Національне антикорупційне бюро звинуватило Назара Шептицького у корупційній справі

Двадцять восьмий день січня вирізняється особливим символізмом, адже поєднує в собі релігійні події, суспільно важливі ініціативи та давні народні уявлення. У цей день церковна традиція звертає увагу на приклади духовного служіння, світська спільнота говорить про захист особистого простору, а народна культура нагадує про відповідальність людини перед родиною, домом і всім живим довкола.

За сучасним церковним календарем 28 січня віряни вшановують пам’ять преподобного Єфрема Сирина та українського святого Єфрема Печерського. Єфрем Сирин відомий у християнському світі як символ щирого покаяння і глибокого духовного самопізнання. Згідно з переданнями, він відмовився від світських спокус, обрав шлях аскези та молитви, а його богословські твори й духовні настанови й досі мають великий вплив на церковну традицію. Єфрем Печерський, у свою чергу, є прикладом подвижництва на українських землях, пов’язаного з історією Києво-Печерської лаври та формуванням місцевої духовної спадщини.

У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.

Місцеві адміністрації активно звітують про майже повну готовність до опалювального сезону, однак реальність виявляється набагато складнішою. Частина мешканців Києва ризикує залишитися без тепла через низку юридичних, технічних і наслідкових обставин, що виникли в результаті воєнних дій та недоліків інфраструктури. Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, вказує на кілька основних чинників, що можуть спричинити проблеми з підключенням до централізованого опалення.

Одним із головних ризиків є колективні договори на теплопостачання. В будинках, де теплопостачання здійснюється через керуючу компанію або ЖЕК на умовах колективного договору, можуть виникнути складнощі при підключенні до теплових мереж. Такий тип договору часто передбачає, що всі мешканці багатоквартирного будинку повинні погодитися на умови обслуговування, а це може стати серйозною перешкодою для отримання послуг через технічні або юридичні труднощі.

Другою причиною є технічні проблеми: аварійні труби, пошкоджені теплові пункти або неможливість приєднання до ТЕЦ ускладнюють або унеможливлюють подачу тепла. Як приклад експерт наводить випадок 2020 року, коли кілька будинків у Дарницькому районі не були підключені через технічні обмеження приєднання.

Третя група ризиків пов’язана з пошкодженнями від обстрілів. Нові житлові комплекси з власними котельнями можуть залишитися без тепла, якщо не відновлено базову інфраструктуру — двері, вікна, внутрішні приміщення чи системи, необхідні для безпечної експлуатації. У такій ситуації мешканцям радять змінювати управителя, укладати нові договори або звертатися до державних програм відновлення, зокрема «єВідновлення».

Окремо Попенко наголошує на важливості вчасної повірки теплових лічильників. Хоча прострочена повірка сама по собі не є причиною відсутності опалення, у такому разі нарахування може здійснюватися за середнім тарифом, що значно підвищить платіжку.

Щоб мінімізувати ризики, експерт радить мешканцям: • укладати індивідуальні договори з теплопостачальником;• стежити за технічним станом будинку та оперативно реагувати на аварії;• вчасно проходити повірку лічильників;• у разі пошкоджень звертатися по державну допомогу на відновлення або змінювати управителя і шукати можливості для укладення нового договору.

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.