На Прикарпатті викрили схему незаконного виїзду за кордон за участю сержантів ТЦК

Стрімке підвищення тарифів на заряджання електромобілів в Україні дедалі сильніше впливає на настрої власників екологічного транспорту. Те, що ще нещодавно вважалося беззаперечною фінансовою перевагою електрокарів, нині поступово втрачає привабливість. Частина автовласників серйозно розмірковує над продажем своїх машин, адже різниця у витратах між електромобілем та автомобілем із двигуном внутрішнього згоряння помітно скорочується.

Фахівці автомобільного ринку звертають увагу на те, що подібні рішення можуть виявитися невигідними в довгостроковій перспективі. Український сегмент електрокарів перебуває у стані нестабільності: ціни коливаються, а попит стає менш прогнозованим. У такій ситуації поспішний продаж може призвести до фінансових втрат, особливо якщо ринок різко змінить напрямок уже найближчими місяцями.

Аналітик Інституту досліджень авторинку Остап Новицький зазначає, що масовий вихід власників електрокарів на вторинний ринок може мати зворотний ефект. На тлі загальної затовареності це створює ризик різкого падіння цін через надлишок пропозиції. Водночас скорочення попиту на зарядку може змусити операторів станцій переглянути тарифи в бік зниження, аби утримати клієнтів.

Окремою проблемою експерти називають можливе згортання інфраструктури. За оцінками Інституту досліджень авторинку, існує ризик скорочення кількості зарядних станцій, особливо на міжміських маршрутах, якщо нинішній рівень тарифів призведе до падіння споживання.

Президент Асоціації ринку електромобілів України Вадим Ігнатов вважає, що ситуація не є критичною і має тимчасовий характер. За його словами, навесні очікується покращення балансу на ринку електроенергії завдяки зростанню гідрогенерації та активнішій роботі сонячних електростанцій. Це може дати змогу операторам знизити темпи зростання тарифів.

На думку експерта, ціна на зарядку електрокарів зросте не вдвічі, а лише на кілька гривень за кіловат-годину, що збереже економічну доцільність експлуатації електротранспорту порівняно з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння.

В Інституті досліджень авторинку також наголошують, що нинішні труднощі не означають завершення епохи електромобілів. Український ринок уже переживав серйозні цінові та інфраструктурні шоки, пов’язані як із пальним, так і з електроенергією. За нинішніх умов продаж електрокара часто є складним і невигідним, адже попит сповільнився, а пропозиція значно перевищує його.

Ключовою перевагою для власників електромобілів залишаються можливості домашньої зарядки, а також використання швидкісних портів, які дозволяють повністю зарядити батарею за кілька годин. Саме ці фактори, на думку експертів, і надалі визначатимуть доцільність володіння електрокаром в умовах нестабільного тарифного середовища.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Вони суперечать базовій логіці: непрограш агресора лише заохочує його до продовження експансії”, – пояснив Подоляк. Він підкреслив, що такі мирні ініціативи спонукають Україну визнати алогічну тезу про те, що збиття ракет НАТО може загострити конфлікт.

Подоляк іронічно зауважив, що пропозиції щодо “догоджання агресору” можуть призвести до підвищення його агресивності. “Чи заслуговують на повагу інженери нелогічних дипломатичних конструкцій, які точно спонукають агресора підвищувати геноцидні ставки?” – риторично запитав він.

Цього року Бразилія та Китай представили план завершення війни в Україні, який не передбачає виведення російських військ або покарання воєнних злочинців. Подоляк підкреслив, що такий підхід не враховує безпекові інтереси України та Європи, що викликає обґрунтовані сумніви у його доцільності.

Він закликав до більш рішучого підходу в міжнародній політиці, який би не залишав місця для компромісів на шкоду суверенітету України.

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?