Нардеп Мар’яна Безугла розповіла, як навчають мобілізованих на Рівненському полігоні ЗСУ

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“ТЦК повідомляє поліцію про необхідність доставлення громадянина для складання протоколу про адміністративне правопорушення та подальших дій з ним. Поліція в межах своїх повноважень розшукує, затримує і доставляє таку особу”, – зазначив Істомін, спростувавши інформацію про випадки, коли люди затримуються без перевірки документів. Речник підкреслив, що всі дії правоохоронців проводяться в рамках закону.

Істомін також пояснив можливі сценарії затримання. Зокрема, це може статися на блокпості, коли під час перевірки з’ясовується, що особа перебуває в розшуку через звернення ТЦК. У такому випадку громадянин затримується та доставляється до установи. Інший варіант — це коли поліція заздалегідь знає місце проживання особи і здійснює затримання без перевірки документів, оскільки дані вже є в розпорядженні правоохоронців.

Окрім того, Істомін наголосив, що незабаром в Україні можуть бути мобілізовані ще 160 тисяч осіб. Це частина загального плану з комплектування військових частин до 85% особового складу. У зв’язку з цим, деякі підприємства, які раніше вважались критично важливими, можуть втратити цей статус, а їх працівники, які були заброньовані, ризикують потрапити під мобілізацію.

Мобілізація в Україні залишається важливою частиною стратегічної оборони країни, і наразі є значний дефіцит якісного особового складу, що було зазначено командиром екіпажу БПЛА “Кара Небесна” Андрієм Отченашем. Тому досягання цих цілей є необхідним для забезпечення обороноздатності України.

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.