НАЗК вилучило декларації керівника Кіровоградської обласної прокуратури з публічного доступу

Апеляційна інстанція залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо конфіскації необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Йдеться про майно загальною вартістю понад 5,6 мільйона гривень, яке підлягає стягненню в дохід держави. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили одразу після проголошення, що означає завершення судового розгляду та початок процедури фактичного вилучення активів.

Підставою для такого рішення стали результати комплексного моніторингу способу життя експосадовця, а також матеріали, надані правоохоронними органами. Під час перевірки було виявлено істотну невідповідність між офіційними доходами колишнього чиновника та вартістю майна, яким він фактично володів або користувався. Зібрані докази дали суду підстави дійти висновку, що частина активів не могла бути набута законним шляхом за рахунок задекларованих доходів.

Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.

У мережі знову помітний сплеск нав’язливої реклами онлайн-казино, яку активно поширюють українські Telegram-канали. У таких дописах користувачам обіцяють миттєві виграші за мінімальні суми та майже гарантоване виведення коштів. За повідомленнями людей, які звернулися до редакцій із скаргами, механіка залучення побудована так, щоб за короткий час охопити якомога ширшу аудиторію, а потім — зникнути, не залишивши можливості повернути втрачені гроші.

У рекламних повідомленнях фігурують невеликі суми — зазвичай від 100 до 150 гривень. Саме за такі гроші користувачам пропонують «випробувати удачу» через безкоштовне колесо фортуни або серію бонусних обертань. Завдяки низькому порогу входу оголошення створюють ілюзію безпечної гри та легкого заробітку, хоча насправді такі майданчики часто не мають прозорих правил чи підтвердженої ліцензії.

На тлі цього зростає питання ефективності державного контролю. За нагляд за азартним ринком відповідає агентство «Плейсіті», яке очолює Геннадій Новіков, а регуляторні інструменти посилює Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Однак штрафи, які офіційно оголошують відомства, накладаються лише на окремі компанії та окремі Telegram-канали. Така вибірковість створює підозри у формуванні неофіційного «тарифу лояльності», коли частина платформ залишається недоторканною попри численні порушення.

Додаткову увагу викликають казино, які самостійно публікують списки майданчиків, де розміщують рекламу. У цих переліках фігурують конкретні Telegram-канали, що може свідчити про системну співпрацю між адміністраторами майданчиків і власниками казино. Формально відповідальність за поширення незаконної реклами несуть обидві сторони, однак притягають до відповідальності зазвичай лише дрібних розповсюджувачів або незначні проєкти.

У результаті ринок онлайн-казино продовжує існувати у «сірій зоні» — між формальною забороною, частковими санкціями та відсутністю реального контролю. Для гравців це означає високі ризики втрати коштів, для держави — розмивання системи регулювання, а для суспільства — запитання про прозорість і справедливість роботи контролерів.

Поки вибіркові штрафи не переростуть у системний контроль, онлайн-казино й надалі матимуть можливість працювати поза правовим полем, використовуючи короткоживучі сайти, агресивну рекламу та безкарність як інструменти збагачення.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як пише видання, в останні дні Джо Байден намагається посилити позицію України проти росії до повернення Дональда Трампа в Білий дім, адже новообраний президент пообіцяв негайно припинити війну, розпочату володимиром путіним майже три роки тому. Ймовірно, це означає врегулювання шляхом переговорів, і Байден намагається зміцнити допомогу Україні.

Видання зазначає, що нещодавно адміністрація Байдена надала дозвіл Україні бити по території рф, що москва та табір Трампа оцінили як ескалацію.

Крім того, цього тижня Білий дім схвалив передачу Україні протипіхотних мін, пробачив майже 5 млрд доларів боргу та наклав санкції на великий російський банк, який здійснює платежі за продаж природного газу.

Ці кроки, серед інших, які ще розглядаються, є частиною плану Байдена зробити якомога більше, щоб зміцнити Україну до того, як Трамп вступить на посаду. Стратегія має на меті допомогти Зеленському, показавши, що Україна має потенціал помститися росії, якщо вона продовжить бойові дії

Зазначається, що це не означає, що останні кроки Байдена будуть абсолютно небажаними для Трампа, який міг би використати сильнішу Україну як розмінну монету для врегулювання, що він міг би оформити як перемогу.

“Деякі рішення, які Байден приймає зараз, можуть допомогти Трампу, імовірно, поставивши Трампа в сильнішу позицію для припинення війни, з Україною в більш сильній позиції для будь-яких переговорів”, – сказав заступник директора Євразійського центру Atlantic Council Шелбі Мегід.