П’ятниця, 4 Вересня, 2026

Зеленський: Україні потрібне НАТО не менше, ніж Альянсу – спільна позиція

Важливі новини

Європа на порозі нових змін: союзники США переосмислюють стратегію щодо війни в Україні

На фоні зменшення американської уваги до конфлікту в Україні,...

Реформа оподаткування ФОПів: Мінфін готує прозору модель без різкого скасування пільг

Міністерство фінансів України повідомило про намір розпочати системну підготовку до можливого оновлення правил оподаткування для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі. Окрема увага приділяється питанню податку на додану вартість. У відомстві підкреслили: мова не йде про негайне скасування чинних податкових пільг, а про формування більш зрозумілої, справедливої та збалансованої моделі, яка відповідатиме сучасному стану економіки.

У Мінфіні зазначають, що нинішня система спрощеного оподаткування відіграла важливу роль у розвитку малого бізнесу, однак з часом у ній накопичилися дисбаланси. Частина підприємців використовує спрощенку не як інструмент підтримки малого бізнесу, а як спосіб мінімізації податкового навантаження у великих обсягах обороту. Це створює нерівні умови для сумлінних платників податків та зменшує надходження до бюджету.

посилення боротьби з тіньовими схемами;

ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

вирівнювання умов між різними видами платників податків;

захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

провести широкі публічні консультації з бізнесом;

забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.

Суд у Вінницькій області стягнув з постачальника майже 12 млн грн на користь Міноборони

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стали порушення умов договорів постачання, допущені компанією у 2023 році під час виконання зобов’язань перед оборонним відомством.

Судовий розгляд охоплював одразу кілька контрактів, укладених на початку 2023 року. За результатами аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що постачальник не дотримався визначених договором строків та інших істотних умов, що напряму вплинуло на належне забезпечення потреб Міністерства оборони в умовах воєнного стану. Саме ці обставини стали підставою для нарахування штрафних санкцій у значному розмірі.

Згідно з умовами договорів, які діяли до кінця 2023 року, за кожен день прострочення постачання передбачалося нарахування пені у розмірі 0,1% вартості товару. У разі затримки понад 30 календарних днів додатково застосовувався штраф у розмірі 7% від вартості товару, поставленого з порушенням строків. Упродовж року сторони уклали кілька додаткових угод, якими терміни постачання продовжувалися.

Підставою для продовження строків стали висновки Вінницької торгово-промислової палати щодо наслідків землетрусів у Туреччині та аварій на виробничих лініях двох турецьких постачальників. Водночас прокуратура наполягала, що основні договори не передбачали можливості зміни строків виконання зобов’язань, а отже додаткові угоди є незаконними.

Крім того, як зазначалося в суді, землетруси в Туреччині сталися 6 лютого 2023 року — ще до укладення основних договорів 23 лютого. За логікою сторони обвинувачення, компанія мала усвідомлювати можливі ризики та врахувати їх під час підписання контрактів з Міністерством оборони.

Суд погодився з аргументами прокурора та визнав додаткові угоди недійсними. Водночас розмір штрафних санкцій було зменшено вдвічі — з майже 24 млн грн до 12 млн грн. Таке рішення суд мотивував необхідністю дотримання балансу інтересів сторін, принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що компанія все ж поставила замовлену продукцію.

Рішення Господарського суду Вінницької області ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році дружиною Ігоря Гринкевича Світланою та їхньою донькою Ольгою Швед. Наразі власником компанії є Володимир Тимків. Два роки тому він разом з Ігорем Гринкевичем став підозрюваним у справі про махінації під час закупівель одягу та білизни для ЗСУ. Сам Гринкевич уже близько двох років перебуває під вартою після спроби надати хабар у розмірі 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Рада проголосувала за легалізацію посмертного батьківства для військових: як це впливає на всіх українців

Верховна Рада України прийняла нову процедуру, яка дає змогу чоловікам та жінкам, навіть не є військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з цим нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством. Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента.

Проблема можливого знищення сперми загиблих військових була вже вирішена ухваленням головного документа в цілому. Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі. Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію. Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років. Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім. Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця. У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий "визнається батьком чи матір'ю народженої у такий спосіб дитини". Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі. Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, щодо якого в соціальних мережах розпочався скандал у зв'язку з попереднім законом. Вона зазначила, що цим законом планується реалізувати довгочекане бажання репродуктивної спільноти – законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи, не обмежуючись лише військовослужбовцями. У першому читанні Рада також ухвалила законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу, який передбачає визнання батьківства та надання пільг таким дітям. За словами депутата Радуцького, цей закон не лише дозволяє захисникам визначати долю своїх репродуктивних клітин у разі смерті, а й надає можливість використовувати допоміжні репродуктивні технології. Він зазначив, що ця особа буде визнана батьком або матір'ю дитини, народженої за допомогою цих технологій.

У листопадовому законі, що стосується права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових, була внесена поправка, яка передбачала утилізацію біоматеріалу в разі їхньої загибелі. Це викликало гучний скандал, особливо в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Багато депутатів заявили, що ця поправка була додана на останньому етапі і не мала підтримки профільного комітету. Сам автор поправки, Радуцький, відкинув її, назвавши її неправильною та несправедливою щодо героїв та їхньої пам'яті. Він обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.

Українська Верховна Рада прийняла важливі закони, які стосуються права на батьківство після смерті особи. Ці законодавчі акти передбачають можливість використання репродуктивних клітин померлих осіб для породження дітей, а також визнання їхнього батьківства. Нововведення розширюють права не лише військовослужбовців, а й всіх громадян України. Важливою є також ініціатива з внесення змін до Цивільного кодексу, яка передбачає надання пільг таким дітям. Гучний скандал, що виник під час обговорення попередньої редакції закону, свідчить про важливість цього питання для українського суспільства. Вирішення цих питань стало актуальним в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Закони забезпечують правову основу для регулювання репродуктивних прав громадян після їхньої смерті і відображають важливість захисту цих прав в умовах сучасного українського суспільства.

Росія готує наступ із Курщини: Зеленський попередив про загрозу ототочення

Російська Федерація накопичує війська біля українського кордону та може готувати новий наступ із території Курської області. Про це під час брифінгу заявив президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що слова про оточених українських військових на Курщині є брехнею очільника Кремля Володимира Путіна. “Оточення українських військових на території Курської області немає”, – наголосив Зеленський. При цьому […]

The post Росія готує наступ із Курщини: Зеленський попередив про загрозу ототочення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Під час зустрічі в Києві президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердили незмінний курс на підготовку України до членства в Північноатлантичному альянсі. Політики зазначили, що рішення про євроатлантичний шлях України залишається актуальним, а співпраця між Києвом і НАТО продовжує розвиватися, незважаючи на відсутність єдиного консенсусу серед усіх держав-членів Альянсу.

Заяви були зроблені під час спільної пресконференції після засідання Ради Україна – НАТО, яке пройшло в українській столиці. У світлі триваючої російсько-української війни, питання вступу України до Альянсу стало ключовою темою обговорень.

Генеральний секретар НАТО, Марк Рютте, акцентував увагу на тому, що рішення, ухвалене на ювілейному саміті Альянсу в 2024 році, все ще чинне. Тоді союзники підтвердили, що Україна рухається до членства, хоча конкретні терміни поки що не визначені.

Рютте також відзначив, що, незважаючи на політичні дискусії щодо розширення Альянсу, практична інтеграція України вже триває. Він повідомив, що українські військові все активніше переходять на стандарти НАТО, а співпраця між військовими структурами України та країн-членів стає дедалі тіснішою.

Війна істотно змінила підходи НАТО до сучасної безпеки, зазначив Рютте, підкресливши, що Україна засвідчила унікальний бойовий досвід, який активно вивчають збройні сили інших країн. Особливо це стосується використання безпілотників, боротьби з дронами та впровадження новітніх технологій на полі бою.

НАТО продовжує надавати Україні допомогу в тих сферах, де Альянс має технологічні переваги, зокрема у розвитку систем протиповітряної оборони, авіаційних можливостей та підготовці особового складу.

Президент Зеленський наголосив, що під час зустрічі більшість союзників відкрито висловили підтримку членству України в НАТО. Він підкреслив, що ніхто з учасників не заперечував проти інтеграції України до Альянсу, хоча деякі партнери утрималися від коментарів. За його словами, хоча формальної одностайності немає, Україна вже є важливим елементом європейської системи безпеки.

Зеленський зазначив, що українська армія сьогодні демонструє велику силу та виконує роль захисту не лише України, а й усієї Європи від російської агресії. Президент підкреслив, що членство України в НАТО є важливим не лише для України та Альянсу, але й для самої Росії, адже це стане гарантією стабільності в регіоні.

В українській владі вважають, що членство в НАТО після завершення війни могло б забезпечити зрозумілу систему безпеки для всіх сторін, що унеможливило б повторення масштабних конфліктів в Європі. Невизначений безпековий статус України в минулому, на думку Києва, став одним із факторів, які Росія використала для виправдання своєї агресії.

Питання членства України в НАТО залишається в центрі міжнародних дискусій. Рютте визнавав, що деякі союзники продовжують обережно ставитися до швидкого розширення Альянсу, зокрема США, Німеччина, Угорщина та Словаччина.

Навіть країни, які дотримуються стриманої позиції щодо політичного рішення про членство, продовжують підтримувати Україну у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах. Це дозволяє розвивати співпрацю Києва з Альянсом, незважаючи на повільний політичний процес.

Сьогодні Україна бере участь у численних програмах НАТО та поступово інтегрує свою оборонну систему в євроатлантичні структури. Українські військові проходять підготовку за стандартами Альянсу, отримують сучасну техніку та активно співпрацюють у сфері оборонних технологій.

Експерти відзначають, що повномасштабна війна суттєво змінила ставлення західних країн до членства України в НАТО. Якщо раніше Україну сприймали в основному як партнера, нині все більше політиків і військових у країнах Альянсу говорять про неї як про потенційного повноправного члена системи колективної безпеки.

Київ наполягає на тому, що членство в НАТО забезпечить найкращі гарантії безпеки після завершення бойових дій, у той час як союзники продовжують шукати політичний консенсус щодо цього важливого питання.

Останні новини