Наукове дослідження: людське спілкування корисне, як вітаміни

Після початку повномасштабної війни мільйони українок були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Разом із труднощами адаптації, мовним бар’єром і пошуком роботи вони стикаються з іншою серйозною проблемою — підвищеним ризиком фізичного, сексуального та психологічного насильства. Ці виклики потребують не лише суспільної уваги, а й комплексної відповіді на рівні держав та міжнародних інституцій.

Дослідження, оприлюднене European Union Agency for Fundamental Rights 24 лютого, засвідчує тривожну тенденцію: жінки-біженки з України частіше повідомляють про випадки домагань, експлуатації та різних форм насильства порівняно з місцевим населенням. Особливо вразливими є ті, хто подорожував самостійно з дітьми або не має стабільного доходу та житла. Нестача соціальних зв’язків і недостатня поінформованість про механізми захисту в приймаючих країнах створюють додаткові ризики.

Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

Журналісти «МедіаДоказу» розкрили шокуючі подробиці доходів родини заступника начальника Полтавської обласної державної адміністрації Максима Калініна. Виявилося, що його дружина, Ірина Калініна, у 2024 році отримала понад 5,8 мільйона гривень доходу від готельного бізнесу. Джерелом цього значного прибутку став готельний комплекс «Глухомань», розташований під Полтавою, який пов’язують із колишнім правоохоронцем Владиславом Руденком.

Згідно з розслідуванням, бізнес Ірини Калініної мав зв’язки із представниками правоохоронних структур, що викликало нові запитання щодо прозорості та законності таких доходів. Крім того, журналісти звернули увагу на можливі родинні зв’язки між Іриною Калініною та заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим. Вони народилися в одному місті, мають спільне дівоче прізвище та відомості про їхні зв’язки з правоохоронною сферою.

ФОП Ірини Калініної задекларував дохід у 5,81 мільйона гривень, хоча у власності чи оренді вона не мала жодного готельного номера. Сама вона вказана як надавачка послуг у «Глухомані», але її контактні дані збігаються з номерами компаній Руденка.

Аналітики зазначають, що подібний дохід можливий лише за умов стовідсоткової завантаженості готелю та виплати високої комісії, що викликає підозри у схемах із легалізації коштів. До того ж закон вимагає від чиновників декларувати майно членів сім’ї, якщо воно використовується для бізнесу, тож у декларації Максима Калініна мали бути вказані ці активи.

Сам Калінін заявив у коментарі «Полтавщині», що діяльність дружини відображена у декларації, податки сплачуються, і порушень він не бачить. Після публікації розслідування з офіційного сайту комплексу «Глухомань» зникла згадка про Ірину Калініну, залишилася лише абревіатура «ФОП».