На шляху до відродження: 5,4 мільйона людей готові змінити майбутнє України вже зараз

На західному напрямку українсько-польського кордону знову зафіксоване значне скупчення транспорту, що створює підвищене навантаження на пункти пропуску. Водіям радять заздалегідь планувати маршрути, перевіряти стан доріг та очікуваний час очікування перед поїздкою за кордон або поверненням в Україну.

Найбільші затори спостерігаються на пунктах пропуску у Львівській та Волинській областях. На виїзді з України рух ускладнений на напрямках через Краківець, Шегині та Раву-Руську, а також на пунктах Устилуг і Угринів. Саме на цих ділянках водіям доводиться очікувати кілька годин у чергах, що вимагає ретельного планування часу та врахування можливих затримок у маршруті.

Водночас на менш завантажених пунктах пропуску, зокрема у Грушеві, Смільниці та Нижанковичах, ситуація наразі залишається відносно стабільною, без критичних черг.

Складною є й обстановка на в’їзді в Україну. Найбільше скупчення транспорту фіксують у Краківці та Шегинях. Зокрема, у напрямку Медика – Шегині утворилася черга протяжністю близько двох кілометрів, що суттєво ускладнює рух.

У Державній прикордонній службі повідомили, що пункти пропуску працюють у посиленому режимі. Було збільшено кількість прикордонних нарядів, розгорнуто додаткові автоматизовані робочі місця та забезпечено постійну координацію з польською стороною для прискорення оформлення транспорту.

За прогнозами прикордонників, інтенсивність руху на українсько-польському кордоні залишатиметься високою і надалі. Водіям рекомендують, за можливості, користуватися менш завантаженими пунктами пропуску, аби уникнути багатогодинного очікування.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Це стало важливою новиною на фоні збільшення напруженості в регіонах, зокрема через повідомлення про участь північнокорейських військових у війні в Україні. Заява президента Південної Кореї, зроблена в контексті нинішньої геополітичної ситуації, стала ростом кроком у зовнішній політиці країни.

Зараз залежно від рівня залучення Північної Кореї ми будемо поступово коригувати нашу багатоетапну стратегію підтримки України. Це означає, що ми не виключаємо можливості постачання зброї.

Закони Південної Кореї забороняють постачати зброю країнам, які ведуть активні бойові дії.

Сьогодні православні віряни вшановують пам’ять преподобного Патапія — одного з найвідоміших пустельників VI століття, життя якого стало символом глибокої віри, самозречення та милосердя. Його духовний шлях і численні свідчення зцілень зробили святого Патапія особливо шанованим у християнській традиції, а день його пам’яті вважається важливим для молитви про здоров’я, внутрішній спокій і зміцнення віри.

Майбутній подвижник народився у благочестивій родині в єгипетських Фівах. З ранніх років він вирізнявся схильністю до тиші, молитви та духовних роздумів. Батьки дали йому добру освіту, і перед юнаком відкривалися можливості мирського життя, однак він усвідомлено відмовився від них. Серцем він прагнув не земних благ, а внутрішньої чистоти та єднання з Богом.

З часом Патапій здобув славу мудрого старця і зцілителя. Люди приходили до нього з тілесними та духовними недугами, і багато хто свідчив про чудесні зцілення. Уникаючи слави, святий переселився до Константинополя, де продовжив жити у скромності та молитві. У столиці Візантії його дари проявилися ще сильніше: він допомагав хворим і підтримував тих, хто шукав духовного миру.

Традиції дня пов’язані з миром у родині, милосердям і порядком у домі. Вважалося, що чистота оселі та відсутність сварок у цей день приносять добробут і захист від негараздів.

Що не можна робити 8 грудня• Не сваритися та не конфліктувати — це вважалося поганою прикметою.• Не відмовляти у допомозі тим, хто потребує.• Не залишати безлад у домі, адже він «притягує» хвороби та невдачі.

Народні прикмети на 8 грудня• Ворони сидять високо на деревах — буде сильний мороз.• Дме південний вітер — зима обіцяє бути м’якою.• Морозно та сухо — попереду ясна і довга зима.• Великі сніжинки — на швидке потепління.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.