Нардепка Мар’яна Безугла знову критикує Головкома ЗСУ Сирського

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник повідомив про важливу деталь у розслідуванні гучної корупційної справи в енергетичному секторі. Йдеться про доларові банкноти, які детективи НАБУ вилучили під час обшуків у фігурантів і які були запаковані у фірмову стрічку Федерального резервного банку США. Як пояснив представник НБУ, регулятор не володіє технічними засобами, що дозволили б визначити джерело або маршрут цих готівкових коштів.

Олійник наголосив, що Національний банк не здійснює облік серійних номерів іноземної валюти, а також не має доступу до відповідних інформаційних систем Федеральної резервної системи. Це означає, що навіть у випадку, коли банкноти потрапляють в Україну у заводській упаковці, в українського регулятора відсутні інструменти, які дозволили б встановити, з якого конкретного американського банку чи фінансової установи вони були відправлені.

За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

У Вінницькій області з’явився резонансний випадок, що привернув увагу громадськості та антикорупційних активістів. Співробітник слідчого управління з розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП Іван Андрушко у 2025 році став власником одразу двох нових автомобілів — Skoda Octavia 2025 року випуску вартістю 1,1 млн грн та Toyota Land Cruiser 2025 року за 2,4 млн грн. Загальна сума придбань склала приблизно 3,5 мільйона гривень, що викликало обґрунтовані запитання щодо джерел фінансування цих активів.

За офіційними даними, доходи слідчого за 2024 рік становили 410 тис. грн, а грошові активи — 830 тис. грн. Очевидно, що на ці кошти купити два автомобілі високого класу було б неможливо, навіть за умов економії на всьому іншому. Така невідповідність між задекларованими доходами та витратами створює підстави для перевірок та викликає підозру у можливих порушеннях фінансової дисципліни.

Однак у деклараціях за 2023 рік зазначено, що це рухоме майно — два преміальні автомобілі:• Mercedes-Benz GLE 450 2019 року — задекларований за 4 000 грн;• Audi A8 2021 року — задекларований за 5 000 грн.

Сумарно — 9 000 грн. Уже за короткий період ці авто були реалізовані майже за три мільйони гривень. Ринкова вартість таких автомобілів як у 2023, так і у 2024 році не наближалася до вказаних у декларації сум. Різниця між ціною придбання та продажу вимірюється сотнями разів.

Таке різке “зростання вартості” виглядає як класична схема спотворення реальної ціни активів, що дає змогу легалізувати значні суми коштів через формально законну угоду.

Показовим є те, що йдеться про слідчого транспортного підрозділу поліції — посадовця, який за службовими обов’язками має виявляти порушення, а не демонструвати їх у власних деклараціях. Ситуація потребує перевірки з боку НАЗК, Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та антикорупційних органів.

Поки подібні декларації не викликають реакції контролюючих структур, розмови про фінансову прозорість у правоохоронних органах залишаються формальністю.

Україна очікує на реалізацію значної допомоги від США, згідно з новим законопроєктом. У рамках цієї програми виділяється рекордна сума у розмірі 60,75 мільярда доларів. З них 23 мільярди призначені для поповнення арсеналів США, 11,3 мільярда – для забезпечення "поточних військових операцій США в регіоні", а 13,8 мільярда спрямовані на закупівлю передових систем озброєнь для армії США і її союзників.

Президент Байден вказав, що Україні буде передано зброю з запасів Пентагону, та на виділені Конгресом кошти буде розроблено нову зброю. Серед цієї зброї зазначаються ракети ATACMS, про які говориться, що можуть бути модифіковані для збільшення їхньої дальності на 300 кілометрів. Однак, вирішення щодо передачі цієї зброї Україні залишається за президентом Байденом, який може відмовити у виконанні цього пункту, якщо побачить загрози для національної безпеки США.

Загалом, зазначено, що 7,8 мільярда доларів будуть спрямовані на економічну допомогу безпосередньо Україні, проте ці кошти будуть надані у формі кредиту. Президент Байден має 60 днів після ухвалення закону на укладення угоди про повернення цих коштів з урядом України, і вони залишаться доступними до 30 вересня 2025 року.

Додатково, президент США має право списати до 50% заборгованості України після 15 листопада 2024 року, а повне погашення боргу повинно відбутися після 1 січня 2026 року. Однак обидві ці дії передбачають розгляд причин такого рішення в Конгресі.

Також в законопроєкті передбачено, що кошти, призначені для підтримки українського бюджету, не можуть бути використані для виплати пенсій українським громадянам. Для цього Держдепартамент і Пентагон повинні представити стратегію США щодо підтримки України протягом 45 днів після ухвалення закону.

Україна отримує значну підтримку від Сполучених Штатів Америки за допомогою нового законопроєкту. Виділені кошти величезні — понад 60 мільярдів доларів, і вони призначені для різноманітних цілей, включаючи поповнення арсеналів, економічну допомогу та забезпечення безпеки.

Проте, важливо зауважити, що деякі аспекти цієї допомоги залишаються під сумнівом через можливість вето президента Байдена. Наприклад, передача ракет ATACMS Україні залежить від його рішення, а також умови погашення кредиту та списання боргу.

Також важливо, що законопроєкт встановлює певні обмеження на використання коштів, зокрема, щодо не можливості їхнього використання для виплати пенсій.

У цілому, цей законопроєкт відображає важливість стратегічного партнерства між Україною та США, але також підкреслює необхідність уважного врахування умов та обмежень, які супроводжують цю допомогу.