Надзвичайна ситуація в ЗСУ: дефіцит кадрів загрожує фронту

П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив у силі штраф у розмірі 1,5 млн грн, накладений на одне з підприємств Одеської області через серйозні порушення порядку проведення розрахункових операцій. Суд відхилив скаргу товариства, підтвердивши позицію Одеського окружного адміністративного суду, який раніше відмовив у задоволенні вимог компанії та підтримав висновки Державної податкової служби.

Перевірки ДПС встановили, що товариство систематично порушувало законодавчі норми щодо проведення касових та банківських операцій. Зокрема, в актах контролю було зафіксовано недотримання правил оформлення розрахункових документів, відсутність обліку окремих надходжень і неправомірне використання касових апаратів, що створювало ризики ухилення від оподаткування та порушувало фінансову дисципліну.

Підставою для санкцій стала фактична перевірка, проведена податковим органом. Фахівці ДПС встановили низку серйозних порушень — від неправильного обліку товарних запасів до реалізації нафтопродуктів без створення електронних розрахункових документів.

Згідно з матеріалами справи, під час перевірки були виявлені такі порушення Закону «Про РРО»:

• необлікований товар — товариство вело облік нафтопродуктів з порушеннями законодавства• продаж пального без створення електронних фіскальних документів• ненадання покупцям розрахункових документів встановленої форми• відсутність первинних документів, які підтверджують походження та рух товару

Контролюючий орган направив підприємству запит на документи, але товариство не надало їх ні під час перевірки, ні протягом п’яти днів після отримання акта. Суд зазначив, що за таких умов документи вважаються відсутніми.

Колегія суддів послалася на норми Податкового кодексу та правові висновки Верховного Суду. Вони підтверджують, що:

• платник податків зобов’язаний вести облік на підставі первинних документів• ці документи мають бути надані під час перевірки або одразу після неї• відсутність документів автоматично означає порушення обліку

Крім того, суд наголосив: під час розгляду спорів щодо застосування РРО ключовим доказом є саме розрахунковий документ — фіскальний чек, створений реєстратором розрахункових операцій. Його відсутність при реалізації підакцизних товарів є прямим порушенням.

Оскільки підприємство не надало жодного підтвердження проведення операцій відповідно до законодавства, суд визнав штраф у 1,5 млн грн обґрунтованим.ДПС наголосила, що це рішення має стати нагадуванням для бізнесу: робота з пальним та іншими підакцизними товарами передбачає максимально чіткий і прозорий облік.

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

Володимир Гавриленко, більш відомий як "Гаврило", колишній заступник начальника управління Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, став об'єктом уваги Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Розслідування щодо нього було ініційоване після виявлення ознак можливого незаконного збагачення та декларування недостовірних відомостей.

Журналіст Тарас Середич повідомив, що НАЗК виявило невідповідності в деклараціях Гавриленка, які свідчать про можливі незаконні доходи на суму 25 мільйонів гривень. Це викликало серйозне занепокоєння серед громадськості та стало предметом активного обговорення в медіа.

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало ретельне розслідування, щоб з'ясувати всі обставини справи та визначити джерела походження зазначених коштів. Представники агентства наголосили на важливості дотримання законодавства всіма державними службовцями, особливо в контексті боротьби з корупцією, яка є однією з головних проблем країни.

Сам Володимир Гавриленко поки що утримується від публічних коментарів, однак його адвокати вже заявили про готовність співпрацювати з НАЗК і надати всі необхідні документи для підтвердження законності отриманих доходів. Вони також підкреслили, що вважають звинувачення необґрунтованими і впевнені у правомірності дій їхнього клієнта.

Ця справа викликала широкий резонанс у суспільстві та ще раз підкреслила необхідність посилення контролю за діяльністю державних службовців. Громадські активісти закликають до прозорості та відкритості у розслідуванні, щоб забезпечити справедливість і неупередженість.

Розслідування НАЗК триває, і його результати можуть мати значний вплив на подальшу кар'єру Володимира Гавриленка та на довіру громадськості до антикорупційних органів. Очікується, що найближчим часом будуть оприлюднені нові деталі справи, які допоможуть пролити світло на всі обставини цього інциденту.

Цей випадок є ще одним нагадуванням про важливість неухильного дотримання законодавства всіма без винятку державними службовцями та про необхідність ефективної боротьби з корупцією для побудови справедливого та прозорого суспільства в Україні.

У своїй декларації за 2021 рік Гавриленко заявив, що використовував квартиру та два паркомісця у Печерському районі Києва разом із дружиною, не вказавши їхньої вартості. Однак перевірка показала, що ці об’єкти були набуті його тестем і тещею за понад 16 мільйонів гривень, хоча їхній дохід з 1998 року склав трохи більше як 1,7 мільйона гривень. Укладання договорів від імені тещі відбувалось за довіреністю, що видавала його дружина.

Під час розслідування Гавриленко пояснив, що квартира та паркомісця були придбані тестем і тещею за кошти, що їм подарував їхній 88-річний дідусь на суму понад 20 мільйонів гривень. Додатково, дідусь, як стверджується, подарував дружині Гавриленка 5 мільйонів гривень, які також були включені до декларації як готівка (175 тисяч доларів США).

Джерелами походження цих коштів, згідно з Гавриленком, є заощадження від доходів, отриманих заробітною платою, продажу нерухомості, рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. Проте він не представив жодних документів, що підтверджували б ці операції.

Володимир Гавриленко обіймав посаду заступника начальника управління Головного управління ДПС у м. Києві у 2023 році. Попередньо у 2021 році він очолював Управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області.

Після звільнення з посади у 2023 році Володимир Гавриленко виїхав до США, де з листопада 2023 року проживає, орендуючи житло, вартість та площу якого він також не вказав.