НАЗК виявило багатомільйонні порушення у декларації депутата Черкаської міськради

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

Цей день вирізняється особливою насиченістю подій і символів, адже поєднує в собі церковні традиції, національні вшанування та міжнародні ініціативи. Для одних це передусім духовна дата, для інших — професійне свято, а для світової спільноти — привід замислитися над важливими питаннями збереження природи та ролі фінансових інституцій у сучасному світі.

За новим церковним календарем 4 грудня віряни вшановують пам’ять святої великомучениці Варвари — однієї з найбільш знаних християнських святих, образ якої асоціюється з чистотою, мужністю та вірністю переконанням. Згідно з переказами, Варвара народилася в заможній язичницькій родині, але ще в юності прийняла християнську віру, за що зазнала переслідувань і жорстоких випробувань. Її життєвий шлях став прикладом незламності духу і готовності відстоювати свою віру до кінця. У народній традиції цей день також пов’язують із настанням справжньої зими, передбаченням погоди та початком активної підготовки до різдвяних свят.

За переказами, після страти дочки батько був уражений блискавкою — це закріпило за святою Варварою образ захисниці від грому, блискавок та раптових нещасть.

У цей день віряни утримуються від сварок, лайки та рукоділля, а також уникають далеких поїздок. Традиційні прикмети підказували погоду: сонце обіцяло ясну зиму, туман — затяжну, а ранні сніги — врожайний рік.

4 грудня в народі називали Варварою Зимовицею — днем, коли зима “стає на поріг”. У різних регіонах це був час активної підготовки до холодів, перевірки запасів, завершення осінніх робіт і перших зимових ворожінь.

Цього дня відзначають іменини: Варвара, Анастасія, Катерина, Кіра, Юлія, а також Василь, Геннадій, Микола, Олександр, Дмитро, Іван. Талісманом народжених цього дня вважається шпінель — рідкісний камінь, який символізує гармонію та щирі почуття.

4 грудня Україна вшановує ракетні та артилерійські війська — один із ключових родів Збройних сил. Це професійне свято стало особливо значущим після 2014 та 2022 років, коли артилеристи відіграли критичну роль у стримуванні російської агресії та захисті територій.

Сотні тисяч військових, серед яких і легендарні «боги війни», забезпечують вогневу міць та обороноздатність держави. Цей день — нагода подякувати їм за мужність і відвагу.

Всесвітній день охорони дикої природиСвято, запроваджене ООН, покликане нагадати про збереження біорізноманіття, боротьбу з браконьєрством і захист вразливих видів. Це важливий сигнал людству, що природа потребує активної підтримки.

Міжнародний день гепардаГепард — символ швидкості, витонченості та водночас вразливості. Його популяція стрімко скорочується, і це свято спрямоване на привернення уваги до збереження виду.

Міжнародний день банківВін підкреслює важливість фінансових установ у стабільній економіці, розвитку бізнесу та підтримці громадян. Банки забезпечують основу фінансової інфраструктури світу, а день 4 грудня — можливість привернути увагу до їхньої ролі.

Цей день увійшов у світову історію низкою подій:— 771 р. Карл Великий став єдиним правителем Франкського королівства.— 1735 р. будівля на Даунінг-стріт 10 стала офіційною резиденцією прем’єра Великої Британії.— 1791 р. вийшов перший номер британської газети Observer.— 1991 р. Литва і Латвія визнали незалежність України.— 1996 р. розпочалась місія Mars Pathfinder, що доставила на Марс перший марсохід.

А ще 4 грудня народилися видатні українці: хормейстер Олег Тимошенко, актор Григорій Гладій і легендарний атлет Сергій Бубка.

4 грудня — день, у якому тісно переплелися духовність, історія, наука та сучасність. Це дата, що нагадує про віру, силу, боротьбу й відповідальність перед природою та суспільством.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Рада Оборони проголосувала за встановлення та облаштування Головної новорічної ялинки на території Софійської площі з 02 грудня 2024 року до 10 січня 2025 року. Як і попередні роки, вона буде встановлена виключно за кошти меценатів без залучення бюджетних грошей

Як додав мер міста Віталій Кличко, урочисте відкриття ялинки заплановане в День Святого Миколая, 6 грудня.

Біля ялинки встановлять фотозону з qr-кодами благодійних фондів і кілька будиночків для продажу виключно сувенірної продукції. Масових заходів, ярмарків чи інших розваг на Софійській площі не передбачено, додав Кличко.

“У Києві цьогоріч Різдво та новорічні свята відбудуться без масових зібрань і заходів, ярмарків та розваг. З дотриманням безпекових вимог і режиму обмеження використання електроенергії”, – розповів Кличко.

Раніше ми повідомляли, що рішення щодо встановлення в Києві головної ялинки буде прийматися наприкінці листопада. У разі погодження вона традиційно буде розташовуватися на Софійській площі.