Нардеп від «Слуги народу» Роман Каптєлов приховував нерухомість і доходи дружини в Росії

Різдво Христове для українців є особливим днем, у якому поєднуються глибока віра, національна пам’ять і щира родинна близькість. Це свято нагадує про народження Ісуса Христа як про подію, що принесла у світ надію, милосердя та духовне оновлення. Саме тому Різдво сприймається не лише як календарна дата, а як внутрішній стан душі, коли люди прагнуть миру, злагоди й добрих вчинків.

В Україні Різдво відзначають 25 грудня відповідно до нового церковного календаря. Для багатьох родин цей день стає приводом зібратися разом, відкласти щоденні турботи й присвятити час спілкуванню, молитві та спільним спогадам. Атмосфера свята наповнена очікуванням дива, адже Різдво традиційно асоціюється зі світлом, яке перемагає темряву, і вірою в краще майбутнє.

Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

Головні заборони на Різдво включають:

не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.

У Києві, в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою вул. Шота Руставелі, 39/41, ймовірно, продовжує свою діяльність шахрайський кол-центр, попри те, що раніше вже проводилися слідчі дії. Журналісти проекту «СтопКор» зафіксували активність підозрілого офісу на 9 та 10 поверхах цього приміщення. Під час чергового візиту медіа-агенти виявили численні ознаки того, що офіс може бути залучений до шахрайських схем, що стосуються псевдоінвестиційних проектів.

Згідно з інформацією, яку вдалося зібрати журналістам, приміщення, де працює кол-центр, виглядає так, ніби воно спеціально забарикадоване. Це може свідчити про те, що у випадку раптового візиту правоохоронців або інших перевіряючих органів, там готові застосувати заходи для захисту своїх «діяльностей». Крім того, для охорони об’єкта, за словами очевидців, було залучено до 20 молодих людей, які ймовірно виконують роль фізичної охорони або здійснюють контроль за вхідними та вихідними особами.

Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.

Декларація судді П’ятого апеляційного адміністративного суду Андрія Бойка вкотре показала, наскільки серйозною залишається проблема непрозорості фінансового стану представників судової влади в Україні. Її аналіз демонструє значну диспропорцію між офіційними доходами суддів та обсягом задекларованого майна, що викликає суспільне занепокоєння та підриває довіру до судової системи. Подібні випадки підкреслюють необхідність посилення контролю, удосконалення законодавчих норм та розвитку механізмів прозорості в судовій сфері.

Огляд декларації Андрія Бойка свідчить про значні активи, які не завжди можуть бути логічно пояснені рівнем його офіційного заробітку. Це явище не є поодиноким — у попередні роки кількість подібних випадків лише зростала, і громадські організації, експерти та медіа постійно звертають увагу на цю проблему. Вона ставить під сумнів принцип рівності перед законом і демонструє потенційні ризики корупційних практик у судовій системі.

Офіційні прибутки подружжя за 2024 рік становили 2,75 млн грн у судді та 1,88 млн грн у його дружини. У цілому цифри чималі, але вони аж ніяк не пояснюють наявність десятків тисяч доларів і євро, кількох квартир, будинків та значного автопарку.

Нерухомість і будинки в різних локаціях

У власності та користуванні родини — одразу кілька об’єктів житла. Зокрема, квартира 126,3 м² в Одесі, оформлена на Віолету Борисівну Бойко, яку суддя та його дружина використовують безоплатно. Придбана вона була у 2014 році за 1,03 млн грн.

Є також ділянка в одеському дачному кооперативі та будинок 78,2 м², оформлені у частковій власності судді, його дітей та ще однієї родички. Вартість покупки у 2020 році — 410 тис. грн за землю й 1,4 млн грн за будинок.

Окремо дві доньки проживають у будинку площею 114,6 м² у Лиманці, який належить Чернявському Олександру Миколайовичу — ймовірно, родичу дружини.

На саму дружину оформлена квартира в Одесі площею 56 м², куплена у 2021 році за 660 тис. грн.

Автопарк, гідний бізнесмена, а не державного службовця

Родина володіє щонайменше п’ятьма автомобілями.Серед них:• Toyota Tundra 5.7 (2012), придбана суддею у 2019 році за 512,5 тис. грн• Lexus NX300h (2020), куплений дружиною в 2021-му за 671 тис. грн• Mercedes-Benz Viano (2007)• УАЗ 31514 (1998)• Toyota Corolla (2001), що належить матері судді, але використовується ним

Такий набір авто теж складно узгодити з рівнем офіційних доходів, зазначених у деклараціях.

Системні питання без відповіді

Суддя Бойко і його родина демонструють класичний для української системи дисбаланс: високі зарплати суддів не пояснюють ані багаторівневої нерухомості, ані майже 10 мільйонів гривень готівки, ані автопарк, який більше пасує великому підприємцю, а не державному службовцю.

З огляду на роль, яку відіграють судді апеляційних інстанцій у формуванні законності в країні, такі декларації ставлять під сумнів прозорість та доброчесність системи загалом.

Ми продовжуємо збирати інформацію щодо способу життя та статків Андрія Бойка. Якщо маєте додаткові факти або дані — надсилайте, і ми обов’язково перевіримо та опублікуємо їх у рамках подальшого розслідування.