На Сумщині триває надзвичайна геологічна активність: найсильніші пошукові роботи в Україні

Член Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Олександр Формагей знову став об’єктом пильної уваги громадськості та медіа. Посадовець, ім’я якого раніше згадувалося у контексті справи про службову недбалість, нині фігурує в інформаційних матеріалах, що стосуються можливих фінансових операцій його родини за межами України. Публікації викликали активне обговорення в експертному середовищі, адже діяльність регулятора безпосередньо впливає на формування тарифної політики та стабільність енергетичного сектору країни.

У повідомленнях журналістів ідеться про ймовірні інвестиції в нерухомість на території Європейського Союзу та рух коштів через іноземні фінансові установи. За попередніми даними, мова може йти про придбання об’єктів житлової нерухомості, що оформлені на близьких родичів посадовця. Водночас офіційні підтвердження чи спростування цієї інформації наразі залишаються предметом запитів і перевірок.

Окремо повідомляється про можливе використання криптовалюти USDT для переказу коштів до Польщі та Канади. За цими твердженнями, кошти після конвертації могли зараховуватися на рахунки іноземних компаній. У матеріалах також стверджується, що після звільнення з державної посади Олександр Формагей нібито планує викуп часток у цих структурах та оформлення прибутку в офіційному порядку.

Згідно з оприлюдненою інформацією, у Варшаві вже придбано дві квартири. Водночас у Хмельницькій області нібито оформлено земельну ділянку з будинком на третю особу. У матеріалах згадується, що за цими активами може здійснювати контроль Наталія Безунова — мати дружини брата.

Також у публікаціях з’явилися твердження про можливе отримання членами родини Безунових одноразової допомоги в Канаді та оформлення документів на постійне проживання з подальшим виїздом з країни. Окремо зазначається, що у 2026 році Наталія Безунова прибула до Канади для продовження статусу захисту.

Крім того, повідомляється, що В’ячеслав Формагей перебуває у розшуку територіального центру комплектування. У матеріалах також згадується ще один родич, який нібито має аналогічний статус. За непідтвердженими даними, вони перебувають за межами України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від Олександра Формагея або його родичів не оприлюднено. Інформація, що циркулює у медіа, потребує перевірки з боку правоохоронних органів. Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Ідея Ілона Маска під назвою «Протокол свобода» здатна кардинально змінити глобальний доступ до інтернету. Суть концепції полягає у забезпеченні базового безкоштовного зв’язку через мережу супутників Starlink для кожного жителя планети. Якщо проєкт буде реалізований у повному обсязі, вже до 2026–2027 років мільярди людей отримають можливість користуватися мережею без абонентської плати, що відкриває нові горизонти для освіти, бізнесу та комунікацій у віддалених регіонах.

«Протокол свобода» передбачає створення децентралізованої системи, де кожен користувач стає активним елементом мережі. Завдяки цьому підвищується не лише покриття, а й стабільність та пропускна здатність інтернет-з’єднання. Супутники Starlink працюють не ізольовано, а об’єднуються між собою через лазерні канали, формуючи швидку та надійну глобальну мережу. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від наземної інфраструктури та забезпечити зв’язок у найвіддаленіших куточках планети.

Маск пояснює свою ідею як боротьбу з цифровою нерівністю — прагнення зробити доступ до інформації базовим правом людини. Завдяки супутниковому формату, сигнал Starlink неможливо заблокувати чи відключити на рівні держави, що перетворює систему на інструмент цифрової свободи.

Модель «Протоколу свобода» передбачає дворівневу економіку. Перший рівень — безкоштовний базовий інтернет із обмеженнями швидкості та трафіку. Другий — платні преміальні послуги для урядів, бізнесу, оборонних структур, транспортних компаній і хмарних сервісів. Саме цей преміальний сегмент має фінансувати безкоштовний рівень.

Додаткове джерело фінансування — технологія Direct-to-Cell, яка дозволить супутникам Starlink напряму підключатися до смартфонів. Це створює умови для партнерств із мобільними операторами та нових платних сервісів.

Ключову роль у масштабуванні Starlink відіграє ракета Starship — багаторазовий носій, який може виводити сотні супутників за один запуск. Завдяки цьому SpaceX здатна швидко нарощувати щільність мережі, роблячи її більш стійкою та дешевою.

Нові покоління супутників отримують лазерні термінали, фазовані антени та енергоефективну електроніку. Це дає змогу збільшити пропускну здатність і знизити собівартість обслуговування.

Однак навіть із технологічного боку Маску доведеться подолати бар’єри — від ліцензування частот у різних країнах до логістики поставок мільйонів користувацьких терміналів.

Перші етапи реалізації «Протоколу свобода» можуть охоплювати освітні та гуманітарні програми — безкоштовний інтернет для шкіл, лікарень, громадських просторів. З часом, у міру здешевлення супутникових технологій, можливий перехід до справжнього глобального доступу.

Якщо задум Маска вдасться, інтернет перестане бути товаром — він стане частиною базової інфраструктури, так само необхідною, як електрика чи вода.

У цьому сенсі «Протокол свобода» — не просто амбітна ідея, а потенційний початок нової ери, де цифрова рівність стане нормою, а право на інформацію — універсальним і невід’ємним.

Державна авіаційна служба України, яка мала б виступати гарантом безпеки польотів та незалежним контролером авіаційної галузі, протягом останніх років втратила ключові функції регулятора. За оцінками фахівців та учасників ринку, відомство перестало ефективно виконувати роль незалежного органу, покликаного захищати інтереси держави та оборонного сектору. Натомість його діяльність дедалі більше нагадує адміністративний апарат, який ухвалює рішення на користь окремих комерційних або політичних груп, іноді навіть пов’язаних із країною-агресором.

Особливу роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби на чолі з Олександром Більчуком, яке, за свідченнями експертів, активно сприяло концентрації повноважень та послабленню незалежного контролю. Такі дії призвели до того, що стратегічні питання авіаційної безпеки та розвитку сектору часто вирішувалися поза рамками державних інтересів. Економічні та безпекові ризики, пов’язані з такою ситуацією, створюють тривожні перспективи для української авіації, знижуючи довіру партнерів і міжнародних авіаційних організацій.

Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.