На Одещині 20-річний молодик пограбував майже 20 могил заради металобрухту

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як розповів агентству Reuters Олександр Дмитрієв, засновник української некомерційної цифрової некомерційної системи OCHI, з 2022 року його платформа централізувала і проаналізувала два мільйони годин відеозаписів, що надійшли від 15 тисяч операторів дронів на лінії фронту.

«Ці дані – їжа для ШІ. Якщо ви хочете навчити штучний інтелект, дайте йому два мільйони годин відео, і він стане чимось надприродним», – зазначив Дмитрієв.

За його словами, цей масив даних можна використовувати для тренування моделей ШІ в тактичному аналізі, розпізнаванні цілей і оцінці ефективності озброєнь. «Фактично, це досвід, який можна перетворити в математичну форму. Програми ШІ можуть вивчити траєкторії і кути, під якими зброя працює найбільш ефективно», – додав він.

Наразі сховище поповнюється на 5-6 терабайт даних щодня. Цей масив даних уже викликав інтерес з боку іноземних союзників України.

На Заході підтверджують цінність такого обсягу інформації. «Люди можуть інтуїтивно розпізнавати об’єкти, але машини мають бути навчені визначати, що є дорогою, природною перешкодою чи засідкою», – зазначив Семюел Бендетт, експерт Центру нової американської безпеки.

Крім того, Україна розробляє й інші інноваційні системи. Наприклад, технологія «Avengers» Міноборони України ідентифікує до 12 тисяч одиниць російської техніки на тиждень за допомогою ШІ. Також ведуться роботи над створенням «роїв» дронів, де десятки пристроїв керуватимуться централізованою системою (глава Мінцифри Федоров обіцяв їх застосування вже наступного року).

При цьому США цікавлять ці розробки не в контексті війни з Росією, а в рамках підготовки до можливих зіткнень у Тихоокеанському регіоні, пише Reuters із посиланням на фахівців.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.