На Рівненщині чоловік зізнався у вбивстві брата і показав, де сховав тіло

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

В інтерв’ю Подоляк зазначив, що Росія використовує свої прикордонні території для розміщення артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), невеликих авіаційних баз і пускових установок для балістичних ракет. Це дозволяє їй наносити масштабні удари по цивільному населенню інших країн, одночасно перебуваючи під ілюзією, що її власні території залишаться недоторканими.

“Це війна без правил ведення війни”, — відзначив Подоляк, підкреслюючи, що Росія вважає свої території недоторканими, нехтуючи законами війни. Вона сподівається, що ніхто не зможе завдати шкоди її логістичній та інфраструктурній системі на території РФ.

Подоляк вважає, що Україні потрібно скористатися двома основними шляхами для зміни цього підходу. Перший — це руйнування військової інфраструктури Росії на її території через сухопутні операції. Він вважає, що Україна має можливість і необхідність здійснювати такі операції, щоб захистити свої прикордонні області.

Другий шлях — завдання далекобійних ударів по глибині Росії. Подоляк підкреслює необхідність масштабних і регулярних ударів, для яких потрібні значні запаси ракет і відмова від “неформальних заборон” на використання цих ракет на території РФ.

Виявлення нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Гізо Углави, стає невід’ємною складовою боротьби проти корупції в країні. Голова "Центру протидії корупції", Віталій Шабунін, у своїй останній заяві, підкреслив, що цей випадок наочно демонструє недоліки у системі відбору та перевірки персоналу, проведених саме Центром під час конкурсних процедур. Це свідчить про неефективність заходів, які мають на меті забезпечення чесності та компетентності кандидатів на ключові посади в органах боротьби з корупцією.

Підтвердження нечесності одного з високопосадовців НАБУ є сигналом для серйозного перегляду процедур відбору та перевірки кандидатів. Це також вимагає посилення контролю та внесення відповідних змін у роботу Центру протидії корупції з метою забезпечення абсолютної прозорості та об'єктивності у відборі кадрів. Необхідно вжити кардинальних заходів для зміцнення довіри громадськості до процесу відбору та роботи антикорупційних органів загалом.

Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.