НАЗК виявило порушення у декларації заступника начальника податкової служби Одещини

Маша Єфросиніна, відома українська ведуча, нещодавно привернула увагу мережі, поділившись розкішними фотографіями своїх струнких ніг. Однак за красивими знімками стоїть цікава історія, яка захоплює не менше. Маша згадала подію з юності, коли її життя могло кардинально змінитися — вона мала шанс стати частиною легендарного кліпу гурту "Океан Ельзи" на пісню "Там, де нас нема".

Виявилося, що в ті часи, на самому початку її кар'єри, Єфросиніна проходила кастинг… для зйомок ніг. Це здається дивним, але саме так починався її шлях до популярності. Того року, 1998-го, "Океан Ельзи" ще тільки розпочинав свою кар'єру, а їхній кліп став першим офіційним відео гурту. Режисер Семен Горовий, який працював над проектом, вибирав різні образи та деталі для цього кліпу, і Маша стала однією з кандидаток на роль. Вона сподівалася хоча б на кілька секунд кадру, адже для молодої дівчини це була б чудова можливість потрапити до такого великого проекту.

“Я ходила на кастинг ніг для кліпу “Там, де нас нема”. І мої ноги не сподобалися режисеру. Не пройшла. Уявляєте? — сміється Маша. — Зате тепер можу з гордістю сказати: я пробувалася на роль ніг в “Океані Ельзи”!”

Єфросиніна також пригадала, як уперше побачила гурт наживо, коли працювала ведучою ранкового шоу “Підйом”.“Коли вони вперше з’явилися в ефірі, були дуже сором’язливі. Всі. Уявіть собі цих хлопців такими — не знали, де себе подіти”, — розповіла вона.

Ведуча згадала й події 2004 року, коли разом зі Святославом Вакарчуком брала участь у Помаранчевій революції. Після протестів вони поверталися до її дому, грілися вином і саме тоді почали справжню дружбу.

19 жовтня — це день, сповнений важливих традицій та пам’ятних подій. Він має багатогранне значення і в Україні, і в міжнародному контексті. Цей день можна присвятити родині, згадці про наших предків та підтримці тих, хто щодня бореться за здоров'я людей — медичних працівників. Окрім цього, 19 жовтня є символічною датою для кількох міжнародних і професійних свят, серед яких особливе місце займають такі дати, як День боротьби з раком грудей, День здоров’я дитячих кісток та День гуманітарної допомоги. Всі ці події мають на меті привернення уваги до важливих соціальних і медичних проблем, а також підтримку тих, хто бореться за життя та благополуччя інших.

В Україні цей день також є важливим для працівників харчової промисловості, адже 19 жовтня вони святкують своє професійне свято. Кухарі, технологи, кондитери та інші фахівці цієї галузі отримують визнання за свою важливу роботу, що забезпечує здоров’я та комфорт населення. Без їхньої праці неможливо уявити повсякденне життя, тому в цей день їм висловлюють подяку за їхній внесок у загальний добробут.

Народні традиції цього дня пов’язані з підготовкою до зими й сімейними застіллями: у давнину готували курячі страви — супи, пироги, запіканки — щоб зміцнити родину й здоров’я. Прикмети 19 жовтня підказують про погоду: ранкова роса або червоне небо ввечері віщують зміну температури чи негоду. День також вважають вдалим для налагодження зв’язків і спілкування з близькими.

Що не варто робити сьогодні: ображати померлих, влаштовувати гучні бенкети з надмірним вживанням спиртного під час поминань, сваритися з рідними або лихослівити. Також не рекомендується голосно розповідати про свої плани — за народними віруваннями, це може зіпсувати справи.

Офіційна статистика за дев'ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

Танення льодовиків Антарктиди вже давно є однією з найбільших екологічних загроз для планети. Якщо цей процес продовжиться у тому ж темпі, що й зараз, наслідки можуть бути катастрофічними, зокрема для прибережних регіонів, включаючи Україну. Вчені прогнозують, що повне танення льодових покривів Антарктиди та інших великих льодовиків може призвести до підвищення рівня Світового океану на понад 70 метрів. Це означає затоплення величезної кількості прибережних міст та територій по всьому світу, і Україна не є винятком.

Особливо уразливою виявляється Одеса, яка є одним із головних портів країни і розташована на узбережжі Чорного моря. Затоплення таких міст може призвести до значних економічних і соціальних втрат, оскільки багато з них є важливими центрами для міжнародної торгівлі та транспортних зв'язків. Крім того, зміна рівня моря негативно вплине на екосистеми прибережних районів, спричиняючи їх деградацію і загрозу для місцевого населення.

Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.