює, що атака була комбінованою: балістика, крилаті ракети та дрони застосовувалися одночасно. Це значно ускладнює завдання Сил оборони через різну швидкість, принцип дії та кількість засобів нападу. Попередньо, під атаками опинилися й об’єкти енергетичної інфраструктури.

Також зазначається, що ворог використовував тільки наземні комплекси та керовані авіаційні ракети, не застосовуючи крилаті ракети морського та повітряного базування. За оцінками аналітиків, більш далекобійні ракети, такі як Калібри та Х-101, залишаються для ударів по центральних та західних областях України.

Жителі повідомляють про вибухи в інших регіонах країни, що свідчить про масштабність та синхронність атак російських військ.

У Закарпатті передано до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб, яких підозрюють у привласненні коштів місцевого бюджету під час реалізації проекту будівництва спортивного комплексу в селі Поляна Мукачівського району. Як повідомили у прокуратурі області, підозрюваними є директор підприємства-підрядника, керівник одного з відділів Полянської сільської ради та двоє приватних підприємців. Згідно з даними слідства, ці особи організували схему фіктивного виконання будівельних робіт, внаслідок чого місцевий бюджет зазнав значних фінансових втрат.

Правоохоронці з’ясували, що в офіційних документах зазначалися роботи та матеріали, які насправді не були виконані. Використовуючи ці фальшиві документи, зловмисники отримали виплати з місцевого бюджету за нереалізовані будівельні послуги. У ході розслідування було встановлено, що сума завданих державі збитків значно перевищує кілька мільйонів гривень.

Понад 3,5 млн гривень учасники схеми вивели у готівку під виглядом оплати за матеріали та роботи. Частину будівельних конструкцій, включно з дахом, стінами, перекриттями та люками, відобразили лише в актах виконаних робіт, складених заднім числом.

За інформацією прокуратури, фігуранти справи привласнили понад 5,5 млн гривень під час будівництва спортивного комплексу та майже 0,5 млн гривень під час капітального ремонту укриття для школярів у тій самій школі. Загальна сума збитків, підтверджена судовими експертизами, становить близько 6,2 млн гривень.

У межах досудового розслідування на майно обвинувачених накладено арешт на суму понад 13,6 млн гривень. Справу передано до суду для розгляду по суті, після чого підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з привласненням та розтратами бюджетних коштів.

Український президент Володимир Зеленський виконав рішучий крок, який здивував багатьох. Він провів кадрові перестановки в Офісі Президента, звільнивши з посади першого помічника президента України Сергія Шефіра. Це рішення офіційно опубліковано в указі №207/2024 на сайті Офісу Президента. Попередньо від виконання обов’язків своїх позаштатних радників були також звільнені Михайло Радуцький, Сергій Трофімов та Олег Устенко, а також Наталія Пушкарьова та Альона Вербицька.

Сергій Шефір – це давній друг і бізнес-партнер Володимира Зеленського, співвласник студії “Квартал 95”. Він обіймав посаду першого помічника президента з 21 травня 2019 року. ЗМІ повідомляли, що саме Шефіру Зеленський передав свою частку “Кварталу 95” напередодні президентських виборів 2019 року. Вересні 2021 року на Шефіра був скоєний замах – його автомобіль обстріляли з автомата в Київській області. В Офісі Президента пов’язували напад на Шефіра із законом про деолігархізацію.

Михайло Радуцький став позаштатним радником президента 30 липня 2019 року. Він є нардепом від партії “Слуга Народу” і президентом клініки “Борис”. Раніше, у 2014-2015 роках, він був радником голови КМДА Віталія Кличка. У 2013 році вийшов випуск російського телешоу “Битва екстрасенсів” за участю Радуцького, у ньому учасники намагалися “прочитати думки з його голови”.

Сергій Трофімов був радником Зеленського з 4 листопада 2020 року, а до цього до листопада був першим заступником керівника Офісу Президента і відповідав за регіональну політику. Ще раніше працював виконавчим продюсером студії “Квартал-95”.

Олег Устенко був радником глави держави з 28 травня 2019 року. Він економіст і є членом наглядової ради міжнародного Фонду Блейзера. У 2014 році був директором Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Також є членом Національної інвестиційної ради.

Наталія Пушкарьова перебувала на посаді уповноваженого президента з питань волонтерської діяльності з 4 грудня 2019 року. Восени 2023-го волонтери розкритикували її через бездіяльність. Вони намагалися домогтися відсторонення посадовця за допомогою петиції президенту.

Альона Вербицька було призначено на посаду 13 жовтня 2021 року. До цього вона займалася правозахисною діяльністю в секторі безпеки та оборони. Також Вербицька є головою Консультативної ради із забезпечення прав і свобод захисників України.

Здавалося б, президент вирішив оновити команду, додаючи новий запал та енергію до колективу, який, можливо, вже відчував втому та втратив ефективність після років напруженої праці. Слід зазначити, що у 2019 році багато людей прийшли до влади з власними амбіціями та цілями, проте реальність війни змусила багатьох переглянути свої плани. Таким чином, не виключено, що всі звільнені вирішили піти з посад за власним бажанням, можливо, шукаючи нових можливостей або спробуючи змінити своє життя. Однак залишається відкритим питання, хто займе вакантні посади та які ідеї та підходи принесе нова команда до роботи у владі.

У висновку можна зазначити, що рішення президента з вирішення кадрових питань у владі свідчить про його бажання оновити та удосконалити роботу державних структур. Вважається, що такі кроки можуть призвести до зміцнення дієвості та ефективності владних органів, а також сприяти втіленню нових ідей та стратегій у державному управлінні. При цьому важливо враховувати, яким чином буде здійснено заповнення вакантних посад, оскільки велика роль у подальшій роботі команди влади залежатиме від кваліфікації та професійних якостей нових кадрів.