Вирок за незаконну вирубку лісу на Тернопільщині: суд покарав помічника лісничого

У селищі Брюховичі, що під Львовом, на території площею 5 гектарів було збудовано котеджне містечко, яке огородили високим парканом. Ця земля, формально передана під будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу за рішенням місцевої мерії, насправді стала об'єктом суперечок через порушення умов та можливі корупційні схеми. Раніше ділянка належала братові колишнього народного депутата Тараса Козака, що додає ще більше запитань щодо легітимності та прозорості цієї угоди.

У 2014 році земельну ділянку було розділено на шість частин, після чого її передали під контроль групі осіб. Серед нових власників виявилися люди, пов'язані з Віктором Карачуном — одним із основних власників найбільшої української мережі супермаркетів. Ці факти підвищують рівень підозр щодо того, як саме проводилось перепродаж земельних ділянок і чи не йдеться про використання політичних та бізнесових зв'язків для приватизації земельних ресурсів.

Будівництво почали ще до того, як Львівська міськрада видала містобудівні умови на забудову 1,3 га. Дозвіл стосувався саме оздоровчого комплексу з можливістю тимчасового проживання на ділянках Валентини Світайло, Наталії Биби, Дениса Синенка та Ігоря Карачуна. Попри це, у реєстрі нерухомості вже зведені будинки досі значаться як «відпочинково-оздоровчі комплекси».

Станом на вересень 2025 року чотири з цих ділянок офіційно перевели у категорію житлової забудови. Ще одна — без даних у кадастрі. Найбільша ж територія, понад 3,5 га, зберегла статус «для оздоровчих цілей» і нині належить компанії «Львів резорт», власником якої є Ігор Пономаренко. Минулого року ця фірма також отримала містобудівні умови для зведення оздоровчого центру.

Заступник мера Львова Любомир Зубач у коментарі журналістам заявив, що «підстав вважати, ніби там будують щось інше, ніж оздоровчий комплекс, немає». Водночас фактична забудова на місці профілакторію свідчить про перетворення території на елітне котеджне містечко.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Інцидент трапився 2 листопада в одному з популярних ресторанів міста, де відпочивала пара. Місцеві ЗМІ повідомляють, що компанія з чотирьох чоловіків, серед яких були бізнесмен і поліцейський, звернули увагу на дівчину. Поліцейський підійшов до молодих людей і заявив: «Мала, ти поїдеш із нами».

Після того, як хлопець заступився за подругу, чоловіки почали його бити прямо в закладі, в результаті зламавши ніс і відбивши нирки – хлопця забрала швидка.

На місце прибули працівники охоронної фірми, але втручатися в бійку не стали. Пізніше власниця ресторану відмовилася надати поліції відео з камер спостереження, оскільки отримала погрози.

Відкритою кримінальною справою займеться ДБР, поліцейського-нападника відсторонили від роботи на час службового розслідування.

11 лютого Личаківський районний суд Львова оголосив вирок у кримінальному провадженні щодо жінки, яку обвинувачували у жорстокому поводженні з власним малолітнім сином. Завдані дитині тілесні ушкодження виявилися несумісними з життям і згодом призвели до її смерті. Судовий розгляд встановив обставини, що свідчать про систематичне застосування фізичного насильства до тримісячного немовляти.

Згідно з матеріалами справи, у період із жовтня по листопад 2024 року жінка перебувала разом із сином у медичному закладі. Саме там, як з’ясувало слідство, вона неодноразово застосовувала до дитини грубу фізичну силу. Обвинувачена трясла немовля, а також різко клала його до колиски з металевими бортиками, що створювало додаткову небезпеку травмування. Такі дії призвели до тяжких ушкоджень головного мозку.

Також суд встановив факт заподіяння дитині тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості — переломів плечової кістки та ключиці.

Стан здоров’я хлопчика поступово погіршувався. У вересні 2025 року він помер у медичному закладі, не доживши чотирьох днів до свого першого дня народження.

У судовому засіданні обвинувачена визнала провину. Вона пояснила, що не мала досвіду материнства, підтвердила застосування фізичної сили до дитини та заявила про каяття.

Суд визнав жінку винною у заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Їй призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

Вирок поки не набрав законної сили та може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення. Справа №463/1630/25.