Народного депутата підозрюють у організації незаконного перетину кордону

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Білозір переконана, що українські зірки-зрадники несуть тяжкий тягар через свій вибір. Вона підкреслила, що не мати можливості повернутися на батьківщину є страшним, а кожна людина несе відповідальність за свої вчинки. “Я не вправі когось засуджувати”, — зазначила вона, акцентуючи на важливості свободи вибору.

“Кожна людина має право чинити так, як вона вважає за потрібне. Я поважаю право свободи вибору кожної людини”, — додала артистка.

Разом із інтерв’юеркою Еммою Антонюк, Білозір обговорила питання, що стосується розділення мистецтва і політики. На думку Антонюк, багато українських співачок, таких як Ані Лорак та Світлана Лобода, використовували цю концепцію, щоб уникнути відповідальності за свої дії під час війни.

Білозір частково погодилася з думкою Емми, проте додала, що мистецтво ніколи не було поза політикою. “Це був вибір: чи позиціювати себе з народом, чи обрати комфортну для себе позицію”, — зазначила вона, підкреслюючи, що такі рішення також є вибором людей

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області завершили розслідування масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів, що стосувалася закупівлі обладнання для потреб Збройних Сил України. За результатами слідчих дій, територіальній громаді було завдано збитків на суму 2,6 мільйона гривень.

Слідчі встановили, що у схемі брали участь директор та головний спеціаліст одного з департаментів міської ради, які діяли у змові з керівником приватного товариства-постачальника. За попередньою інформацією, чиновники свідомо завищували вартість обладнання та забезпечували перемогу конкретного постачальника у тендерах, що дозволяло незаконно привласнювати кошти громади.

При цьому інший службовець цього ж департаменту, достеменно знаючи, що квадрокоптери фактично не були поставлені, вніс до офіційної документації завідомо неправдиві відомості про їх нібито отримання. Саме ці документи стали підставою для перерахування компанії-постачальнику повної суми коштів за договором.

У результаті таких дій бюджету територіальної громади було завдано збитків у розмірі 2,6 мільйона гривень. Надалі, за версією слідства, директор товариства легалізував кошти, отримані злочинним шляхом, перерахувавши їх на рахунки іншої фірми під виглядом оплати допоміжних послуг. Після цього гроші були переведені у готівку та використані для власних потреб.

Усім фігурантам кримінального провадження повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службове підроблення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі досудове розслідування триває. До суду подано клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Оперативний супровід у справі здійснюють підрозділи військової контррозвідки Служби безпеки України та управління стратегічних розслідувань у Полтавській області. Процесуальне керівництво забезпечує спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

У ситуації, коли на передовій кожна секунда спостереження може визначати питання життя і смерті, система державних оборонних закупівель мала б діяти бездоганно — швидко, прозоро та з реальною конкуренцією між постачальниками. Проте у сегменті постачання тепловізійної оптики для Збройних сил України, за інформацією з відкритих джерел та свідченнями обізнаних співрозмовників, ці принципи дедалі частіше залишаються лише на папері.

За наявними даними, ринок тепловізорів для потреб армії фактично втратив конкурентне середовище. Замість відкритого змагання цін і технологій, ключові рішення ухвалюються в закритому режимі, а окремі компанії отримують переваги без належного економічного обґрунтування. Такий підхід, за оцінками експертів, створює умови для системного завищення вартості обладнання, що безпосередньо впливає на обсяг техніки, яку можна закупити за бюджетні кошти.

Саме ця вертикаль, стверджують джерела, забезпечує стабільне отримання багатомільйонних контрактів для ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», при тому що на ринку наявні дешевші альтернативи з кращими або співставними технічними характеристиками.

Показовими стали закупівлі тепловізійної оптики ARCHER у вересні та жовтні 2025 року. Під час тендерів на бінокуляри ARCHER TGX та монокуляри ARCHER TMA-55 пропозиції інших учасників, які мали нижчу вартість і часто кращі технічні параметри, відхилялися з формальних причин. У результаті держава закуповувала бінокуляри за ціною близько 516 тисяч гривень за одиницю, а монокуляри — по 215 тисяч гривень.

За підрахунками джерел, лише на одній партії з 200 монокулярів імовірна переплата могла перевищити 20 мільйонів гривень. Це кошти, які в умовах війни могли бути спрямовані на додаткове оснащення підрозділів або інші критично важливі потреби армії.

Механізмом реалізації такої схеми, за твердженням співрозмовників, стала тендерна документація з маніпулятивними вимогами. Зокрема, положення щодо наявності NSN-кодів і окремих технічних параметрів застосовувалися вибірково, що створювало штучні бар’єри для конкурентів і фактично «відсікало» небажаних учасників торгів.

Окрему увагу привертає фінансова модель самого ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис». За даними джерел, при аномально високих оборотах, які у 2024 році сягнули майже 3 мільярдів гривень, компанія системно декларує збиткову діяльність. Це може свідчити про виведення прибутків через пов’язані структури або інші фінансові механізми оптимізації.

Крім того, фірма, за наявною інформацією, не має власних виробничих потужностей і фактично виконує роль посередника. Значні суми бюджетних коштів перераховуються авансом іноземним контрагентам, зокрема чеським нерезидентам. Водночас терміни поставок неодноразово порушувалися, а частина критично важливого обладнання надходила до ЗСУ із запізненням або взагалі не доходила вчасно.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби армії в сучасних засобах спостереження такі практики викликають дедалі більше запитань щодо ефективності, прозорості та справжніх пріоритетів оборонних закупівель. Наразі офіційних публічних коментарів від Міноборони або фігурантів цих тверджень не оприлюднено.