На Одещині 20-річний молодик пограбував майже 20 могил заради металобрухту

У контексті непідконтрольного Криму влада Російської Федерації вирішила "націоналізувати" майно ще 110 громадян України, серед яких видатна українська співачка Джамала та колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Ця звістка стала приводом для серйозного обурення та засудження з боку української громадськості та політичного співтовариства. Глибоко заслухані у громадському просторі, подібні дії ставлять під великий сумнів засади справедливості та міжнародного права. Вони свідчать про систематичне порушення прав людини і прагнення підтримати існуючий стан справ, що міжнародно не визнаний.

Про це заявив “глава кримського парламенту” Володимир Константинов російському пропагандистському агентству “РІА Новости”.

За його словами, активами експрем’єра, які потрапили під націоналізацію, стали навчальний корпус, гараж та велика земельна ділянка в Ялті.

Власністю в Криму Джамали окупанти назвали рухоме та нерухоме майно, а також дві земельні ділянки та житлову будівлю в Алушті, які були оформлені на її родичів.

Костянтинов додав, що активи Джамали та Яценюка потрапили до списку зі 110 об’єктів, що підлягають націоналізації в окупованому Криму. Йдеться про майно на південному березі Криму, у Ленінському районі, Феодосії, Керчі, Євпаторії, Сімферополі та Сімферопольському районі. Серед них — активи сім’ї екснародної депутатки України Лідії Котеляк, компанії “Ялтинська кіностудія” та холдингової компанії “Київміськбуд”.

Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу “націоналізованого” майна українських громадян у Криму 1,7 мільярда російських рублів.

29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про “націоналізацію” 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.

Новину, яку ми отримали, підкріплено цифрами та фактами: у цьому році планується мобілізувати в Збройних Силах України рекордну кількість осіб — аж 500 тисяч українців. І за такими масштабами стоять дві основні причини. По-перше, військові потребують поповнення через серйозний дефіцит в особовому складі, оцінюваний від 250 до 400 тисяч осіб. По-друге, непередбачувані втрати на фронті, які досягають вражаючих 80-150 тисяч осіб до кінця року, враховуючи поранених, дезертирів та відмовників.

Ця ситуація виникає через посилення агресії з боку російських сил, які нещадно обстрілюють українські позиції, надаючи особливу увагу зрушенню на тилові ресурси та знижуючи ефективність українського протиповітряного оборонного устаткування. Не дивно, що військові змушені боротися з постійним стресом та недостатньою кількістю військовослужбовців.

Важливо відзначити, що в офіційних заявках мобілізації намагаються зменшити кількість осіб, щоб не викликати паніки серед військовозобов’язаних. Проте, захисники країни, незважаючи на різні фактори та потреби, продовжують безперервно виконувати свої обов'язки, часто працюючи у складних умовах та без належної можливості відновити сили.

Командувач об’єднаних сил ЗСУ, генерал Юрій Содоля, підкреслив драматичну нерівність у військовому потенціалі між українською та російською арміями. За його словами, російська армія майже у сім-десять разів перевищує українську за кількістю військових на фронті. Це створює критичну ситуацію, де на одну ділянку фронту, замість однієї бригади, доводиться ставити дві-три, змушуючи військових працювати без перерви та без належного відновлення.

Наступна мобілізація до Збройних Сил України на обсягу 500 тисяч осіб свідчить про серйозні проблеми української армії щодо дефіциту живої сили та великих втрат на фронті.Агресивні дії російських сил, зокрема часті обстріли та атаки, призводять до значного зниження ефективності оборони та збільшення стресу на українських військових.Офіційні заяви про мобілізацію можуть не відображати реальний обсяг потреби української армії в додаткових військовослужбовцях.Незважаючи на труднощі та обмеження, захисники країни продовжують виконувати свої обов'язки, працюючи безперервно та без належного відпочинку.Необхідно вжити додаткових заходів для підтримки та підвищення бойової готовності української армії, включаючи поповнення особового складу, підвищення якості умов служби та забезпечення відпочинку для військових.

Після рішення Вищого антикорупційного суду про зняття електронного браслета з колишнього голови Верховного Суду, судді Володимира Князєва, угрожливі хмари сумнівів все ще пливуть над його діяльністю. Незважаючи на це, суд ухвалив рішення продовжити термін виконання обов'язків Князєвим до 27 липня. Звідки ця тінь, що накрила його працю? Звільнений від електронного під контрольного пристрою, Князєв вкрай обмежений у можливості виконувати свої функції – його слова «по шість годин на день немає світла» стають мовчазними свідченнями про його обмеженість і невизначеність у правосудді. Напруга у судових коридорах лишається невгамовною, поки протистояння між чесністю та сумнівами продовжує охоплювати громадську думку.

Для того, щоб випустити Князєва, йому 7 разів зменшували заставу. Опісля ексголова ВСУ Князєв вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 18 млн гривень. Потім зі «справи Князєва» зникла стаття про «організовану злочинну групу»: НАБУ не знайшло доказів.

Тепер із Князєва зняли електронний браслет через відсутність світла і негативний вплив на його здоров’я.

Князєв заявив, що в нього за його місцем проживання по шість годин немає світла і немає зв’язку, тому браслет є неефективним. Також браслет позначається на стані його здоров’я.

Чекаємо на заяву, що обвинувачення викликає у Князєва алергію і його негайно потрібно звільнити від відповідальності за законом.

Як відомо, Князєв вийшов з-під варти після внесення понад 18 млн грн застави. На нього поклали такі обов’язки:

-прибувати на кожну вимогу; -не відлучатися за межі України без дозволу; -повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; -утримуватися від спілкування засудженим Олегом Горецьким та підозрюваним Костянтином Жеваго, а також свідками; -здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Український фільм "20 днів у Маріуполі", режисера Мстислава Чернова, визнаний переможцем престижної премії Оскар у номінації "Найкращий документальний фільм". Це історична подія для України, оскільки вперше український фільм отримав таке визнання на світовому рівні. Стрічка розповідає про жахливі події, які трапилися в Маріуполі під час обстрілів російських військ. Український режисер під час церемонії вручення Оскара висловив свою вдячність за нагороду, але також закликав до миру та безпеки для України. Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, вони разом з режисером працювали в Маріуполі. Цей успіх став важливою подією для українського кіномистецтва, підкресливши його вагу та високий рівень.

На всіх кінофестивалях, де фільм "20 днів у Маріуполі" здобував нагороди, режисер Мстислав Чернов використовував їх платформу, щоб привернути увагу до трагедії, яка сталася в Маріуполі та наслідків війни. Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в місто: обстріли, трагічні втрати серед цивільного населення, бомбардування медичних закладів. Стрічка відтворює жахливі події та сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ. Режисер постійно наголошує глядачам на те, що війна продовжується в Україні, і все, що вони бачать на екрані, відбувається зараз. Спільно з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити реальність того, що відбувалося в місті. За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів. У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі. Перед тим, як фільм "20 днів у Маріуполі" отримав Оскар, він вже був визнаний численними нагородами та відзнаками у всьому світі. Газета New York Times описала стрічку як "безжальний і дійсно важливий документальний фільм". Журнал Rolling Stone наголосив на "жахливому свідченні необхідності і високої ціни документування життя в зоні конфлікту". На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій. Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях "режисерський дебют" та "політична документалістика" на Critics’ Choice Documentary Awards. Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату. Мстислав Чернов був удостоєний премії Гільдії режисерів Америки. Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу. Після отримання Оскара режисер висловив надію, що його фільм приверне увагу до ситуації в Україні та допоможе зупинити війну.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став переможцем Оскара у номінації "Найкращий документальний фільм", що є історичною подією для українського кінематографа. Режисер Мстислав Чернов разом зі своєю командою відобразили жахливі події під час російського вторгнення в Маріуполь, дозволяючи світові побачити реальність війни. Фільм засвідчує важливість документування подій в умовах конфлікту та ризики, які при цьому виникають. Нагороди та визнання на різних фестивалях свідчать про високу цінність цієї стрічки в очах кінокритиків та глядачів. Перемога на Оскарі стала важливим кроком для привернення уваги світу до ситуації в Україні та закликом до зупинки війни.

За прогнозами фахівців, столиця України може зіткнутися з надзвичайно високими температурами. У Києві очікується значне потепління, при чому стовпчики термометрів можуть сягнути рекордної позначки у +40°C. Такі температурні показники є незвичайними для нашої кліматичної зони і можуть становити певні виклики для жителів міста та комунальних служб.

Вона зазначила, що прогнози підтверджуються, і опублікувала графік температурних коливань на найближчі дні для столиці. За її словами, вже з 13-14 серпня денна температура почне активно підніматися, і хоча до позначки +40°C, можливо, ще не дійде, проте сильної спеки варто очікувати.

Наталка Діденко закликала киян бути готовими до надзвичайно високих температур і забезпечити себе відповідним комфортом.

За інформацією синоптика Ігоря Кібальчича, перша декада серпня в Україні характеризується високими температурами в західних і південних регіонах, а з середини місяця спека пошириться на більшу частину країни. Проте вже в третій декаді серпня слід очікувати зниження температури, починаючи з північних і західних областей.

В Європі в період з 5 по 15 серпня прогнозується спека до +40°C і вище, що згодом вплине на Україну. Спочатку високі температури відчують жителі західних і південних областей, де термометри можуть показувати від +34 до +38°C.

Загалом серпень цього року обіцяє бути теплішим за норму на 2–2,5°C, і середня температура в Україні триматиметься в межах +22…+26°C.