На півдні Німеччини вбили українського далекобійника через суперечку про війну

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли ви спілкуєтеся із військовими, ви їх ніколи не переконаєте, що це потрібно робити. Ніколи. Вони кажуть: давайте ми теж зараз 35 тисяч заплатимо і підемо трошки відпочинемо. І на це питання я не знаю відповіді”, – підкреслив Марченко.

Попри це, міністр нагадав, що механізм бронювання вже існує в країні, і на даний момент заброньовано вже мільйон чоловіків. “Тому якби був дійсно прозорий спосіб, коли ти платиш податки, реєструєшся, і це тобі дозволяє як мінімум бути гарантованим, що тебе не спіймають, відразу не ‘запакують’ і не відправлять кудись без твого відома, було б краще”, – додав він.

Ідея про «економічне бронювання», яка передбачає бронювання лише для українців з високими зарплатами, викликала хвилю критики серед військових, експертів і населення, що змусило Офіс президента відмовитися від цієї ініціативи. Проте деякі чиновники все ще лобіюють цю ідею, що викликає обурення серед військових. Вони стверджують, що така система може розколоти українське суспільство, адже війна одна для всіх, а не лише для “бідних”.

Водночас економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає не в тому, щоб уникнути служби, а в тому, щоб запобігти економічному колапсу. Тому важливо, щоб моделі бронювання були обговорені з українськими роботодавцями, щоб знайти оптимальне рішення для всіх сторін.