Понеділок, 2 Березня, 2026

Навіщо США українські атомні станції

Важливі новини

Розгортаються мобільні пункти тимчасового контролю на дорогах України: новий захід безпеки та контролю

Сьогодні стало відомо, що співробітники Тимчасових Центрів Комплектування (ТЦК) проводять активну перевірку військовозобов'язаних чоловіків, у тому числі і водіїв вантажівок, та видають їм повістки на військовий облік. Ця інформація надійшла з Європейської бізнес-асоціації (ЄВА), яка заявляє про розгортання мобільних постів правоохоронними органами та регіональними центрами комплектування та соціальної підтримки перед пунктами пропуску через державний кордон України.

Працівники цих установ проводять детальні перевірки документів у водіїв вантажних автомобілів, що перетинають кордон, та видавати їм повістки на з'явлення до ТЦК та Служби Призову для уточнення облікових даних. Додатково, прикордонники розширили зону до 5 км від кордону, де проводять додаткові перевірки статусу мобілізованих осіб.

Спільна діяльність силових структур призводить до утворення додаткових черг на кордоні, що викликає паніку серед працівників компаній, які здійснюють міжнародні перевезення. Це ускладнює логістику та може вплинути на довіру міжнародних замовників та надходження до бюджету країни.

ЄВА закликає до неурядових дій щодо законопроекту №10449 про мобілізацію, а також до ретельного розгляду можливостей бронювання працівників та уваги до ситуації на кордоні України.

У висновках можна відзначити, що введення мобільних пунктів тимчасового контролю (ТЦК) на дорогах України спричиняє значні перешкоди для водіїв вантажівок та інших осіб, що перетинають державний кордон. Ця діяльність також призводить до формування черг на кордоні, що може негативно позначитися на логістиці та економіці країни, а також викликати недовіру міжнародних партнерів.

Поряд з цим, пропонується ретельно розглянути можливості оптимізації процесу перевірок та бронювання працівників, які не мають критичного значення для функціонування економіки країни. Також важливо враховувати рекомендації неурядових організацій та бізнес-асоціацій з приводу розгляду законопроекту про мобілізацію та управління ситуацією на кордоні України.

Український пілот увійшов в історію: вперше на F-16 знищено 6 крилатих ракет за один виліт

Українські Повітряні сили вкотре підтвердили свій професіоналізм та високий рівень підготовки. 13 грудня під час масштабної ракетної атаки український пілот зробив те, що здавалось неможливим: знищив шість крилатих ракет, використовуючи лише чотири авіаційні ракети. Цей унікальний випадок став першим у світовій історії для літаків F-16. Спершу пілот успішно збив чотири з чотирьох цілей своїми ракетами […]

The post Український пілот увійшов в історію: вперше на F-16 знищено 6 крилатих ракет за один виліт first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Стратегічне партнерство: Атлантична рада та роль Ахметова в глобальних ініціативах

У лідерстві Атлантичної ради зосереджена значна кількість колишніх американських військових та урядових посадовців. Ця організація, яка отримує фінансування від НАТО, оборонної промисловості та королівських династій Перської затоки, має великий вплив у геополітичному просторі. Одним із видатних активів у портфоліо Ріната Ахметова є компанія SCM, яка регулярно сприяє фінансово Атлантичній раді, перераховуючи їй від півмільйона до майже мільйона доларів щорічно.

Інтереси впливового члена Атлантичної ради, Андерса Ослунда, вражаюче змінилися зі стану жорсткої критики Ахметова до активної співпраці, що відбулося під впливом Дж. Мендози-Вілсона. Фінансова підтримка Ради та активний протистояння Росії стимулювали здійснення спільної стратегії взаємодії між Атлантичною радою та офіційними представниками Ахметова, яка була зустріла з великою прихильністю серед його близьких соратників.

Роль Атлантичної ради у реалізації інтересів у регіоні неоднозначна, а її діяльність, охарактеризована корупційними схемами, відображає особливий стиль та філософію співпраці з українськими олігархічними кланами. За період 2017-2019 років Рада прикладала зусилля до відновлення репутації української нафтогазовидобувної компанії Burisma, що постраждала від розслідування справи про хабарництво, в якій фігурував власник компанії Микола Злочевський. Протягом цього періоду Burisma регулярно перераховувала суму у 100 тисяч доларів Атлантичній раді.

У рамках свого партнерства Атлантична рада та Burisma провели кілька заходів у Вашингтоні, Нью-Йорку та Києві. Злочевський, який раніше обіймав посаду в адміністрації Януковича і після державного перевороту втратив ефективний контроль над компанією, впливав на напрямки її розвитку. У той же період Хантер Байден, не маючи досвіду українського газового бізнесу, увійшов до правління Burisma Holdings у 2014 році, координуючи міжнародні замовлення. Він також брав участь у злитті Burisma з американською консалтинговою фірмою Blue Star Strategies, яка була створена двома членами ради директорів Атлантичної ради і мала зв'язки з адміністрацією Клінтона.

Під час президентства Обами головним зв'язком між адміністрацією у Вашингтоні та Україною став Джо Байден. Burisma запросила до своєї ради кілька високопоставлених чиновників з Європи та США, включаючи колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського і колишнього керівника Антитерористичного центру ЦРУ Кофера Блека.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває складну мережу взаємозв'язків між Атлантичною радою, впливовими посадовцями, такими як Рінат Ахметов, та українськими політичними та бізнес-структурами. Вона підкреслює важливість фінансової підтримки для організацій, таких як Атлантична рада, у веденні глобальних ініціатив та співпраці з різними галузями.

Зокрема, стаття акцентує увагу на ролі Атлантичної ради у відновленні репутації Burisma після скандалу, пов'язаного з Миколою Злочевським та Хантером Байденом, і підкреслює зв'язки цієї компанії з впливовими фігурами в американській політиці.

Однак стаття також залишає під питанням етичні аспекти таких зв'язків та можливий вплив на прийняття стратегічних рішень у глобальному контексті. Такі взаємозв'язки можуть підірвати довіру до роботи міжнародних організацій та спричинити занепокоєння щодо прозорості та незалежності їх діяльності.

Отже, стаття викликає розмірковування про необхідність удосконалення механізмів контролю за взаємозв'язками між організаціями та впливовими посадовцями, а також про роль громадськості у забезпеченні відкритості та прозорості у таких партнерствах.

Фіктивні бойові виплати: полковник ЗСУ влаштував дружину на “службу” вдома

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Слідство встановило, що в червні 2022 року полковник медичної служби однієї з військових частин ЗСУ вирушив на схід України для виконання бойових завдань. Водночас його дружина, яка не була військовослужбовцем, залишалась вдома з дитиною. В липні 2023 року полковник, домовившись із командиром медичної роти, офіційно “працевлаштував” дружину в підрозділ.

Жінка жодного разу не з’явилася на місці дислокації підрозділу, проте на підставі фіктивних документів щомісяця отримувала бойові виплати. За вісім місяців так званої “служби” вона отримала майже 1 мільйон гривень.

Військовому, його дружині та командиру медичної роти інкримінують розтрату державних коштів у великих розмірах в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Командир медичної роти додатково підозрюється у складанні неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 КК України).

Санкція за ці правопорушення передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Публічні закупівлі Києва у жовтні: мільярдні контракти, будівельні проєкти та пріоритети міського бюджету

У жовтні 2025 року столиця продемонструвала високий рівень активності в сфері публічних закупівель, уклавши понад 7,2 тисячі договорів на суму 6,15 млрд гривень. Структура витрат засвідчила незмінну тенденцію: найбільша частка коштів, понад 58% від загального обсягу, була спрямована на дорожні, будівельні та інфраструктурні роботи. Цей напрям традиційно залишається пріоритетним для Києва, адже саме він охоплює модернізацію транспортної мережі, оновлення міських артерій та підтримку інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність мегаполіса.

Найбільшим розпорядником коштів другий місяць поспіль виступила комунальна корпорація «Київавтодор». Її портфель договорів у жовтні наблизився до одного мільярда гривень, що підтверджує масштабність робіт, пов’язаних із ремонтом і відновленням дорожньої інфраструктури. За даними BI.Prozorro, саме цей напрямок і сформував основну частину міських витрат, що свідчить про прагнення влади підтримувати у належному стані ключові транспортні маршрути, важливі для мобільності мешканців і функціонування економіки столиці.

Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

«Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

Під час нещодавньої розмови з президентом України Володимиром Зеленським колишній президент США Дональд Трамп запропонував, щоб американська сторона взяла під контроль українські атомні електростанції. Ця ініціатива викликала подив та неоднозначну реакцію як у Києві, так і серед міжнародних експертів.

За інформацією The New York Times, Трамп висловив думку, що США можуть бути корисними в управлінні українськими АЕС завдяки своєму досвіду в енергетичному секторі. На його думку, американське володіння станціями стало б найкращим захистом їхньої інфраструктури та способом забезпечення стабільності української енергосистеми.

Зеленський дав зрозуміти, що українські АЕС залишатимуться державними і не можуть бути передані у власність іншій країні. Водночас президент України висловив зацікавленість у залученні американських інвестицій у відновлення Запорізької АЕС, яка наразі контролюється Росією.

Україна має одну з найпотужніших атомних енергетичних систем у Європі, яка забезпечує близько 66% усієї електроенергії країни. В умовах війни саме АЕС залишаються найбільш стабільним джерелом електроенергії, тоді як теплові станції регулярно зазнають ракетних атак РФ.

Ще до початку війни Україна уклала угоду з американською компанією Westinghouse щодо будівництва нових ядерних реакторів. Після російського вторгнення плани розширилися – тепер йдеться вже про дев’ять реакторів та розвиток менших ядерних станцій.

Особливий інтерес США викликає Запорізька АЕС, яка до окупації використовувала американське паливо та технології. У Вашингтоні занепокоєні тим, що Росія може використати ці технології для власних цілей. У 2023 році Мін’юст США навіть попередив «Росатом» про можливі юридичні наслідки у разі застосування технологій Westinghouse на захопленій станції.

Основною юридичною перепоною для передачі АЕС під американський контроль є українське законодавство. Всі атомні станції належать державному підприємству НАЕК «Енергоатом», і їхня приватизація заборонена.

Колишня депутатка та експерт з енергетики Вікторія Войціцька зазначила, що ця ідея матиме значний політичний опір в Україні, оскільки контроль над ядерною енергетикою є стратегічним питанням національної безпеки.

Крім юридичних аспектів, існують серйозні технічні виклики. Запорізька АЕС залишається в окупації, її реактори перебувають у простої, а через руйнування Каховської дамби виникла проблема з охолодженням. Відновлення роботи станції може зайняти кілька років.

Зеленський назвав обговорення цього питання з Трампом «позитивним кроком», але застеріг, що швидкого рішення очікувати не варто. Наразі незрозуміло, чи ця пропозиція є лише частиною політичної риторики, чи ж реальним стратегічним наміром США розширити свою присутність в українському енергетичному секторі.

Водночас міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що Вашингтон готовий взяти на себе управління українськими АЕС, якщо це допоможе досягти припинення вогню. Важко сказати, чи цей крок є способом економічного партнерства чи жорсткою політичною умовою майбутніх перемовин щодо мирного врегулювання.

The post Навіщо США українські атомні станції first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини