НАБУ перевіряє квартиру міністра агрополітики Віталія Коваля

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецького «нормандського формату», який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній сварці», – написав він у Х.

Джонсон вважає це «ганебною зрадою реальності» і пропонує замість переговорів із Росією «масштабно і швидко зміцнити позиції України».

Він також перепостив заяву Зеленського, який розкритикував дзвінок Шольца Путіну і назвав його «відкриттям скриньки Пандори».

«Боюся, Володимир Зеленський абсолютно правий», – прокоментував Джонсон.

Українські військові, які героїчно обороняли Маріуполь і покидали "Азовсталь" відповідно до наказу, вже два роки знаходяться у полоні. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія здійснила масове вбивство в Оленівці, підірвавши барак, куди попередньо перевели азовців. Ця трагедія призвела до загибелі понад 50 бійців. Близько 700 бійців полку "Азов" досі залишаються у російському полоні. Зворотний контакт із ними ускладнений через неможливість отримати інформацію про їхній стан від міжнародних організацій, зокрема "Червоного Хреста".

Українські державні структури підтримують зв'язок із родинами полонених, проте основні зусилля спрямовані на підтримку ініціатив та проектів, а не на отримання конкретної інформації про їхнє благополуччя у полоні. Розслідування теракту в Оленівці залишається закритим, і інформація про нього обмежена. Українське слідство триває, однак міжнародне розслідування, схоже, ще не розпочалося. Підготовка до подання справи до Міжнародного кримінального суду триває, але цей процес вимагає багато часу та зусиль.

Громадська організація "Спільнота родин Оленівки" організовує акції підтримки полонених у 11 країнах світу. Їхні заходи не лише вшановують пам'ять загиблих в Оленівці, але й підтримують всіх українських полонених. Творчі та культурні проекти також використовуються для підтримки полонених. "Креативна Січ" співпрацює з громадськими організаціями, розробляючи матеріали та мистецькі роботи, щоб вшанувати пам'ять про трагедію та підтримати полонених.

Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив та розповсюдження інформації про ситуацію полонених – це ті способи, якими кожен може допомогти родинам та військовим, що перебувають у полоні. Важливо не забувати про цю трагедію, постійно нагадувати про неї та вимагати справедливості для тих, хто ще не повернувся додому.

Трагедія в Оленівці залишається болючою раною для України. Два роки потому понад 700 бійців полку "Азов" досі перебувають у російському полоні, без можливості отримати зворотний зв'язок та інформацію про їхній стан. Масове вбивство українських військових у липні 2022 року потребує ретельного розслідування та міжнародної уваги, але прогрес у цьому напрямку залишається повільним.

Робота українських владних структур та громадських організацій зосереджена на підтримці родин полонених, організації акцій пам'яті та приверненні уваги до їхньої долі на міжнародному рівні. Такі ініціативи є важливими для підтримання морального духу родин та полонених, але необхідно активізувати зусилля щодо отримання конкретної інформації про стан бійців.

Пам'ять про загиблих в Оленівці та підтримка тих, хто залишився в полоні, є моральним обов'язком кожного українця. Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив і поширення інформації можуть сприяти поверненню полонених додому та досягненню справедливості. Необхідно продовжувати докладати всіх зусиль, щоб ця трагедія не була забута, а винні у ній були притягнуті до відповідальності.

У контексті поточної ситуації, 3 квітня студенти-чоловіки отримали можливість перетинати кордон під час воєнного стану за певних умов, що стало суттєвим кроком у політиці перетину кордону. За словами речника Державної прикордонної служби України, Андрія Демчука, "Нові правила вже набирають чинності. З сьогоднішнього дня ми будемо пропускати цю категорію чоловіків за умови наявності всіх необхідних документів". Ухвалена 2 квітня постанова Кабінету Міністрів України значно розширила можливості виїзду за кордон для студентів-чоловіків. Це рішення стало важливим кроком для багатьох студентів, що прагнуть отримати якісну освіту за кордоном. Згідно з новими правилами, студенти-чоловіки можуть виїжджати за кордон, якщо вони відповідають певним критеріям, а також надають необхідні документи, які підтверджують їхні наміри та статус.

Постанова також вимагає від студентів пред'явити ряд документів для виїзду, серед яких зокрема згадується відомість про навчання, підтвердження фінансової спроможності, а також медичне страхування. Ці вимоги, як стверджують урядовці, спрямовані на забезпечення безпеки та контролю за процесом виїзду студентів-чоловіків за кордон.

Нагадаємо, що у минулому, восени 2022 року, українські студенти-чоловіки, які мали намір навчатися в іноземних університетах, стикалися зі значними труднощами при виїзді за кордон. Довгі черги на пунктах пропуску, відмови та непорозуміння із прикордонниками стали нещасною реальністю того часу. Причиною цього була неоднозначність та нечіткість законодавства щодо виїзду чоловіків під час воєнного стану. Однак нова постанова Кабінету Міністрів України усунула ці недорозуміння та стала важливим кроком у забезпеченні прав студентів-чоловіків на отримання якісної освіти за кордоном.

Юристи наголошують, що це рішення також забезпечує право на освіту, закріплене в Конституції України, і відповідає міжнародним стандартам. Нові правила також враховують зміни в законодавстві щодо мобілізації. Згідно з останніми змінами, мобілізують у віці від 25 років тих, хто не виконував строкову службу, а також добровільно можна мобілізуватися до досягнення цього віку. Таким чином, нові правила виїзду за кордон дозволяють студентам-чоловікам не лише здобувати якісну освіту, а й забезпечують їхні права та безпеку під час процесу перетину кордону в умовах воєнного стану.

У результаті нової постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня, студенти-чоловіки отримали можливість виїзду за кордон під час воєнного стану за певних умов. Це рішення стало важливим кроком для багатьох студентів, що прагнуть отримати якісну освіту за кордоном. Нові правила виїзду забезпечують безпеку та контроль за процесом перетину кордону, вимагаючи від студентів відповідності певним критеріям та пред'явлення необхідних документів. Це рішення також відповідає міжнародним стандартам і забезпечує право на освіту, закріплене в Конституції України. Також, нові правила враховують зміни в законодавстві щодо мобілізації, що стає додатковим плюсом для студентів-чоловіків. В цілому, ця постанова сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі освіти та забезпечує студентам-чоловікам можливість отримати якісну освіту за кордоном у період воєнного стану.