Субота, 6 Червня, 2026

НАТО планує створення нового пакету військової допомоги для України обсягом 70 мільярдів євро

Важливі новини

Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з новим законом, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які покинули свої частини або місця служби, матимуть можливість повернутися на службу без негативних наслідків для кар’єри. У разі добровільного повернення на службу, їм відновлюються всі соціальні гарантії, пільги та виплати, включаючи грошове, продовольче та речове забезпечення.

Особливістю закону є те, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які залишили свої частини без дозволу, не стануть підставою для відмови у відновленні їхніх контрактів або для продовження військової служби. Таким чином, закон створює можливість для реабілітації військових, які зважилися повернутися і висловили готовність продовжити службу в умовах війни.

Прийняття цього закону має на меті не лише поповнити ряди армії за рахунок тих, хто не виконав свої обов’язки раніше, але й створити механізм підтримки для тих, хто вирішить повернутися до виконання військової служби, враховуючи складні умови воєнного часу.

Порошенко збагатився на майже 40 мілйонів за два останні місяці

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

Загроза хантавірусу: Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко про ризики нової епідемії

Міністр охорони здоров’я України, Віктор Ляшко, зазначив, що хантавірусна...

РФ посилює атаки на півдні: загроза повторного захоплення Херсона

Російські війська активізували удари по Херсону, зосереджуючи вогонь на критичній інфраструктурі та ключових транспортних маршрутах. Про це повідомляє CNN, посилаючись на власні джерела та оцінки місцевих жителів. Однією з основних цілей атак став міст, що з’єднує головну частину міста з островом Корабел. Удар по цьому об’єкту, за оцінкою західних аналітиків, мав на меті розділити Херсон […]

Україна вдарила американськими ракетами по Криму

Марк Кансіан, висококваліфікований аналітик з стратегічних досліджень, настоює на тому, що Україна в даний момент активно зосереджує свої зусилля на здійсненні рішучих ударів, спрямованих на російський військовий комплекс у Криму. За його переконанням, цей крок є не лише виправданим зі стратегічної точки зору, але й може забезпечити Україні вагому перевагу у подальших військових операціях. Стратегічна мета такої дії полягає в тому, щоб змусити російську сторону переглянути свої плани щодо Криму і змінити стратегічну доктрину, сприймаючи Україну як серйозного партнера у геополітичних розрахунках. Кансіан підкреслює, що такий крок має бути підтриманий не лише військовою силою, але й дипломатичними і політичними зусиллями для забезпечення успішного завершення стратегічного курсу, визначеного Україною.

Крим, за його словами, є привабливою метою, оскільки там розташовано безліч стаціонарних військових об’єктів, як-от аеродроми і порти, які нелегко замаскувати або розосередити.

«Я не думаю, що українці зможуть відрізати Крим, але вони можуть змусити жителів Криму почуватися некомфортно», – підкреслив він.

Україна двічі пошкоджувала Керченський міст, що з’єднує Крим з Росією, внаслідок чого Росія перестала використовувати його для військових поставок. Зараз [росіяни] перевозять вантажі залізницею через зайняті частини України.

У США деякі члени Конгресу чинять тиск на адміністрацію Байдена, домагаючись дозволу для України обстрілювати російську територію з ATACMS та інших видів зброї американського виробництва.

Заборона на використання зброї по російській території перешкоджає зусиллям України зупинити нещодавнє вторгнення Москви на північний схід Харківської області.

Аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос вказує, що США могли б негайно змінити бойову обстановку на Харківському напрямку, якби білий дім зняв цю заборону.

Москві перекидати війська і зброю на цей фронт набагато зручніше ефективніше, ніж в інших регіонах. Російським військам на сході доводиться розосереджуватися і маскувати позиції за лінією фронту.

«Українці не можуть вступити з ними в бій, поки вони не перетнуть міжнародний кордон», – підкреслив експерт.

Країни-члени НАТО активно працюють над формуванням великого пакету військової допомоги для України, який може сягати до 70 мільярдів євро. Це питання, згідно з інформацією, наданою агентством Politico, стане одним з ключових на порядку денному найближчого саміту Альянсу, запланованого на наступний місяць в Анкарі. Тут союзники сподіваються обговорити та узгодити механізми довгострокової підтримки Києва.

Ініціатива щодо нової моделі фінансування виникла в травні за активної участі Німеччини. Запропонована схема включає не лише визначення загального обсягу допомоги, але й створення прозорого механізму обліку внесків країн-учасників Альянсу. Метою такої моделі є забезпечення більш рівномірного та зрозумілого розподілу фінансових зобов’язань, що має зменшити політичні суперечки між союзниками.

Це обговорення відбувається на фоні зростаючих розбіжностей в НАТО стосовно майбутньої підтримки України. Деякі країни висловлюють занепокоєння тим, що основний тягар витрат на військову допомогу несе обмежена кількість держав, тоді як інші беруть участь у фінансуванні в меншій мірі. Тому новий підхід має на меті досягнення більш справедливого розподілу фінансування.

Високопосадовці НАТО підкреслюють, що основним завданням є гарантування стабільної та довгострокової підтримки України через більш збалансовану систему зобов'язань. Важливо не лише реагувати на нагальні потреби, але й створити механізм, що дозволяє планувати допомогу на кілька років вперед, забезпечуючи ясність постачання озброєнь та фінансування оборонних потреб.

Згідно з даними Politico, в 70 мільярдів євро не увійдуть лише нові бюджетні витрати країн НАТО. Приблизно 30 мільярдів євро планується залучити з уже затвердженого кредитного пакета Європейського Союзу для України, обсяг якого становить 90 мільярдів євро на два роки. Інші 40 мільярдів можуть бути сформовані через двосторонні програми підтримки від окремих держав Альянсу.

Однак, деякі союзники застерігають, що включення коштів ЄС до загальної суми може призвести до зниження рівня національних внесків, оскільки держави можуть покладатися на вже затверджені європейські фінансові механізми. Це піднімає питання про структуру майбутнього пакету допомоги та його ефективність.

Додаткові дискусії проходять в рамках загальної політичної розмови в Альянсі про варіанти фінансування підтримки України. Це питання стане одним з основних на саміті НАТО, який відбудеться 7-8 липня в Анкарі. Очікується, що лідери країн обговорять як короткострокові, так і довгострокові механізми підтримки, включаючи постачання озброєнь, розвиток оборонної промисловості та інвестиції у виробництво боєприпасів.

Посол України при НАТО Альона Гетманчук акцентувала, що нові зобов’язання союзників мають відповідати реальним потребам України на фронті. Зокрема, Київ потребує підвищення потужностей систем протиповітряної оборони, розвитку внутрішнього виробництва озброєнь та стабільних поставок боєприпасів великої дальності.

Складні переговори щодо принципів фінансування допомоги Україні тривають в НАТО. Частина країн виступає проти ідеї встановлення фіксованих внесків у розмірі певного відсотка від ВВП, яку пропонував генеральний секретар Альянсу. Ця пропозиція, що передбачала внесок у 0,25% ВВП кожної держави-члена на підтримку України, була блокована низкою країн, серед яких Великобританія та Франція, які виступили проти обов’язкових квот.

В умовах відсутності згоди на фіксовані внески, німецька пропозиція щодо пакета допомоги в 70 мільярдів євро виглядає більш гнучкою альтернативою, що дозволяє зберегти обсяги підтримки без встановлення жорстких фінансових зобов’язань для кожної країни. Таким чином, обговорення в НАТО поступово переходить до моделі комбінованого фінансування з урахуванням внесків ЄС, двосторонньої допомоги та нових механізмів Альянсу. Остаточні рішення мають бути ухвалені на саміті в Анкарі.

Останні новини