Напруженість під Часовим Яром: зростаюча загроза на фронті

Високий суд Англії ухвалив рішення, яке стало однією з найгучніших фінансових подій року: колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов мають відшкодувати близько трьох мільярдів доларів збитків і судових витрат. Ця сума охоплює як самі втрати, так і витрати на багаторічний судовий процес, що став символом боротьби українського банку за справедливість на міжнародному рівні.

Суд визнав бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство, яке відбулося ще до націоналізації ПриватБанку у 2016 році. За матеріалами справи, через складну мережу фіктивних компаній із банку було виведено мільярди доларів. Рішення англійського суду є принциповим прецедентом не лише для України, а й для всього міжнародного фінансового середовища, адже воно демонструє, що навіть найбільш впливові бізнес-групи не захищені від відповідальності.

Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий в інтерв'ю для 24 каналу висловив переконання, що в новому законопроекті про мобілізацію слід посилити відповідальність за ухилення від військової служби та від військового обліку. Він зауважив на "парадоксальну ситуацію", коли військового, хто відмовляється воювати через страх, можуть засудити до п'яти років ув'язнення, а той, хто відмовляється служити після проходження медичної комісії, може отримати максимум три роки. Дикий наголосив на необхідності введення примусових заходів для тих, хто ухиляється від служби, та закликав депутатів не боятися втрат рейтингів, оскільки на непідконтрольних територіях України рейтинги не мають значення.

Згідно з новим законопроектом про мобілізацію, уряд приймає ряд заходів для зміцнення мобілізаційних можливостей:

Введено електронні повістки, які вважатимуться врученими після появи в електронному кабінеті військовозобов'язаних;Встановлені санкції за неявку за повісткою, включаючи блокування рахунків, заборону використовувати автомобіль і виїжджати за кордон;Збільшені штрафи за порушення правил військового обліку, введена кримінальна відповідальність за відмову від проходження медичного огляду;Скасована відстрочка від мобілізації для тих, хто отримує другу вищу освіту, та для аспірантів, які навчаються за контрактом;Ставляться під мобілізацію раніше судимі за нетяжкі злочини;Вимагається додаткове пред'явлення військового квитка з відміткою про зняття з обліку при виїзді за кордон;Керівникам лікарень наказано повідомляти в Територіальні центри керівництва з реєстрації військовозобов'язаних про перебування на стаціонарі осіб віком від 18 до 25 років;Вік мобілізації знижено з 27 до 25 років тощо.Зазначені заходи створюють можливість для влади посилено контролювати мобілізаційні процеси, але також ставлять під загрозу права та свободи громадян. Співробітники Територіальних центрів керівництва з реєстрації військовозобов'язаних мають широкі повноваження, які можуть бути використані не завжди законно, що може призвести до порушень прав громадян та підпалювати гнів суспільства.

У новому законопроекті про мобілізацію в Україні запропоновано ряд заходів, спрямованих на зміцнення військової мобілізації. Ці заходи включають в себе введення електронних повісток, посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку, а також ряд інших заходів для ефективного втручання держави у мобілізаційні процеси. Однак, разом з тим, ці заходи можуть стати причиною порушення прав та свобод громадян, а також зростання недовіри суспільства до дій влади. Таким чином, необхідно забезпечити баланс між необхідністю зміцнення обороноздатності країни та збереженням гарантій прав і свобод громадян.

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль виступив перед парламентом з тривожною заявою щодо кризової ситуації у військових рядах, пов'язаної з критичним дефіцитом особового складу. Він відзначив, що ця проблема на сьогоднішній день стала однією з найбільш актуальних для оборони України. У своєму виступі командувач підкреслив, що оперативно-стратегічне угруповання військ "Хортиця", яке він очолює, стикається зі значними недоліками в особовому складі, що суттєво обмежує їхні можливості на фронті. Зокрема, він зауважив, що раніше відділення, які зазвичай складалися з 8-10 бійців, зараз дуже часто складаються лише з 2-4 осіб. Це призводить до серйозного зниження ефективності оборони, особливо в умовах зростаючої загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач підкреслив, що найбільший натиск лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, із недостатньою кількістю бійців у яких, важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він виразив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та гарантувати ефективну оборону країни. Він підкреслив, що саме зараз вирішується майбутнє України, і відповідальність за це покладена на плечі всіх громадян та обранців парламенту.

У вищезгаданій статті командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал армії Юрій Содоль, висловив серйозну турботу щодо недостатньої кількості особового складу в армії, що є ключовою проблемою для оборони країни. Він підкреслив, що такий стан речей серйозно обмежує можливості військових підрозділів на фронті та призводить до зниження ефективності оборони, особливо в умовах зростаючих загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію з метою забезпечення необхідної кількості бійців для армії та забезпечення ефективної оборони країни. Він наголосив на важливості спільної дії та відповідальності всіх громадян та обраних представників парламенту в цій справі. Це виклик для держави, який вимагає негайних та ефективних заходів для забезпечення безпеки та захисту країни.