На Прикарпатті засудили чоловіка на 7 років за крадіжку у дитини

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

Печерський районний суд Києва прийняв рішення щодо адміністративного правопорушення, зв'язаного з корупцією, що сталося за участю діючого народного депутата України. За повідомленням прес-служби Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань запобігання корупції, ім'я депутата не розголошується, але з контексту зрозуміло, що йдеться про Олександра Дубінського.

За результатами слідства, у наступстві листопада 2023 року депутат отримав офіційне попередження щодо адміністративного порушення, пов'язаного з корупцією, на підставі досліджених матеріалів Держбюро розслідувань. Виявилося, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець надсилав запити до Міністерства охорони здоров'я та Держбюро розслідувань, де висувалися питання, що стосувалися його особистих інтересів.

До того ж, виявлено, що депутат спробував впливати на слідство, вимагаючи проведення перевірок керівництва правоохоронних органів, які займаються кримінальними справами, в яких фігурує він. Ці дії відповідно порушили вимоги Закону України "Про запобігання корупції", що передбачає адміністративну відповідальність за уникнення конфлікту інтересів.

Національне агентство з питань запобігання корупції також повідомило про передачу судом цієї справи, додавши, що депутату було наказано сплатити штраф. Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів після її прийняття і набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Після набрання законної сили рішенням суду відомості про діючого народного депутата будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Треба зазначити, що у січні цього року провадження щодо цього депутата за підозрою у службовому підробленні для виїзду за кордон передали до суду. Генеральний прокурор України також оголосив підозру Олександру Дубінському у внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів у роботі службової особи.

В червні 2023 року відомий народний депутат Олександр Дубінський вирушив за кордон, заявляючи, що супроводжує свого тяжкохворого батька. Проте Служба безпеки України встановила, що батько депутата подорожував за кордоном самостійно, без участі парламентаря, і навіть особисто підписував офіційні документи. Це викликало серйозні підозри у підробленні документів.

Десятого листопада 2023 року Державне бюро розслідувань оголосило про завершення досудового розслідування щодо Олександра Дубінського. За даними слідства, він вніс у систему «Шлях» дані свого брата співмешканки, який намагався виїхати до Молдови. Ці дії мали за мету перевезення особистого автомобіля народного депутата до Відня.

Тринадцятого листопада Олександру Дубінському було оголошено підозру у державній зраді та створенні, керівництві й участі у злочинній організації. З'ясувалося, що він був членом злочинної організації, яка працювала на російську розвідку з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні та дискредитації держави.

Наразі Олександр Дубінський перебуває в Київському слідчому ізоляторі, де має індивідуальне спальне місце, але не має жодних привілеїв. Крім того, суд відхилив клопотання прокурорів заборонити йому використовувати соціальні мережі, зокрема проводити відеотрансляції.

Олександр Дубінський був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» у 2019 році. Перед цим він працював на телеканалі «1+1» та був відомий своїми розслідуваннями. У 2021 році його виключили з політичної партії через порушення статуту та непокору керівництву.

У результаті дослідження злочинних дій народного депутата Олександра Дубінського, який був обраний від партії «Слуга народу», було встановлено, що він вчинив ряд серйозних правопорушень. Дубінський був підозрюваний у підробленні документів, спрямованих на перевезення особистого автомобіля за кордон. Крім того, йому було оголошено підозру у державній зраді та участі у злочинній організації, спрямованій на дестабілізацію політичної ситуації в Україні та дискредитацію держави.

Олександр Дубінський знаходиться під вартою в Київському слідчому ізоляторі, де йому не надаються привілеї. Суд відхилив клопотання заборонити йому використовувати соціальні мережі.

Ці події є серйозними і вказують на необхідність змін у системі політичного контролю та боротьби з корупцією в Україні. Вони підкреслюють важливість впровадження ефективних механізмів контролю та відповідальності для всіх обраних представників влади, які порушують закон та відчужують довіру суспільства.

Уночі 7 червня російські окупаційні війська вчинили жорстокий напад на Україну за допомогою передової технології — дронів і ракет. Страшні вибухи розірвали тишу в кількох областях нашої країни, наносячи значні матеріальні збитки та, найгірше, приносячи страждання мирному населенню. Цей безжалісний акт агресії став черговим випробуванням для нашої нації, але він також засвідчив нашу непохитну вольову міць та рішучість у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Україна не здригнеться перед терором та агресією, ми стоїмо єдиною непохитною стіною на шляху до свободи та миру в регіоні.

Атака розпочалася пізно ввечері 6 червня, коли ворог запустив кілька груп ударних безпілотників (БпЛА). Ближче до ранку розпочалася ракетна атака.

За даними Повітряних сил України, більшість БпЛА тримали курс на західні та північні регіони. Деякі з них наблизилися до Старокостянтинова на Хмельниччині. Випущені росіянами ракети також здебільшого цілились у Старокостянтинів, летіли до цілі двома групами, кружляючи різними областями.

Станом на ранок, вибухи було чутно на Київщині, Хмельниччині, Вінниччині, Одещині та Харківщині.

На Київщині, за повідомленням місцевої обласної військової адміністрації (ОВА), внаслідок атаки виникла пожежа на одному з промислових підприємств. Обійшлося без постраждалих.

Про наслідки в інших областях, де лунали вибухи, поки що нічого не відомо. Також немає повідомлень про атаки окупантів на енергетичні об’єкти України.

У Київській області внаслідок нічної атаки ворога, що тривала понад чотири години, спалахнула пожежа на промисловому підприємстві, про що повідомив очільник Київської обласної державної адміністрації Руслан Кравченко. Він зазначив, що системи протиповітряної оборони працювали, проте атака все ж призвела до пожежі.

“Постраждалі відсутні. Ліквідація наслідків пожежі триває. Всі оперативні служби працюють”, – заявив очільник Київської ОДА.

Федерація металургів України висловлює серйозні занепокоєння щодо справедливості процесу мобілізації. За словами голови федерації, Сергія Біленького, в металургійній галузі виникає проблема з прийняттям на роботу нових працівників, які заздалегідь можуть бути мобілізовані. Час від прийняття на роботу до бронювання, який становить не менше двох місяців, створює значні перешкоди для роботодавців та працівників.

За висновками Біленького, недоліки у системі можуть призвести до того, що працівники будуть уникали офіційного працевлаштування на великих підприємствах, що загрожує конкурентоспроможності металургійної галузі перед сусідніми державами.

Голова федерації виражає надію на вирішення цієї проблеми, можливо, за допомогою впровадження електронного кабінету. Він підкреслює необхідність забезпечити видимість всіх військовозобов'язаних для військових комісарів та військових органів, що є важливим у контексті великої війни.

У свою чергу, слід зазначити, що українська металургійна галузь стикається зі скороченням мобілізаційного ресурсу, а плани щодо набору бійців, поставлені владою, фактично не виконуються. Спроби поспіхового набору працівників спричиняють протести у суспільстві, де вже відчутні наслідки діяльності військових комісарів, які порушують закон та дискредитують ідею мобілізації.

У вищезгаданій статті прозвучали серйозні турботи представників металургійної галузі України щодо несправедливості процесу мобілізації працівників. Голова Федерації металургів України, Сергій Біленький, висловив обурення з приводу того, що час від прийняття на роботу до бронювання працівників може становити до двох місяців, що призводить до складнощів для підприємств та працівників.

Проблема полягає в тому, що працівники можуть бути мобілізовані протягом цього періоду, що важко забезпечує стабільність у роботі галузі. Біленький висловив надію на вирішення проблеми через можливе впровадження електронного кабінету для контролю над мобілізацією.

Однак, в умовах скорочення мобілізаційного ресурсу та неефективності набору "багнетів", що планувалася владою, галузь стикається з протестами та незадоволенням у суспільстві. Поспіх у мобілізації спричиняє недовіру та відчуття нестабільності, що може негативно позначитися на діяльності галузі та загрожувати її конкурентоспроможності.

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. "Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій", — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.