На Одещині лікар вимагав хабар у людини з інвалідністю

У місті Буча після кількамісячної перерви знову стартували роботи з капітального ремонту вулиці Амосова. Як повідомив міський голова Анатолій Федорук, пауза була викликана необхідністю внести зміни до проєктної документації. Після коригування плану реконструкції до проєкту додали два нові заїзди та сучасну кільцеву розв’язку, що має покращити транспортну логістику району та підвищити безпеку руху.

Оновлення технічного завдання призвело до збільшення вартості робіт на 1,89 мільйона гривень, однак підрядна організація залишилася незмінною. Виконанням ремонту, як і раніше, займається приватне підприємство «Автомагістраль» під керівництвом Миколи Скоростецького, який раніше очолював Службу автомобільних доріг у Київській області.

Замовником проєкту виступає КП “Бучасервіс”. Початкову проєктну документацію у березні підготувало ТОВ “Проектний світ” за 173,41 тис. грн. У червні договір на виконання робіт уклали з ПП “Автомагістраль” на 14,71 млн грн, однак вже наприкінці літа ціну знизили до 4,1 млн грн додатковою угодою.

Після цього місто знову замовило коригування проєкту (173,41 тис. грн) і вже в жовтні вдруге видало підряд “Автомагістралі” — тепер на 12,5 млн грн. Термін виконання залишився незмінним — до кінця 2025 року.

У підсумку загальна вартість робіт за двома договорами становить 16,11 млн грн — майже на 1,9 млн грн більше, ніж передбачала початкова угода.

ПП “Автомагістраль” зареєстроване у 2001 році, нині базується в селі Синяк Бучанського району, а його засновником, директором та кінцевим бенефіціаром є Микола Скоростецький — керівник Служби автомобільних доріг у Київській області у 2005–2007 роках.

У 2020 році Скоростецький балотувався до Житомирської облради від партії “Ліва опозиція”, яка з 2022 року заборонена в Україні через зв’язки з комуністичним рухом.

Компанія є одним із найбільших отримувачів дорожніх підрядів у регіоні — понад 1000 контрактів на 17,35 млрд грн. Помітна частина робіт пов’язана з відбудовою Київщини після бойових дій.

Водночас “Автомагістраль” фігурує в кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів через завищення вартості матеріалів і робіт, частина яких, за версією слідства, могла не виконуватися фактично.

Окрему увагу в місті викликає питання комунікаційної безпеки: попри рішення засекретити адреси критичної інфраструктури, у публічному доступі з’являлися дописи міського голови, де ці локації оприлюднювалися.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Указ президента України № 64/2022 свідчить, що під час дії воєнного стану військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не можуть покинути територію України, оскільки триває мобілізація. УНІАН з’ясував, хто став винятком і як зараз можна перетнути кордон тим, хто не хоче, щоб їх торкнулася мобілізація.

Колишній депутат київської обласної ради, адвокат Роман Сімутін ексклюзивно в коментарі УНІАН розповів про тонкощі процедури.

Щоб безпечно і законно перетнути кордон України, важливо знати не тільки про те, зі скількох років можна виїхати за кордон, а й про те, якими шляхами це можна зробити. Вік тут не такий важливий – під час мобілізаційних заходів чоловіки до 18 років і після 60 років спокійно можуть переміщатися світом. За словами експерта, для виїзду за кордон, насамперед, у людини має бути довідка від ТЦК про надану відстрочку від мобілізації.

Для всіх інших вікових категорій необхідні підстави, визначені ч. 1 ст. 23 закону про мобілізацію, зокрема, такі:

Чи може студент виїхати за кордон? Так, якщо він навчається за денною формою, є учасником програми академічної мобільності та не вважається призовником. Усім студентам, які бажають виїхати з України, необхідно мати ступінь бакалавра або магістра за будь-якою спеціальністю будь-якого фармацевтичного, медичного або ветеринарного ВНЗ країни.

Однак Сімутін акцентує увагу на тому, що студентам від 18 до 22 років дуже складно покинути країну.

Чинні законопроєкти і постанови КМУ сходяться в тому, що будь-який співробітник із бронею від підприємства може виїхати за межі країни. Причин може бути дві – службове відрядження або відпустка з поверненням назад. Заброньований співробітник не може перебувати за кордоном довше терміну, прописаного у відрядному листі.

Актуальний військово-обліковий документ зі штрих кодом у письмовій формі або електронному вигляді, наказ про відпустку або документи на відрядження, документи, що підтверджують право на бронь – ось що потрібно, щоб виїхати за кордон із таким статусом.

Мало хто з військовозобов’язаних точно знає, чи можна з відстрочкою виїхати за кордон, якщо її отримано на законних підставах. За законодавчими нормами України зрозуміло, що відстрочка від мобілізації не є причиною для виїзду з країни. Цей документ може лише перенести термін призову на пізніший. Навіть якщо відстрочка є, до неї мають додаватися й інші документи, які прикордонна служба вважатиме вагомим аргументом для того, щоб пропустити людину.

Сімутін навів два приклади чоловіків, яким в існуючих реаліях найпростіше покинути країну. За його словами, це люди з інвалідністю і ті, хто не придатний до несення служби з виключенням з військового обліку.

Якщо людина втратила громадянство України або досягла граничного віку перебування в запасі, а також не придатна до несення служби, її може бути виключено з військового обліку – чи можна виїхати за кордон у такому разі? Так, але йому обов’язково потрібно мати при собі військово-обліковий документ, що підтверджує це.

Тим, кому більше 60, не потрібен військово-обліковий документ, така особа може перетнути кордон за паспортом. Особи без громадянства України теж можуть виїхати з території країни, якщо пред’являть паспорт іншої держави.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

У своєму виступі перед студентами у Чернівцях, президент Зеленський розглянув різноманітні ситуації, які можуть лежати в основі рішення військовослужбовців покинути свої пости. Відзначаючи, що кожна історія є унікальною, він підкреслив, що не можна узагальнювати всі випадки дезертирства. Зазначивши, що деякі військові можуть залишити свої місця через неприємності військового оточення, він підкреслив, що це не завжди виправдовує невиконання службових обов'язків. Однак Зеленський відзначив інші, більш серйозні сценарії, де самовільні дії військовослужбовців можуть мати трагічні наслідки для багатьох. Відомий випадок, коли певна група військових покинула свої позиції, призвівши до загибелі численних осіб через загрозу та паніку, підкреслив необхідність розуміння контексту індивідуальних вчинків. Таким чином, Зеленський аргументував, що загальна амністія для всіх дезертур не є відповідним рішенням у зв'язку з різноманітністю ситуацій та їхніми наслідками.

У висновку до цієї статті можна зазначити, що виступ президента Зеленського перед студентами в Чернівцях відобразив складність ситуацій, пов'язаних з дезертирством в армії. Підкреслено, що кожен випадок має свої власні причини та наслідки, і необхідно розглядати їх індивідуально. Зеленський підкреслив, що хоча деякі випадки можуть бути виправданими через невлаштовання у військовому колективі, існують і ситуації, коли дезертирство може призвести до серйозних та непоправних наслідків для інших військовослужбовців та цілого військового підрозділу. Таким чином, висновок полягає в необхідності індивідуального підходу до розгляду кожного випадку дезертирства і в уникненні загальних амністій, які не враховують всіх можливих наслідків та обставин.