Нові правила для боротьби зі спам-дзвінками в Україні: що зміниться для абонентів

В ніч проти 22 червня українська енергетична інфраструктура знову стала мішенню для російських ударів. Внаслідок атак постраждали двоє працівників енергетичної сфери, а також було пошкоджено важливе обладнання. За даними Міністерства енергетики України, удари були спрямовані на об’єкти розподілу електроенергії, розташовані на заході та півдні країни.

Ці атаки на енергетичну інфраструктуру спричиняють серйозні проблеми для забезпечення стабільного електропостачання в регіонах, які й без того стикаються з труднощами через воєнний конфлікт. Пошкодження об'єктів розподілу електрики ускладнює не лише побутове життя населення, але й роботу підприємств та критичної інфраструктури, що залежить від стабільного енергопостачання.

Українська енергетична система протягом останніх місяців знаходиться під постійним тиском через атаки, спрямовані на виведення з ладу ключових об'єктів. Міністерство енергетики та відповідні служби працюють над відновленням пошкоджених ліній та обладнання, аби якнайшвидше відновити нормальне електропостачання. Фахівці роблять усе можливе для забезпечення стабільності енергетичної системи та мінімізації негативних наслідків для населення.

Ці удари також ставлять під загрозу безпеку працівників енергетичної галузі, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свої обов’язки для відновлення пошкодженої інфраструктури. Постраждалим енергетикам надається необхідна медична допомога, і вони отримують підтримку від держави та своїх колег.

Незважаючи на ці виклики, Україна залишається рішуче налаштованою на захист та відновлення своєї енергетичної незалежності. Українці демонструють неабияку стійкість та згуртованість у боротьбі з агресією, продовжуючи працювати над зміцненням своїх позицій на енергетичному фронті.

Під час російського обстрілу відключалася повітряна лінія електропередачі на сході України, що призвело до зниження навантаження на генеруючому об’єкті.

“Після восьми масованих атак на енергосистему, які ворог завдає з березня, ситуація в енергетиці залишається складною”, – зазначають у Міністерстві енергетики.

Наслідки атаки уточнюють, триває їх ліквідація. Проте, як повідомляють у міністерстві, збільшення обсягів обмежень електропостачання наразі не планується, планові відключення будуть за розкладом – з 16:00 до 24:00.

Водночас в “Укренерго” уточнили, що постраждалі енергетики працювали на об’єкті у Запоріжжі, а пошкодження обладнання сталися у Запорізькій та Львівській областях. Там також повідомили про атаку на об’єкт газової галузі в західній області.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про удар і пожежу на об’єкті критичної інфраструктури, яку гасили до 8 ранку.

“Пожежу вдалося загасити. Залучали 67 вогнеборців та 12 одиниць спецтехніки”, – повідомив Козицький. Про масштаби руйнувань повідомлять згодом.

У Івано-Франківську, за даними місцевої ДСНС, удар прийшовся по території цивільного навчального закладу, утворилася вирва 20 кв.м з осередком загоряння, яке було ліквідовано.

“Один із навчальних корпусів частково зруйнований, інші зазнали ушкоджень”, – повідомили у ДСНС Прикарпаття.

Мер міста Руслан Марцинків повідомив, що через удар пошкоджено вікна у житлових будинках та дитячому садочку.

ДСНС також повідомляють про пожежі як наслідок нічної атаки на Волині.

“Сьогодні вночі під час ворожого обстрілу на Волині трапилось 2 пожежі — горіла господарська будівля та житловий будинок у Луцькому районі”, – йдеться у повідомленні.

Під час попередніх атак росіяни знищили або пошкодили до 9 ГВт генерації, що становить близько половини від пікових зимових навантажень, заявив президент Зеленський.

Найбільше постраждали теплові та гідроелектростанції, які дозволяли балансувати енергосистему під час піків і спадів попиту. За різними оцінками, з системи вибили 80-90% теплової генерації.

Попередній удар по енергетиці росіяни завдали в ніч на 20 червня.

За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 22 червня росіяни атакували ракетами повітряного, морського та наземного базування, а також БПЛА.

Загалом під час цієї атаки було використано 16 ракет різних типів та 13 шахедів.

Українська ППО збила 7 ракет Х-101/Х-555, 4 “Калібри” та один “Іскандер”, а також усі 13 шахедів.

За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, у західному секторі ППО збили 7 із 10 російських ракет.

Екскерівник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва Станіслав Сєрєбряк висунув свою кандидатуру на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора. Це рішення викликало неабиякий інтерес та певні сумніви серед громадськості, зважаючи на характер та обсяги задекларованих активів його родини. Відзначимо, що питання щодо джерел походження коштів та прозорості можливого призначення залишаються відкритими.

У декларації родини Сєрєбряків зазначено чимало об’єктів нерухомості, розташованих в різних регіонах України, зокрема й земельна ділянка та недобудований дачний будинок. Окрім того, декларуються три автомобілі, що свідчить про певний рівень життя родини. Серед житлових об’єктів є квартира площею 48 м² у Києві, а також ще одна квартира в смт Катеринівка площею 71,6 м², яка перебуває у спільній частковій власності (33,3%).

Сім’я володіє земельною ділянкою площею 0,18 га у селі Хотянівка (Вишгородський район), придбаною торік за 800 тис. грн; саме на цій ділянці, за даними декларації, споруджується будинок площею 239 м². Крім того, у звітах згадуються й інші об’єкти, до яких члени родини мають доступ або право проживання.

Автомобільний парк родини також виглядає примітним: дружина з 2024 року користується Mercedes-Benz GLS 400 4MATIC (оренда від ТОВ «Торговий дім ‘Укрлада’»), придбано Dodge Journey 2019 року за 200 тис. грн, а сам Станіслав їздить на Ford Bronco (2022) за 850 тис. грн. Зауважимо, що ринкова вартість згаданих моделей часто перевищує ті суми, які зазначені в декларації, що породжує додаткові питання про оцінку та джерела коштів при придбанні.

За підсумками 2024 року родина задекларувала загальний дохід у розмірі 9,33 млн грн. Основну частину цієї суми — 7,1 млн грн — становлять доходи саме Станіслава, що, як зазначено, походять від підприємницької діяльності. Крім того, у декларації фігурують доходи від наукової діяльності в Інституті економіко-правових досліджень НАН та Східноукраїнському університеті (понад півмільйона гривень), страхові виплати на 552 тис. грн і доходи дружини від роботи в університеті (понад 1,25 млн грн). Родина декларує також 200 тис. доларів та 1,15 млн грн готівкою, а на банківських рахунках — понад 550 тис. грн.

Окрему увагу привертає розбіжність між задекларованими цінами придбань деяких автомобілів і типовими ринковими цінами на аналогічні моделі. Dodge Journey 2019 року, зазначений у декларації за 200 тис. грн, за оцінками експертів мав би коштувати значно більше; схожа невідповідність простежується для Ford Bronco, ринкова вартість якого часто перевищує суму, вказану в декларації. Такі різниці зазвичай викликають питання про реальність трансакцій, оцінювання майна та можливі механізми приховування доходів або оптимізації оподаткування.

Подана кандидатура на посаду прокурора в ОГП у контексті описаних статків родини створює суспільний інтерес і наперед підлягає підвищеній увазі з боку антикорупційних органів, журналістських розслідувань та громадськості. Призначення на такі посади зазвичай супроводжується перевірками декларацій, перевіркою відповідності задекларованих доходів і витрат та можливих конфліктів інтересів.

Двадцять восьмий день січня вирізняється особливим символізмом, адже поєднує в собі релігійні події, суспільно важливі ініціативи та давні народні уявлення. У цей день церковна традиція звертає увагу на приклади духовного служіння, світська спільнота говорить про захист особистого простору, а народна культура нагадує про відповідальність людини перед родиною, домом і всім живим довкола.

За сучасним церковним календарем 28 січня віряни вшановують пам’ять преподобного Єфрема Сирина та українського святого Єфрема Печерського. Єфрем Сирин відомий у християнському світі як символ щирого покаяння і глибокого духовного самопізнання. Згідно з переданнями, він відмовився від світських спокус, обрав шлях аскези та молитви, а його богословські твори й духовні настанови й досі мають великий вплив на церковну традицію. Єфрем Печерський, у свою чергу, є прикладом подвижництва на українських землях, пов’язаного з історією Києво-Печерської лаври та формуванням місцевої духовної спадщини.

У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.