Народного депутата України внесли до реєстру корупціонерів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Потураєва, подібні заходи не тільки виправдані, але й повинні стати регулярною практикою після будь-яких публічних чи масових подій.

“Я не вважаю перевірку документів після концерту загрозою для української культури, так само, як і після інших масових заходів. Такі перевірки мають бути постійними, і всі мають про це знати,” – зазначив нардеп.

Проте коментарі під дописом Потураєва в соцмережах розділилися: одні підтримують ідею посиленої перевірки, інші – критикують за можливе порушення прав громадян.

Експерти з конституційного права наголошують на важливості ретельного аналізу законопроєкту та його узгодження з основним законом країни. Вони підкреслюють, що будь-які зміни в податковій системі мають відповідати принципам соціальної справедливості та економічної доцільності, закріпленим у Конституції.

Його окремі положення не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного суду.

Зокрема, ГЮУ дійшло висновку, що запропонований формат сплати авансових внесків із податків не відповідає принципу рівності всіх платників перед законом.

Також констатується, що норма про нарахування податків за жовтень заднім числом суперечить статті Конституції про те, що закон не має зворотної сили.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Українці не довіряють так званим “антикорупціонерам”. Це показало свіже соцопитування, проведене Українською соціологічною платформою.

Так, Віталій Шабунін має найбільший відсоток недовіри. Зокрема, 25% українців вважають, що він використовує образ “антикорупціонера” у своїх корисливих цілях. Для порівняння, журналіста Дениса Бігуса підозрюють у корисливих цілях 12,4%.

Нагадаємо, що Шабунін раніше потрапив у низку скандалів. Зокрема, він числиться бойовим медиком і отримує надбавки за службу, насправді прохолоджуючись у Києві.

При цьому ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо нього: про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипа Nissan Pathfinder, який волонтери передали для ЗСУ.

А нещодавно очолюваний Шабуніним Центр протидії корупції стверджував, що вони використовували “напрацьовані контакти” для отримання Україною винищувачів F-16.

Долінце пояснив, що пошкодження злітно-посадкових смуг, хоча і створює тимчасові перешкоди, не призводить до довготривалого ефекту. Ворог може швидко відремонтувати такі пошкодження або використовувати альтернативні майданчики для зльоту та посадки.

Долінце зазначив, що Росія нині неспроможна самостійно виробляти нові літаки, а ремонт пошкоджених літаків є дуже складним і тривалим процесом.

“Навіть пошкоджений літак виводиться з ладу на кілька місяців, а інколи й на кілька років. У разі серйозних пошкоджень його дешевше списати, ніж ремонтувати. Виробничих потужностей для виготовлення важких бомбардувальників Росія наразі не має. Таким чином, знищення значної частини літаків може залишити російську авіацію без стратегічних сил”, – пояснив експерт.

Він також уточнив, що військові аеродроми РФ мають досить живучу інфраструктуру, яка дозволяє відновлювати роботу після ударів. Відновлення може зайняти від кількох днів до тижнів, або ж використовуються мобільні комплекси для компенсації втраченої інфраструктури.

“Під’їжджає генератор, включається, і аеродром може працювати далі, хоч і не на повну потужність”, – додав Долінце.

28 липня ЗСУ знищили винищувач Су-30СМ і могли пошкодити ще один літак. На супутникових знімках було видно наслідки ударів.

Станом на 23 липня на аеродромі “Саки” базувалися дев’ять літаків Су-24, п’ять Су-30СМ, три Су-30СМ2 (один з яких не робочий) і ще один Су-30.