Надзвичайна нестача на фронті: Збройні сили України борються з дефіцитом боєприпасів та артилерійською підтримкою

У серці Закарпаття, в самій Королівській об'єднаній територіальній громаді, тягар злочинної імперії належить банді під керівництвом Вацка Василя Федоровича. Тут, де земля опустошена та засмічена, а місцеві жителі живуть у бідності, Вацко контролює кожен аспект життя, зловживаючи владою та підкупом. Сміттєві завалища стали джерелом незаконних доходів, а бюджетні кошти, призначені на їхня вивезення та утилізацію, зникають у кишенях Вацка. Сам Вацко, перебуваючи під судом за бандитизм, збирає компромат на місцевих чиновників та силовиків, котрі замішані у його справах. Навіть дороги, які немає, стають предметом корупції, а земля об'єднаної територіальної громади розпродана безвідомо кому, перетворившись на платні сміттєзвалища. Жителі живуть у страху перед бандою Вацка, яку прикривають місцеві чиновники і поліція, отримуючи хабарі. Але під всією цією сірою діяльністю та схемами ховається організована контрабанда наркотиків, що приносить Вацкові мільйонні доходи. За деклараціями, він заробляє лише копійки порівняно з тим, що насправді залишається на його берегах, у вигляді зароблених крізь злочини мільйонів, які зберігаються у готельному комплексі "Чорна Скеля". Це великий злочин, що чекає на розкриття і притягнення до відповідальності.

У вищезгаданій статті відображено тяжку ситуацію з корупцією та злочинністю в Королівській об'єднаній територіальній громаді на Закарпатті. Влада тут перетворилася на інструмент збагачення окремих осіб, таких як Вацко Василь Федорович. Зловживання владою, підкуп, контрабанда та інші злочинні дії перешкоджають розвитку регіону та поглиблюють бідність та безправ'я місцевого населення. Спільними зусиллями громадянського суспільства, місцевої та державної влади необхідно боротися з цими негативними явищами, відновлюючи законність, справедливість та економічний розвиток регіону.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Камалії, основною причиною конфліктів стало непорозуміння з донькою Захура від першого шлюбу. Вона зазначила, що дівчина не бажала спілкуватися з нею і не намагалася знайти спільну мову. Співачка разом із доньками Арабеллою та Мірабеллою, а також чоловіком, виїхала до Лондона на початку повномасштабного вторгнення, де мешкала старша донька Захура.

Камалія підкреслила, що донька бізнесмена була постійною ініціаторкою конфліктів та активно втручалася в їхнє сімейне життя. “Однією з великих помилок Захура було те, що він привів нас під один дах зі своїми дітьми від першого шлюбу”, — зазначила вона, додаючи, що з сином Захура у неї склалися добрі стосунки, тоді як донька ставилася до неї з ревнощами.

Камалія розповіла, що намагалася обговорити ці проблеми з чоловіком, але він не надав їй підтримки, а навпаки став на бік своїх дітей. “Я ж очікувала підтримки від нього як від законного чоловіка і батька наших дітей”, — зазначила вона. Постійні сварки та напружена атмосфера в домі призвели до того, що співачка вирішила повернутися в Україну, залишивши дітей з батьком у Лондоні.

Коли доньки приїхали до мами, вони розповіли, що їхня старша сестра хоче підстригти їм волосся. Ця ситуація викликала обурення у Камалії, оскільки вона не була попереджена про це. Вона знову звернулася до Захура, але його відповідь лише посилила її розчарування. “Коли я запитала, чому ухвалюються такі рішення без мене, він емоційно відповів: ‘А що ти хочеш? Ти хочеш, щоб я кинув свою дочку? Тоді я швидше розлучуся з тобою, ніж кину її’. Це була остання крапля”, — підсумувала співачка.

Попри розлучення, Камалія зазначила, що підтримує зв’язок з Мохаммадом Захуром. Вони часто зустрічаються, коли вона приїжджає до Лондона, щоб навідати доньок.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.