На Полтавщині викрили корупційну схему з фіктивною інвалідністю для ухилення від мобілізації

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Усі ці кошти, за його словами, були зібрані на допомогу українській армії, проте нині вони стали підґрунтям для численних запитань щодо прозорості таких зборів.

За даними ТГ-каналу Політика Страни, з одного з криптогаманців Стерненка було виведено більше мільйона USDT (Tether) — криптовалюти, яка за курсом наближається до долара США. Крім того, ще понад 350 тисяч USDT було переведено на його рахунок на криптобіржі Binance. Ці суми суттєво перевищують звичайні пожертви на допомогу армії, піднімаючи питання про реальне використання цих коштів.

Не менш цікавою є й інша сторона справи. За даними реєстрів, у 2023 році Стерненко разом із співмешканкою Наталією Усатенко придбали два автомобілі Volkswagen Tiguan. Один із них, на ім’я самого Стерненка, був куплений за 950 тисяч гривень, тоді як інший — на ім’я Усатенко — за 70 тисяч гривень, що значно нижче за ринкову вартість. Обидва автомобілі, за повідомленнями джерел, використовуються родиною особисто.

Ще одним важливим моментом є купівля земельної ділянки батьком Стерненка В’ячеславом, який у липні 2024 року придбав майже 4,5 га землі в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Ці покупки на фоні війни викликають ще більше запитань до Стерненка і його близьких.

Окрім цього, Стерненко є фігурантом кількох кримінальних справ, включаючи звинувачення у викраденні людини та вбивстві. За даними правоохоронних органів, він також перебував на обліку в Одеському управлінні поліції через причетність до збуту наркотиків у 2017 році. Ці факти лише додають ще більше негативного забарвлення до його публічного іміджу.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Безпосереднім отримувачем став Харківський національний університет внутрішніх справ. Там ці машини будуть використовувати для навчання майбутніх пілотів.

Український посол в Польщі Василь Боднар уточнив, що польські гелікоптери вже у прибули в Україну.

Мі-8 — це багатоцільовий транспортний гелікоптер радянського виробництва, розроблений у 1960-х роках. Призначення: перевезення вантажів, пасажирів, військових, медична евакуація, бойові операції.

Максимальна швидкість 250 км/год, дальність польоту до 500 км (з додатковими паливними баками — до 950 км). Може перевозити до 24 пасажирів або 4000 кг вантажу.

Bell 412-HP — це багатоцільовий середній гелікоптер американського виробництва, що є модернізацією Bell 212. Призначення: цивільна авіація (рятувальні операції, перевезення), військові завдання.

Максимальна швидкість 260 км/год, дальність польоту до 650 км. Місткість: до 15 пасажирів або 2000 кг вантажу.

Обидва гелікоптери широко використовуються в медичній авіації, поліції, військових і цивільних організаціях у різних країнах. Мі-8 більший за розмірами та вантажопідйомністю, а Bell 412-HP має сучасніше обладнання, підходить для операцій у складних умовах та менше споживає пального.

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради без проведення публічних торгів замовило додаткові роботи консорціуму «Будівельно проєктний консорціум» на суму майже 85 мільйонів гривень. Це значно збільшило загальну вартість реконструкції будівлі на вул. Святошинській, 11 у Вишневому, яка тепер сягнула 269 мільйонів гривень. Відповідна інформація стала доступною через систему «Прозорро».

Реконструкція цього об'єкта, колишнього кінотеатру, є частиною амбітного проєкту перетворення будівлі на багатофункціональну громадську споруду. У новому приміщенні планується створення центру надання адміністративних послуг, що дозволить зібрати важливі державні і муніципальні послуги в одному місці для зручності місцевих мешканців.

Проєкт має довгу та скандальну історію. Ще у 2023 році підряд на реконструкцію отримала компанія «Максима Буд» за 193 мільйони гривень, однак після публікації розслідування «Наших грошей» договір розірвали без оплати. У 2024 році тендер провели повторно — переможцем стало ТОВ «Нідком» із ціною 186 мільйонів гривень, але і цей договір згодом анулювали без пояснень.

У січні 2025 року новий контракт уклав консорціум «Будівельно проєктний консорціум» — уже за 184 мільйони гривень. Зниження вартості пояснювали заміною дорогих алюмінієвих вікон на дешевші металопластикові. Проте тепер, згідно з новими додатковими роботами, алюмінієві вікна знову повернули — за завищеними цінами.

Так, на віконні блоки з алюмінієвим профілем закладено майже 10 мільйонів гривень за ціною понад 23 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як ринкова вартість аналогічних виробів на 38–80% нижча. Ймовірна переплата може сягати близько 4 мільйонів гривень. Також кошторис передбачає дорогі офісні перегородки, скляне огородження атріуму та експлуатацію дизельного генератора за завищеною ціною.

Директором КП є Руслан Лисенко, мером Вишневого — Ілля Діков. Сам «Будівельно проєктний консорціум» створили лише наприкінці 2024 року. Його очолює Ірина Восколович, а серед учасників — компанії «Оріон Білд», «Світ Лайн», «Інженерно монтажна компанія “Світ-Лайн”» та «АМК Інжиніринг». Всі вони пов’язані між собою через спільних засновників і вже отримали від цього ж замовника два підряди загальною вартістю понад 269 мільйонів гривень.