Наземні станції метро в Києві не планують відкривати під час повітряних тривог

Українська медіаімперія, що належить меру Львова Андрію Садовому та його сім’ї, опинилася у центрі гучного скандалу. Фінансові проблеми та порушення у сфері соціальної відповідальності викликали обурення як серед працівників, так і в суспільстві загалом.

Суть скандалу

ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», що належить Катерині Кіт-Садовій, дружині мера Львова, зіткнулася з серйозними звинуваченнями у фінансових порушеннях. Основною проблемою стали недостатні виплати зарплат працівникам, що є прямим порушенням трудового законодавства та норм соціальної відповідальності.

Фінансове управління під питанням

Виявлені порушення у фінансовому управлінні компанією ставлять під сумнів ефективність її керівництва. Недостатні виплати зарплат, затримки у виплатах та відсутність належних соціальних гарантій свідчать про серйозні проблеми у фінансовій дисципліні. Працівники компанії висловлюють своє незадоволення та вимагають від керівництва прозорості та відповідальності.

Соціальна відповідальність: від слів до дій

Компанії, що претендують на лідерство у медіаіндустрії, повинні демонструвати високий рівень соціальної відповідальності. Недотримання цих принципів може призвести до втрати довіри як серед працівників, так і аудиторії. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» має негайно вжити заходів для виправлення ситуації та відновлення своєї репутації.

Реакція суспільства та працівників

Фінансові скандали викликали широкий резонанс у суспільстві. Працівники компанії активно висловлюють своє незадоволення у соціальних мережах та засобах масової інформації. Вони закликають до проведення незалежного аудиту фінансової діяльності компанії та притягнення до відповідальності винних у порушеннях.

Висновок

Фінансові скандали, що охопили медіаімперію мера Львова Андрія Садового, стали серйозним викликом для репутації компанії. Недостатні виплати зарплат та порушення у сфері соціальної відповідальності свідчать про необхідність негайних змін у фінансовому управлінні. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» повинна вжити конкретних заходів для відновлення довіри працівників та суспільства, забезпечивши прозорість та відповідальність у своїй діяльності.

Заробітну плату рядовим працівникам роками виплачували частинами. Одна – офіційна, мінімальна – зі сплатою обов’язкових платежів, друга – “в конверті”.

Після викриттям Бюро економічної безпеки схеми ухилення від сплати податків холдингом !FEST, який пов’язують з Андрієм Садовим, в медіахолдингу Садового різко збільшилась кількість працевлаштованих працівників.

У2021-2022 рр., наприклад, обліковувалось 15-20 працівників) враховуючи, що ТРК “Люкс” володіє корпоративними правами 12 компаній. у січні-жовтні 2021 року винагорода у грошовому виразі працівникам Телерадіокомпанії “Люкс” (йдеться про 9-13 осіб, частина з яких – журналісти) складала 6 тис грн., у листопаді-грудні цього ж року – 6,5 тис грн. Натомість розмір зарплати Катерини Кіт-Садової склав 195 тис грн., зарплати Романа Андрейка (директора ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”) — 100 тис грн, його дружини – Андрейко Оксани (акціонера з великою часткою) – в межах 40-50 тис грн.

У період січень-вересень 2023 року офіційна зарплата працівникам (7-11 особам) виплачувалась у розмірі 7 тис грн. У жовтні виросла до 16 тис грн (такі виплати отримали 6 працівників), у листопаді склала від 12 до 16 тис грн (таку зарплату отримало 47 осіб), в грудні 15 тис грн отримав 21 працівник, від 11 до 15 тис грн – 17 працівників.

У яких розмірах від сплати податків ухилився медіахолдинг Садового, – наразі невідомо. Бюро економічної безпеки необхідно звернути увагу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Потураєва, подібні заходи не тільки виправдані, але й повинні стати регулярною практикою після будь-яких публічних чи масових подій.

“Я не вважаю перевірку документів після концерту загрозою для української культури, так само, як і після інших масових заходів. Такі перевірки мають бути постійними, і всі мають про це знати,” – зазначив нардеп.

Проте коментарі під дописом Потураєва в соцмережах розділилися: одні підтримують ідею посиленої перевірки, інші – критикують за можливе порушення прав громадян.

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.