Очікувана зустріч у Лондоні 23 квітня, на якій мали обговорюватися шляхи до припинення вогню в Україні, зірвалася через позицію США щодо статусу Криму. Як повідомляє CNN, держсекретар США Марко Рубіо відмовився брати участь у перемовинах після того, як президент Володимир Зеленський категорично відкинув вимогу визнати Крим російським. За інформацією джерел CNN, на столі був проєкт […]
У контексті загострення політичних відносин між Росією та Вірменією, Москва ухвалила рішення відкликати свого посла з Єревана для консультацій. Це рішення було підтверджено Міністерством закордонних справ Росії, яке зазначило, що кроки вірменського керівництва на чолі з прем’єр-міністром Ніколою Пашиняном викликають занепокоєння у Москви через орієнтацію Вірменії на співпрацю з Європейським Союзом.
У російському МЗС стверджують, що активізація зв'язків Єревана з ЄС підриває взаємодію в рамках Євразійського економічного союзу, що, на думку Москви, створює ризики для стабільності економічних та політичних механізмів у пострадянському просторі. Росія традиційно розглядає участь Вірменії в ЄАЕС як важливий елемент своєї регіональної політики, тому будь-які дії Єревана у бік Західних партнерів викликають негативну реакцію.
Відкликання посла стало черговим кроком ескалації в стосунках між двома країнами, які останніми роками демонструють тенденцію до погіршення. Вірменське керівництво активно переосмислює свої зовнішньополітичні орієнтири, зокрема питання безпеки, що пов'язано із зростанням невдоволення діями Росії як гаранта безпеки в регіоні після подій у Нагірному Карабаху.
Згідно з інформацією, Єреван висловлював незадоволення виконанням союзницьких зобов'язань Москви, що підриває довіру до традиційної системи безпеки, базованої на військово-політичній співпраці з Росією. Це, своєю чергою, призвело до прискорення процесу дистанціювання Вірменії від російського впливу.
На фоні цих змін Росія почала вдаватися не лише до дипломатичних, але й економічних заходів тиску. Зокрема, повідомлялося про можливі ускладнення у постачанні енергоносіїв з РФ до Вірменії, а також про обмеження на імпорт вірменських товарів, що сприймається в Єревані як елемент політичного тиску.
У російському політичному дискурсі дедалі частіше підкреслюється необхідність збереження союзницької дисципліни в рамках ЄАЕС. Однак Вірменія відстоює своє право вести багатовекторну зовнішню політику, зміцнюючи зв'язки з різними країнами, які відповідають її національним інтересам.
Ситуація ускладнюється міжнародним контекстом: нещодавно президент США Дональд Трамп висловив підтримку прем’єру Пашиняну, що може бути сприйнято як сигнал підвищеної уваги Заходу до Південного Кавказу і додаткового фактора геополітичної конкуренції.
Експерти вважають, що відкликання російського посла свідчить про серйозні зміни в двосторонніх відносинах та трансформацію балансу сил у регіоні. Останні події вказують на глибшу кризу у відносинах між Росією та Вірменією, що формує нову геополітичну реальність у Південному Кавказі.
