НАБУ розпочало розслідування можливих порушень у діяльності колишнього керівника “Київського метрополітену” Брагінського

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За даними одного з великих кадрових порталів, найбільше зростання зарплат спостерігається у сфері контент-менеджменту, а також у висококваліфікованих спеціальностях, таких як ортодонти та керамісти.

Топ-10 професій із найбільш стрімким зростанням заробітної плати:

Таке зростання може бути пов’язане як із підвищеним попитом на спеціалістів у цих сферах, так і зі зміною ринкових умов праці.

Рівень зарплат також суттєво залежить від регіону. Найвищі показники традиційно зафіксовані у великих містах:

Натомість найменші середні доходи спостерігаються в Сумах (15,8 тис. грн), Кропивницькому та Чернігові (по 17,5 тис. грн).

На фоні зростання середніх заробітків уряд України ввів нову вимогу для критично важливих підприємств. Відповідно до постанови №1332, працівники, які претендують на бронювання від мобілізації, повинні отримувати зарплату не меншу за 2,5 мінімальних (20 тис. грн) протягом останнього кварталу.

Це нововведення спрямоване на стимулювання прозорості зарплат і підвищення добробуту працівників у ключових галузях.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

“Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості. Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

“Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.