Нардеп Дмитрук спілкується з підозрюваним у державній зраді священиком УПЦ: несподівані зв’язки політики та релігії

Міністерство охорони здоров’я України продемонструвало високий рівень виконання зобов’язань, які передбачені Угодою про асоціацію з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я. Згідно інформації, наданої на офіційному веб-сайті відомства та в системі моніторингу реалізації угоди "Пульс угоди", у четвертому кварталі 2023 року МОЗ зросло на 3% у порівнянні з попереднім періодом, досягнувши рівень в 78%. У цей період було успішно впроваджено європейські стандарти інтеграції в галузі охорони здоров’я, зокрема, регулювання заходів з безпеки крові та її компонентів, контроль впливу хімічних та біологічних агентів на працівників системи охорони здоров’я, а також встановлення вимог до пластмасових виробів, що перебувають у контакті з харчовими продуктами. Також, МОЗ зазначає, що в лютому 2024 року Європейська Комісія розпочала офіційний процес перевірки українського законодавства в рамках асоціації з ЄС. Це свідчить про позитивний та активний розвиток співпраці України з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я.

У висновках можна зазначити, що Міністерство охорони здоров’я України досягло значного прогресу у виконанні зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я. За останній звітний період вдалося підняти показник виконання до 78%, що свідчить про важливість та ефективність співпраці з ЄС у цій сфері. Впровадження європейських стандартів інтеграції у галузі охорони здоров’я підтверджує національну готовність до адаптації до міжнародних норм та стандартів. Також важливо відзначити початок процесу перевірки українського законодавства Європейською Комісією, що вказує на важливість та актуальність подальшого розвитку в цьому напрямку.

В Україні продовжується мобілізація, що супроводжується активізацією діяльності територіальних центрів комплектування (ТЦК). Однак паралельно з цим зростає кількість випадків, коли чоловіків оголошують у розшук, що спричиняє непорозуміння та невизначеність серед громадян. Деякі люди навіть не підозрюють, що їхній статус змінився, і що вони потрапили під розшук через відсутність повідомлення або через неуважність до документів.

За словами юриста, підстави для внесення особи в розшук є лише дві:

неявка за повісткою для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або уточнення військово-облікових даних;

несвоєчасне оновлення власних військових даних.

У таких випадках ТЦК складає матеріали про порушення та передає їх до поліції. Далі інформація потрапляє до бази «Оберіг» і в систему «АРМОР».

Адвокат навів кілька типових ситуацій.

По-перше, система може видати дублюючу повістку. Наприклад, чоловік отримав виклик, з’явився до ТЦК, навіть пройшов ВЛК і отримав відстрочку чи бронювання. Але якщо була сформована ще одна повістка, про яку він не знав, то неявка вже рахується порушенням.

По-друге, проблеми виникають через застарілу адресу. Якщо повістка надійшла на неактуальне місце проживання та повернулася, людина автоматично стає порушником військового обліку.

Інформація з бази «АРМОР» дозволяє поліцейським бачити статус особи. Водночас правоохоронці не мають права затримувати громадян виключно за порушення правил військового обліку чи складати адмінпротоколи.

Затримати людину вони можуть лише за інші правопорушення. Відомі випадки, коли поліцейські доправляли ухилянтів у ТЦК, але такі дії оскаржуються.

Капралов радить кілька кроків:

встановити застосунок «Резерв+» та регулярно оновлювати дані;

подати до ТЦК письмову заяву з проханням надати інформацію про статус;

у разі технічних помилок надати підтверджувальні документи — довідку з ТЦК або ЦНАПу, скріншоти з «Резерв+», де видно, що дані були оновлені.

«Якщо у застосунку з’являється позначка про розшук через нібито неоновлення даних, хоча вони актуальні, потрібно офіційно звернутися до ТЦК, щоб статус виправили», — підсумував адвокат.