Напередодні саміту НАТО Україна може завдати ударів по території РФ

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Сьогодні, 8 листопада, станом на 9:30, рівень споживання був на 5% вищим, ніж попереднього дня – у четвер, 7 листопада”, – повідомили у компанії.

Пояснили це зниженням температури повітря, порівняно із попереднім днем. А також – встановленням хмарної погоди у більшості регіонів України, крім південних, що зумовлює зниження ефективності роботи побутових СЕС

“У години максимального споживання вранці та увечері — в енергосистемі зберігається дефіцит потужності. Будь ласка, не вмикайте одночасно кілька потужних електроприладів з 7:00 до 11:00 вранці та з 16:00 до 21:00 у вечірні години”, – наголосили в Укренерго.

Імпорт

Відбуватиметься протягом доби з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови. Загальним обсягом 2 395 МВт•год, з максимальною потужністю в окремі години до 307 МВт.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Згідно з дослідженням, кожен третій житель країни (32%) готовий поступитися територією Москві заради встановлення миру. Для порівняння, минулого року цей показник становив лише 10%.

Результати опитування демонструють значну зміну у настроях українців щодо питання територіальних поступок. Респондентів не питали, які саме території вони готові віддати, проте більшість опитаних (55%) все ж висловили думку, що Київ не повинен погоджуватися на вимоги російської сторони.

Однією з головних причин зміни громадської думки є фіаско минулорічного контрнаступу Збройних сил України (ЗСУ). Київ і його союзники покладали великі надії на цей наступ, однак невдачі на полі бою підірвали сподівання українців на швидке повернення втрачених територій.