Вівторок, 2 Червня, 2026

Найбільші бюджетні угоди Києва у 2025 році: дорожні проєкти як головний пріоритет витрат

Важливі новини

США зміцнюють військову присутність у Польщі: до країни направлять 5 тисяч солдатів

Вашингтон оголосив про намір суттєво підсилити свою військову присутність...

Сир, який можна на дієті: користь пармезану пояснила дієтолог

Попри поширену думку про шкоду твердих сирів для фігури, справжній італійський пармезан — Parmigiano Reggiano — може стати корисною частиною здорового раціону. Про це розповіла лікарка-дієтологиня Марта Ґарай. Вона наголошує: йдеться саме про класичний пармезан, виготовлений за традиційною рецептурою — лише з непастеризованого молока, сичужного ферменту та солі, без жодних консервантів. «Цей сир містить багато […]

Україна відкидає територіальні поступки в переговорах зі США — Чернєв

У рамках переговорів з Сполученими Штатами Україна рішуче заявляє...

Відкладені рішення у сфері безпеки: чому Україна не піде на умови “плану Віткоффа”

Україна з високою ймовірністю не прийме так званий план Віткоффа, а ключові рішення у сфері національної безпеки та дипломатії відтермінуються щонайменше до весни 2026 року. Таку оцінку висловив політолог Вадим Денисенко, аналізуючи результати останніх міжнародних переговорів і внутрішню політичну динаміку. На його переконання, поточний стан дипломатичних контактів між Києвом та зовнішніми партнерами, а також незмінність позицій України та Росії щодо можливих шляхів завершення війни, не дозволяють очікувати швидких рішень чи проривів у переговорах.

Експерт наголошує, що пропонований «план Віткоффа» містить положення, які фактично суперечать українським інтересам та офіційно заявленим умовам миру. Київ неодноразово підкреслював, що поступки територіями чи відмова від курсу на повну деокупацію є неприйнятними. Саме тому документ, який передбачає компроміси такого характеру, не може бути схвалений на державному рівні. За словами Денисенка, нинішні пропозиції не тільки не наближають до завершення війни, а й створюють ризики довготривалої замороженої конфліктності, вигідної виключно російській стороні.

Денисенко зауважив, що перемир’я до Нового року можливе лише у випадку, якщо Україна погодиться на здачу Донбасу, що є ключовою вимогою Росії для початку переговорів. Такий сценарій він назвав неможливим.

Політолог переконаний, що повернення президента Володимира Зеленського після серії зустрічей зі світовими лідерами не змінить розкладу сил у середині країни. Він прогнозує, що НАБУ та САП і далі розширюватимуть коло підозрюваних у справи корупційного характеру.

При цьому частина фігурантів, попри те, що для них швидко визначають великі застави, найімовірніше піде на угоди зі слідством.

Денисенко наголосив:

«Створення і розвал коаліцій в Україні ніколи не було ідеологічним процесом. Воно завжди залежало від фінансових преференцій та гарантій недоторканності для бенефіціарів фракцій».

Саме питання недоторканності, на його думку, визначатиме майбутнє парламентських союзів.

Експерт підкреслив, що нинішня ситуація навколо плану Віткоффа нагадує переговори в Анкориджі, коли США не змогли істотно вплинути на позицію Росії.

«Тільки тиск Китаю може змінити ситуацію кардинально», — наголосив Денисенко.

Водночас він зауважив, що Україна частково втратила свою ключову моральну перевагу:

«Ми втратили ореол мученика, який захищає демократію».

За його словами, це зменшує дипломатичний ресурс країни у переговорах зі світовими лідерами.

Суперечлива “реставрація” на Подолі: історичний Ткацький цех фактично демонтовують під прикриттям робіт

Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі закрили намальованим фасадом, після чого на об’єкті розпочалися роботи, що мають усі ознаки демонтажу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зафіксував факти вивезення елементів автентичної конструкції. Раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА стверджував, що на території проводиться «реставрація фасаду», однак реальні дії на майданчику суперечать офіційним заявам та викликають занепокоєння фахівців.

Стінове укриття у вигляді мальованого фасаду лише приховує реальні процеси всередині. З середини будівлі лунають характерні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу, балки міжповерхових перекриттів та інші елементи, які становлять цінність для архітектурної спадщини Києва. За словами експертів, такі дії свідчать про цілеспрямований демонтаж об’єкта, а не про реставрацію, як зазначено у документації.

Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

Перелік десяти найдорожчих контрактів, укладених за кошти бюджету Києва у 2025 році, демонструє чітко окреслений вектор міських витрат. Абсолютна більшість найбільших фінансових зобов’язань столиці зосереджена навколо дорожньої інфраструктури, що перетворює структуру закупівель на доволі одноманітну картину, де альтернативні напрями розвитку опинилися на другому плані.

Із десяти найбільших договорів сім прямо пов’язані з будівництвом нових доріг, реконструкцією транспортних розв’язок або капітальним ремонтом магістралей. Ключовим замовником у цій групі виступила комунальна корпорація «Київавтодор», яка уклала шість контрактів із топ-десятки. Саме через цю структуру проходять основні бюджетні потоки, спрямовані на оновлення дорожньої мережі міста.

Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.

Останні новини