Вшанування праведного Симеона Богоприймця та пророчиці Анни 3 лютого

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Але дає зрозуміти, що Київ готовий продовжувати транзит.

«Водночас Україна готова й надалі виконувати свої зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом та Договору до Енергетичної Хартії», – пише Шмигаль.

Нагадаємо, що в Угоді про асоціацію з ЄС прописано зобов’язання України забезпечувати транзит.

Тобто, Україна готова на транзит, якщо договори з Газпромом будуть укладені європейськими компаніями. Наприклад, як нещодавно зробила Угорщина.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За її словами, відновлення роботи реєстрів триватиме близько двох тижнів, і найперше буде поновлено функціонування спадкових реєстрів. Мін’юст також запевнив, що дані українців не постраждали, оскільки всі реєстри мають резервні копії інформації, що була актуальною до моменту атаки. Проблеми можуть виникнути лише з даними, що вносилися в реєстри безпосередньо під час хакерського вторгнення. В таких випадках буде ухвалено окремі рішення, зазначила Стефанішина.

Міністерка підкреслила, що не існує загрози витоку даних. “Всі реєстри будуть відновлені в тій формі, в якій вони працювали до атаки”, — сказала вона. Водночас у зв’язку з хакерським нападом тимчасово було зупинено роботу системи Резерв+, хоча загроз для неї не зафіксовано, і було необхідно посилити захист.

У найближчі два тижні основну увагу приділятимуть відновленню реєстрів, що забезпечують облік дій нотаріусів, а також реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб, які є важливими для укладання угод. Це дозволить уникнути хаосу в нотаріальних діях і забезпечити стабільність у правовому середовищі.

Міністерка юстиції також повідомила, що разом із СБУ та іншими відповідними органами вже вживаються заходи для з’ясування всіх деталей атаки. Встановлюються можливі вразливості в системах, щоб у майбутньому уникнути подібних інцидентів.

Стефанішина зазначила, що ще за місяць до атаки було призначено аудит підприємства, яке керує реєстрами. Цей аудит стане основою для подальших заходів, спрямованих на зміцнення системи. Міністерка також пообіцяла, що хакерська атака, яка, за даними СБУ, готувалася протягом кількох місяців, допоможе удосконалити роботу реєстрів і посилити їх безпеку.

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.