Змова на тендері з медтехніки: фірми розіграли підряд на 1,47 млн, отримали штраф лише 68 тисяч

Високий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив питання щодо екс-посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до схеми, пов'язаної з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького у коментарі для "Суспільного", ВАКС вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, замінивши його затримання під вартою на особисте зобов'язання, і направив ухвалу у СІЗО.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи прокурор, з невідомих причин, був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Після перегляду матеріалів справи Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтвердження підозр розкрадання, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час судового засідання.

Суд також зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як може його бачити суд. Ці нюанси, безумовно, ставлять під сумнів обвинувачення у злочині екс-посадовця Міноборони. Варто відзначити, що Олександра Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений під особисте зобов'язання.

Насамкінець, ВАКС 9 квітня скасував рішення про зміну запобіжного заходу для Лієва, однак він не повернувся до місця утримання в СІЗО, оскільки термін його тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це фактично означає, що екс-посадовець залишився без заходів запобігання, як пояснює адвокат. У зв'язку з цим, ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляд клопотання не відбувся.

У підсумку, розглянута стаття розкриває складність судового процесу та протиріччя в розгляді справи екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва. Вирішальне значення має відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП щодо обвинувачень у розкраданні. Вирок ВАКСу змінити запобіжний захід та направити справу у СІЗО відображає складність правового про

Історія навколо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка набула широкого суспільного резонансу та стала символом системної проблеми безкарності високопосадовців у період воєнного стану. Поєднання кількох факторів — кримінального провадження щодо десятків мільйонів гривень незадекларованих активів, рішення суду не усувати посадовця з посади та затягування парламентських процедур зі звільнення — викликало хвилю обурення як у медіа, так і серед громадськості.

Понад рік тому журналістські розслідування оприлюднили інформацію про значні статки, якими користується родина Кириленка. Йшлося про елітну нерухомість, дороговартісні паркомісця та автомобілі преміумкласу, що не відповідали задекларованим доходам посадовця. За даними слідства, активи на суму понад 72 мільйони гривень були набуті без підтверджених законних джерел походження, що стало підставою для відкриття кримінального провадження.

Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, російські пропагандисти стверджують, що стратегічній авіації наказали “видихнути” і знизити інтенсивність атак. Однак, за словами експерта, такий підхід не має під собою реальних підстав. Він підкреслив, що збільшення кількості польотів російських бомбардувальників свідчить про іншу мету — підготовку нових екіпажів до виконання завдань за призначенням.

“Судячи з офіційних повідомлень Міноборони РФ та інтенсивності польотів стратегічної авіації, ніхто не наказував “видихати”. Це може бути підготовка екіпажів до нових бойових завдань”, — заявив Киричевський.

Інформація про те, що російські війська більше не планують масованих ударів по Україні, на думку експерта, не варта уваги. Ці заяви є частиною пропагандистської кампанії, спрямованої на те, щоб змусити Україну сідати за стіл переговорів. “Росія завжди готова до завдання нових ударів, і питання тільки в тому, коли вони отримають політичний дозвіл на це”, — додав Киричевський.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко також попередив, що подібні заяви не повинні вводити в оману: вони є лише частиною інформаційних маніпуляцій, що мають на меті зменшити увагу до реальних загроз з боку РФ.

Бойова машина піхоти M2 Bradley стала невід’ємною частиною арсеналу Збройних Сил України (ЗСУ) та виявила себе як ефективна та надійна зброя в боротьбі проти російської бронетехніки. Вона є не лише символом американського технологічного переваги, але й найбільш надійним союзником у веденні бойових дій на сучасному полі бою. Сполучені Штати передали Україні 190 БМП M2 Bradley. Відомо, що оператором американських машин є 47-ма окрема механізована бригада.

Аналітики називають БМП не просто “бойовим таксі”, а повноцінною збройною платформою, яка може прикривати союзну піхоту. Фокус розібрався, в чому особливість M2A2 ODS-SA, чому вона так полюбилась українським військовим, і які можливості має машина. Україна отримала не найсучаснішу версію БМП M2 Bradley. В Сполучених Штатах існує до 9 модифікацій. ЗСУ отримали M2 A2 ODS-SA — це модернізація, яку розробили після досвіду американської армії в Іраку. ODS — це абревіатура від Operation Desert Storm, яка була у 1991 році.

M2 Bradley створювалась як машина для перевезення механізованої піхоти на поле бою в умовах тісного контакту з противником. Проте на відміну від попередника БТР M113, Bradley — це не просто “бойове таксі”. Нова БМП — це повноцінна бойова платформа, яка може надавати пряму підтримку союзній піхоті.

Під час війни в Перській затоці 1990-1991 років M2 Bradley виявились настільки ефективними, що знищили більшу кількість іракської бронетехніки, ніж танки M1 Abrams. Проте він також виявив і недоліки бойової машини. Тому під час модернізації БМП Bradley оснастили бойовою інформаційно-керуючою системою FBCB2. Вона дозволяє обмінюватися даними з розвідувальними супутниками і всіма іншими підрозділами, хто також має FBCB2.

Основні роботи стосувалися оптики, щоб екіпаж мав можливість працювати в різних умовах. Для цього встановили лазерний далекомір ELRF від компанії Fire Control Systems. Його дальність складає 10 км. Щоб машина краще орієнтувалася на полі бою зʼявилась цифрова система орієнтування DCS і тактичну навігаційну систему TACNAV. Механік-водій отримав тепловізор, а захист машини покращився інфрачервоною системою пасивного захисту від протитанкових засобів.

Прикладом того, як працює аналіз досвіду з бойових дій у США, є наступний факт. В M2A2 ODS-SA поставили лавки у десантному відділені замість індивідуальних крісел. Застосування в боях показало, що військові швидше покидають машину з лав, ніж з окремих крісел. Вони кріпляться на стінках машини, щоб під час підриву на міні енергія від вибуху менше передавалась бійцям всередині. Бійці 47-ї окремої бригади вже неодноразово знищували ворожу піхоту, БТРи, БМП і навіть танки. M2 Bradley — це поєднання трьох ключових елементів: бронювання, технологічність і бойові можливості.

До початку повномасштабної війни українська армія мала лише радянські БМП-1, 2 і 3. Після початку 24 лютого 2022 року Сили оборони почали отримувати БМП західних виробників. Серед них:. Всі вони в рази кращі за радянські машини. Оператори нових бойових машин кажуть, що це як пересісти з “Жигуля” на “Мерседес”. Порівнювати бойові можливості західних БМП немає особливого сенсу, бо вони мають різницю в деталях. Загалом це новий рівень можливостей для українських військових.

Окрім базового потужного захисту M2 Bradley має спеціально створений динамічний захист BRAT. Bradley Reactive Armor Tiles — це розробка компанії RAFAEL для легкоброньованої техніки. Додатковий захист використовувався теж під час війни в Іраці. Він має захищати машину від протитанкових засобів ураження.

Російська армія також встановлює на легкоброньовану техніку динамічний захист. Проте ключовою відмінністю є те, що на БТРи або навіть броньовики ставиться ДЗ “Контакт”, який розрахований для танків. Тонка броня бронетранспортера чи бойової машини піхоти може не витримати спрацювання “Контакту” й пробити захист всередину. Відтак окупанти в спробі підвищити захист техніки насправді роблять гірше.

Бойовий модуль Bradley містить 25-мм автоматичну гармату Bushmaster M242 і ПТРК TOW-2B. Гармата має скорострільність 200-500 пострілів на хвилину. Вогонь може вестись двома типами боєприпасів бронебійно-фугасними та осколково-фугасними. Гармата повністю стабілізована, а тому може вести прицільний вогонь і під час руху. Протитанковий комплекс TOW-2B запускається зсередини машини. Дальність дії до 4,5 км.

За час повномасштабної війни 47-ма бригада уразила значну кількість техніки і ворожої техніки, але особливого розголосу отримав епізод знешкодження найновішого російського танка Т-90М “Прорив”. Як розказали бійці після бою, перша БМП мала технічні проблеми, тому на її заміну прийшла друга й “залетіла на характері”.

"Били всім підряд… Колись грав в компʼютерні ігри, то я пригадав все. Як бити ті танки, і куди бити, бо я мав його зупинити будь-яку ціну”, — згадує командир-навідник Сергій про бій проти Т-90М.

Третім елементом переваги БМП M2 Bradley є її технологічність, яка також переважає радянські зразки. Наприклад, M2 має тепловізійну систему SADA-II — така сама встановлена на танках Abrams в розпорядженні ЗСУ. Комплекс має радіус дії до 5 км, що означає командир машини першим виявить російську машину й зможе відкрити вогонь. Радянські БМП в принципі не мають тепловізійних прицілів.

47-ма окрема механізована бригада вже неодноразово демонструвала високу майстерність при відбитті російських атак на Авдіївському напрямку. Це спонукало виробника BAE Systems анонсувати відновлення виробництва БМП разом з гаубицею М777. Рішення повʼязують з високим попитом на озброєння.

Висока ефективність M2 Bradley під час російсько-української війни не скасувало плани США розробити наступну версію машини. В листопаді 2023 року був представлений концепт БМП XM30, яка має стати основною бойовою машиною піхоти в Сухопутній армії США. XM30 є частиною ширшої програми створення гусеничних машин OMFV. Передбачається, що нова БМП буде стрибком у розвитку технологій і зможе бути безпілотною.

M2 Bradley називають такою, що вже досягла межі у модернізації. Розробкою наступника займається пʼять компаній, кожна з яких має представити своє бачення. Загальна вартість контрактів оцінюється у 299,4 млн доларів.

У висновку можна зазначити наступне:

• БМП M2 Bradley виявилася ефективною та надійною зброєю в боротьбі проти російської бронетехніки під час російсько-української війни. Її успішні бойові дії свідчать про важливість модернізації українського озброєння та співпраці зі світовими партнерами.

• Висока технологічність та передове озброєння M2 Bradley роблять її перевагу перед радянськими аналогами. Тепловізійна система SADA-II та інші сучасні технології роблять цю бойову машину більш ефективною на полі бою.

• Розробка наступного покоління бойових машин піхоти, таких як БМП XM30, свідчить про постійне стремлення до інновацій та удосконалення військової техніки. Це відображається у програмах модернізації та розвитку озброєння, спрямованих на забезпечення безпеки та ефективності сил оборони.