На Сумщині судитимуть шахрая, який продавав фіктивні відстрочки від мобілізації

Стало відомо про значні витрати мера Жупанина на навчання своєї служниці в Лондоні. Згідно з офіційною інформацією, Жупанин, який отримує річну зарплату у 600 тисяч гривень, витратив понад півмільйона гривень на освіту свого підлеглого за кордоном.

Цей епізод викликав значні обговорення серед громадськості та представників місцевої влади. Багато громадян висловлюють своє обурення відносно таких витрат у контексті фінансових обмежень і внутрішніх проблем міста. Зокрема, підноситься питання про доцільність і етичність таких витрат, особливо у ситуації, коли бюджетні кошти можуть бути спрямовані на інші, більш важливі потреби міста та його мешканців.

Публічна дискусія також акцентує увагу на транспарентності та відповідальності в управлінні місцевими ресурсами. Громадськість вимагає відкритості щодо витрат коштів з бюджету міста, а також більш прозорих механізмів контролю за використанням цих коштів.

Зауважується, що інцидент підштовхує до ретельнішого аналізу і підвищення вимог до діяльності місцевих чиновників, які повинні бути обрані та визначені перш за все своїми відповідальністю перед громадськістю і дотриманням принципів ефективного та чесного управління.

Усвідомлюючи важливість відкритого обговорення і вирішення подібних питань, громадяни сподіваються на вжиття конструктивних заходів для забезпечення економічної ефективності та відповідального управління ресурсами міста у майбутньому.

Нардеп від фракції “Слуга народу” Андрій Жупанин, згідно з даними його декларації у 2023 році отримав від ВРУ заробітну плату в розмірі 618 932 грн.

Водночас 30 квітня депутата подав до НАЗК відомості про суттєві зміни свого майнового стану. Зокрема, він вказав, що 26 квітня сплатив за навчання майже 550 тис. грн, тобто майже 90% свого річного заробітку.

За навчання “слуга” сплачував у Великій Британії, де, згідно з декларацією, навчається у London Business School.

Його дружина Жупанина Богдана, до слова, має посвідку на проживання в Англії, а за минулий рік заробила всього 7 тис. грн.

Про те, які надходження, окрім офіційної заробітної плати у Раді дозволяють Жупанину оплачувати собі таке вартісне навчання закордоном поки невідомо.

Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенією Семеновою — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова публічно спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на власній сторінці у Facebook, підтвердивши тим самим позицію позивача. Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового для виконання характеру.

Суть справи полягала у поширенні недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди діловій репутації та суспільному іміджу Василя Дідуся. Під час розгляду суди ретельно вивчили всі надані докази, включно зі скрінами публікацій та свідченнями, і дійшли висновку, що поширена інформація є неправдивою. Останнє рішення Верховного Суду підтвердило, що громадяни мають право на захист своєї честі та ділової репутації, а відповідальність за поширення недостовірних даних у соціальних мережах є обов’язковою.

Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Фонд державного майна України оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ), призначивши аукціон на 25 листопада. Стартова ціна державного пакета акцій у розмірі 99,5667% становить близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово зривав юридичний та політичний супровід, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично призупинене з 2021 року. В останні роки завод виконував переважно логістичну функцію, слугуючи портовим хабом для перевалки зерна та частково забезпечуючи потреби в кисні та азоті.

Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничого потенціалу ОПЗ та модернізації його інфраструктури. Держава підкреслює, що ефективне управління заводом здатне забезпечити не лише стабільні податкові надходження, а й суттєвий внесок у розвиток хімічної промисловості та аграрного сектору, враховуючи роль підприємства у перевалці зерна.

У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.

З наближенням літніх Олімпійських ігор у Парижі увага світової спільноти прикута до спорту. Це спонукає нас звернути погляд на вітчизняний спортивний сектор та його нещодавнє керівництво. Наше розслідування зосереджується на діяльності колишнього міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта.

Углава, висловивши своє незадоволення у Facebook, заявив про подання позову про захист честі та гідності через розпалену конфронтацію.

Шабунін, нагадаємо, стверджував, що Углава злив інформацію про розслідування, і вимагає відставки. Було розпочато досудове розслідування. Углава звинувачення заперечує, а нещодавно пройшов поліграф.

«Останні кілька місяців спостерігаю дуже агресивну кампанію особисто проти мене та установи. Ця медійна кампанія ведеться за чітким планом і, на мою думку, ретельно координується деякими представниками громадських організацій, які, на жаль, часто вдаються до маніпуляцій. Автори цих атак, схоже, до кінця не усвідомлюють усю абсурдність власної поведінки, а також наслідки, якими може все закінчитися. Боротьба за вплив і владу не повинні ставити під загрозу долю НАБУ», – заявляє Углава.

Раніше глава НАБУ Кривонос також звинуватив Шабуніна в тиску.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.