НАЗК зафіксувало можливі ознаки незаконного збагачення у митника з поста “Тиса”

Відповідальність — це не просто риса характеру чи соціальна вимога, а фундамент, на якому будується довіра між людьми, спільнотами й цілими поколіннями. Вона проявляється у щоденних рішеннях, у здатності визнавати помилки та в готовності діяти навіть тоді, коли обставини складаються непросто. Саме відповідальність формує внутрішній стрижень людини, допомагає тримати слово й залишатися вірним власним принципам.

У сучасному світі, де зміни відбуваються стрімко, відповідальність набуває особливого значення. Вона стосується не лише особистих вчинків, а й ставлення до роботи, родини, довкілля та суспільства загалом. Кожен наш крок має наслідки — інколи помітні одразу, а інколи відкладені в часі. Усвідомлення цього змушує глибше замислюватися над тим, як наші рішення впливають на інших.

Як зазначають у НАБУ, фонд очолив давній знайомий фігурантів справи — громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який, за версією слідства, на професійній основі надавав послуги з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Серед так званих «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного. Для приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

За даними слідства, ці компанії придбали акції фонду, а учасники злочинної організації перераховували кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках, в інтересах підозрюваного.

Матеріали, отримані в Україні та в межах міжнародної правової допомоги від компетентних органів низки держав, свідчать, що у період перебування посадовця на посаді через довірену особу на прізвисько «Рокет» злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі.

Слідство вважає, що ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема операції з криптовалютою та вкладення у зазначений фонд.

Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, було перераховано понад 7,4 мільйона доларів. Ще понад 1,3 мільйона швейцарських франків та 2,4 мільйона євро видали готівкою або перерахували безпосередньо родині у Швейцарії.

За даними Бюро, частину коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних швейцарських закладах, а також розмістили на рахунках колишньої дружини. Іншу частину внесли на депозит, що дозволяло родині отримувати додатковий дохід.

15 лютого 2026 року при спробі залишити територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ. Йому повідомили про підозру за частиною другою статті 255 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України. Слідство триває, а у межах розслідування Бюро співпрацює з правоохоронними органами 15 країн.

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області ухвалив рішення щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році обіймав посаду генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильсервіс». Суд затвердив угоду про визнання винуватості, що була укладена між обвинуваченим і стороною обвинувачення. Відповідно до угоди, Мартинов визнав свою провину в порушенні правил безпеки при виконанні службових обов’язків, що призвели до нещасного випадку на території підприємства.

Водночас, дане рішення стало важливим кроком у процедурі забезпечення правопорядку в сфері управління ядерною безпекою, адже Мартинов як керівник мав відповідальність за забезпечення належних умов праці на стратегічно важливому об’єкті. Згідно з умовами угоди, обвинувачений отримав пом'якшення покарання, оскільки активно співпрацював зі слідством і виявив щирий каяття у своїх діях.

Однак слідство з’ясувало, що такі виплати не були передбачені ані Колективним договором підприємства, ані Галузевою угодою. У результаті підприємству було завдано значних фінансових втрат.

Загальна сума збитків склала понад 5,18 млн гривень, з яких:4 258 675 грн — безпідставно виплачені премії;927 461 грн — надмірно сплачений єдиний соціальний внесок.

Обвинувачений повністю визнав провину за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та уклав угоду з прокурором.

Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року, похилий вік, відсутність попередніх судимостей, а також добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 тисяч гривень.

Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Крім того, колишньому посадовцю заборонено обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік. Він зобов’язаний періодично з’являтися до органів пробації та не залишати територію України без погодження.

Також засуджений має сплатити понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано безпосередньо в залі суду.

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.