Нацбанк планує ввести нові обмеження на карткові перекази

2023 рік став знаковим для української переробної промисловості, продемонструвавши її стійкість та потенціал до зростання навіть у складних економічних умовах. Згідно з даними Індексу Опендатабота, десять провідних компаній галузі досягли вражаючих фінансових результатів, що стало позитивним сигналом для всієї економіки країни.

Основну частину доходів серед лідерів переробної промисловості забезпечили компанії групи СКМ Ріната Ахметова. Незважаючи на значні суми доходів, чотири з цих компаній за підсумками року відзначились збитками. Найбільший чистий прибуток серед топ-компаній отримала «Рошен».

Топ-10 лідерів переробної промисловості очолює «Запоріжсталь», яка наростила дохід на 20%, досягши 56,4 млрд грн. Проте компанія вже другий рік поспіль зазнає значних збитків, які склали 4 млрд грн.

Друге місце в рейтингу посідає ще одна компанія з групи СКМ – «Камет сталь», з доходом 43,07 млрд грн, що на 14% більше ніж попереднього року. Незважаючи на це, «Камет сталь» зазнала збитків у 1,4 раза більше, досягши 950 млн грн.

Третє місце у рейтингу зайняло «Арселорміттал», відомий колишній «Криворіжсталь», з доходом 41,84 млрд грн, що на 5% менше ніж у попередньому році. Однак компанії вдалося суттєво зменшити свої збитки, які тепер складають 12 млрд грн.

Найбільший приріст чистого прибутку продемонструвала «Кока-Кола», яка збільшила свій прибуток в 37 разів, досягнувши 1,64 млрд грн.

Компанія «Рошен» Олексія Порошенка також відзначилась позитивними результатами, збільшивши прибуток до 5,64 млрд грн, що є найбільшим прибутком серед топ-10.

До десятки кращих компаній потрапили і два підприємства з групи МХП Юрія Косюка, з загальним доходом 61,57 млрд грн, що складає 19% від доходу всього рейтингу. Серед них:

«Українська бронетехніка» показала найбільший приріст доходу, який зріс у 2,5 раза до 32,42 млрд грн, а чистий прибуток виріс в 4 рази до 708 млн грн.

Компанія «Інтерпайп Ніко Тьюб» з групи EastOne Віктора Пінчука також досягла значного зростання доходу на 25%, до 20,5 млрд грн, з подвоєнням чистого прибутку до 4,95 млрд грн.

З рейтингу випали такі компанії як:

Україна продовжує зміцнювати свою систему мобілізації та військової підготовки, впроваджуючи передові електронні інструменти для громадян, які мають військовий облік. Один із важливих кроків у цьому напрямку — запуск електронного кабінету, який дозволить військовозобов'язаним зручно та оперативно оновлювати свої дані в Технічному центрі контролю за автомобілями (ТЦК) через Інтернет. Планується, що цей сервіс стане доступним вже цього літа.

Зараз реєстрація в електронному кабінеті для військовозобов'язаних є добровільною. Однак, в Міністерстві оборони передбачають, що у майбутньому всі громадяни, які підпадають під військовий облік, будуть автоматично зареєстровані у системі, щоб спростити процедуру актуалізації даних в ТЦК.

Згідно з новим законом про посилення мобілізації, українці, які перебувають на військовому обліку, мають 60 днів на актуалізацію своїх особистих даних. Електронний кабінет стане зручним інструментом для виконання цієї вимоги.

В електронному кабінеті військовозобов'язаного можна буде швидко та зручно внести необхідні дані, використовуючи будь-який доступний пристрій. Крім того, користувачі матимуть можливість перевірити інформацію, яка вже міститься в реєстрі "Оберіг".

Для авторизації у сервісі будуть використовуватися надійні методи, такі як BankID або "Дія.Підпис". Інформація, яка буде доступна в кабінеті, включатиме ПІБ, місце реєстрації, дату народження, сімейний стан, а також інші важливі відомості про користувача.

Однак, слід зазначити, що електронний кабінет не буде використовуватися для відправлення повісток про мобілізацію. Це питання не було врегульоване законодавством, тому розсилка повісток залишається поза межами цього сервісу.

Україна активно вдосконалює свою систему мобілізації та військової підготовки шляхом впровадження сучасних електронних інструментів для військовозобов'язаних громадян. Запуск електронного кабінету, який незабаром стане доступним, покликаний спростити процес актуалізації даних у Технічному центрі контролю за автомобілями (ТЦК) та зробити його більш зручним для користувачів. Хоча реєстрація в цьому сервісі є зараз добровільною, проте у майбутньому планується автоматичне зареєстрування всіх громадян, які мають військовий облік, з метою спрощення процедури актуалізації даних.

Закон про посилення мобілізації встановлює обов'язок українців, які стоять на військовому обліку, актуалізувати свою інформацію у ТЦК протягом 60 днів. Електронний кабінет стане важливим інструментом для виконання цієї вимоги, забезпечуючи зручний та швидкий доступ до необхідної інформації та забезпечуючи можливість перевірки даних, що містяться у реєстрі "Оберіг".

Хоча через електронний кабінет не будуть розсилатися повістки про мобілізацію, цей інструмент все ж відіграє важливу роль у підвищенні ефективності та зручності процесу мобілізації в Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Один із напрямків перевірки — це система “Шлях” для водіїв, які здійснюють перевезення, або ж тих слідує за кордон для перевезення гуманітарної допомоги. Під час прикордонного контролю, дуже часто зʼясовується, що ті особи, які слідують за цією системою не можуть підтвердити мету своєї поїздки

За його словами, ліцензіати зловживають тим, що вносять інформацію про водіїв, а вони в подальшому не дотримуються терміну перебування за кордоном.

“В таких випадках вони отримують відмову в перетині кордону. Але є моменти, коли ми фіксуємо, що ліцензіати зловживають і вносять інформацію про водіїв, які в подальшому не дотримуються терміну перебування за кордоном або взагалі не повертаються. Таку інформацію ми передаємо в Укртрансбезпеку, щоб вони провели більш ретельну перевірку. І понад 200 ліцензіатів отримали відмову в подальшому внесенні інформації про таких водіїв”, – Демченко.

Раніше, Демченко повідомляв, що Державна прикордонна служба України не виключає можливих змін у процедурі перетину кордону для чоловіків з інвалідністю.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зауважила в своєму дописі в Facebook голова Державного агентство розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів, загалом зростання туристичного збору відмічено майже у всіх регіонах країни, навіть з урахуванням катастрофічного падіння в чотирьох областях, які найбільше страждають від російської війни – Херсонській, Харківській, Донецькій та Луганській.

Зокрема, в північних областях України туристичний збір за перші дев’ять місяців 2024 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 56%, в південних – на 41%, в західних – на 17%, в центральних – на 10%.

“Тож як бачимо, туристична галузь України попри війну та важкі виклики, які постали перед нею, демонструє стійкість, забезпечує робочими місцями українців та наповнює бюджети громад”, – зауважила Олеськів.

До лідерів за сплатою туристичного збору увійшли місто Київ та п’ять областей. При цьому найбільше туристичного збору надійшло до бюджету столиці – 34,4 мільйони гривень проти 21,2 мільйонів гривень торік. Втім, якщо порівнювати з 2021 роком, то турзбір до бюджету Києва скоротився вдвоє – тоді він становив майже 68 мільйонів гривень.

Водночас в деяких областях навіть спостерігалося збільшення надходжень до бюджету від туристичного збору порівняно з довоєнним 2021 роком. Так, бюджет Львівської області за січень-вересень 2024 року поповнився майже на 33 мільйони гривень, що на 42% більше ніж у 2021 році (майже 24 мільйони гривень), а в Івано-Франківській області сума туризбору зросла на 120% – до 22,7 мільйони гривень порівняно з 2021 роком (10,3 мільйони гривень). За результатами трьох кварталів торік турзбір регіону склав 14,7 мільйонів гривень.

При цьому сума турзбору в Закарпатській області цього року склала майже 16 мільйонів гривень, що зовсім трохи більше ніж торік (14,9 мільйонів гривень), але на третину більша ніж у 2021 році (11,7 мільйонів гривень).