Україна витратила понад 30% запасів ППО на відбиття останньої масованої атаки РФ — джерело

Конституційний орган, покликаний гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці дедалі частіше постає перед критикою через вибірковість і бездіяльність. Йдеться про Вищу раду правосуддя (ВРП), діяльність якої протягом останніх років викликає питання щодо реагування на задокументовані порушення окремих суддів, про що активно пишуть у соцмережах і публічних матеріалах.

За наявною інформацією, під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати суддівська практика окремих посадовців, зокрема слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира. Системні скарги та документи, що вказують на порушення етичних норм і законодавства, залишаються без належного розгляду, що створює у суспільстві відчуття подвійних стандартів та непрозорості у ключовому конституційному органі.

Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.

Після звільнення з-під варти підозрюваного Олександра Лієва, колишнього посадовця Міністерства оборони, у справі про розкрадання майже 1,5 млрд гривень на закупівлю снарядів, ухвалений Вищим антикорупційним судом, залишаються багато невирішених питань. Звільнений під особисте зобов'язання, Лієв залишається обвинуваченим у великому корупційному скандалі, проте поки що його винуватість чи невинність не встановлені. Важливо зазначити, що цей випадок є одним із багатьох в серії антикорупційних дій українських владних структур, спрямованих на боротьбу з корупцією у сферах оборони та військових закупівель.

Справа про заволодіння майже 1,5 мільярда гривень на закупівлю снарядів для Збройних Сил України, у якій фігурує колишній посадовець Міністерства оборони Олександр Лієв, залишається однією з найважливіших корупційних справ в Україні. Незважаючи на його звільнення з-під варти, питання стосовно винуватості чи невинуватості ще залишаються відкритими. Цей випадок свідчить про продовження боротьби українських владних структур з корупцією в оборонній сфері та військових закупівлях.