Середа, 3 Червня, 2026

Зеленський: Україні потрібне НАТО не менше, ніж Альянсу – спільна позиція

Важливі новини

СБУ проводить обшуки в «Артеріумі»: Жеваго заявляє про політичний тиск, компанія заперечує торгівлю з Росією

16 липня правоохоронці провели обшуки у центральному офісі фармацевтичної корпорації «Артеріум», що належить бізнесмену і політику Костянтину Жеваго. Обшуки також відбулись на виробничих майданчиках у Києві та Львові. Це вже третя силова операція проти компанії за останні три роки — попередні проводились у 2022-му та лютому 2025 року. Слідство підозрює компанію у незаконному збуті лікарських […]

Третя штурмова бригада залучає ув’язнених до служби – Максим Жорін

Залучення ув'язнених, які виявили бажання служити, є важливим кроком у розвитку та реабілітації суспільства. Цей процес стає не лише можливістю для самореалізації осіб, які виправляються, але й вагомим внеском у зміцнення обороноздатності країни. За словами заступника командира бригади Максима Жоріна, залучення ув'язнених стало окремим напрямком для Третьої штурмової бригади (3 ЗШБр), що свідчить про новаторський підхід до використання резервів у суспільстві для підвищення ефективності оборонних сил.

“Це було вірне рішення, надати їм нарешті таку можливість”, – вважає він.

Крім того, Жорін зазначив, що після набрання чинності Законом про мобілізацію до бригади в рамках рекрутингової кампанії стало приходити більше добровольців.

“Зараз відсоток, який ми закриваємо за рахунок мобілізованих, став меншим. Але серед мобілізованих все ще є велика кількість адекватних, перспективних бійців та представників важливих для війська професій. Ми намагаємося призначати людей на посади відповідно до їхніх навичок і знань”, – розповів Жорін.

Він додав, що багато хто хоче бути штурмовиками, але для багатьох ця роль не підходить: “Тому шукаємо для них інші посади”.

Зимові оздоровчі тренди під мікроскопом: що справді впливає на імунітет, а що працює лише як короткочасний стимул

Останніми зимами в Україні формується ціла культура «корисних звичок», які багато хто сприймає як універсальний шлях до міцного здоров’я. Холодові купання, комбуча, модні харчові добавки та назальні спреї стали популярними настільки, що часом сприймаються як науково обґрунтовані засоби профілактики. Втім, фахівці звертають увагу: не всі з цих практик реально допомагають організму протистояти вірусним загрозам.

Імунологиня, професорка Елеанор Райлі наголошує, що занурення в холодну воду може викликати короткочасний сплеск сил і піднесення завдяки викиду адреналіну та ендорфінів. Людина справді відчуває приплив енергії, а рівень білих кров’яних клітин може зрости — але цей ефект триває недовго. Через кілька годин показники повертаються до звичайного рівня, а отже, реального імунного захисту від вірусів таке загартовування не забезпечує.

Сімейна лікарка Маргарет Маккартні радить більше уваги приділяти помірним фізичним навантаженням, які дійсно знижують ризик вірусних інфекцій. Те ж саме стосується перебування на природі та активного способу життя, танців, співу або пробіжок.

Популярні напої, як-от комбуча, та різноманітні БАДи часто розглядаються як способи підвищення імунітету. Проте наукових доказів їх ефективності замало. Вітаміни C та полівітаміни також майже не впливають на захист від застуд, а ось вітамін D показує певну користь для тих, хто має його дефіцит та респіраторні захворювання.

Єдиним перевіреним способом зміцнити імунітет лікарі називають вакцинацію. Щеплення від грипу починає діяти вже через 7–10 днів після введення і допомагає реально знизити ризик захворювання. Додатково важливо дотримуватися здорового способу життя: не курити, підтримувати нормальну вагу, спати достатньо, регулярно мити руки та перебувати у добре провітрюваних приміщеннях.

Загалом, експерти радять не шукати «чарівні засоби», а дбати про загальний стан здоров’я та зменшувати стрес — це значно ефективніше, ніж модні зимові методи.

Спецслужби РФ активізували вербування українців через соцмережі

З початку 2024 року Росія значно посилила спроби вербування українців для вчинення терактів, диверсій та перешкоджання діяльності Збройних сил України. Про це заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов в ефірі телемарафону. “З початку 2024 року спецслужби РФ почали активне вербування наших громадян через соцмережі з метою вчинення терактів, пошкодження майна, перешкоджання законній діяльності […]

The post Спецслужби РФ активізували вербування українців через соцмережі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кіберзлочинці створюють підроблені сайти для крадіжки акаунтів українців

Українські користувачі стали мішенню нової хвилі шахрайства — цього разу під виглядом прохання підписати електронну петицію. Зловмисники масово розсилають повідомлення з фальшивими посиланнями, які нібито ведуть на офіційний сайт «Електронних петицій». За даними правоохоронців, схема працює просто: жертва отримує повідомлення з проханням підтримати петицію, наприклад, щодо присвоєння комусь почесного звання. Перехід за посиланням веде на […]

The post Кіберзлочинці створюють підроблені сайти для крадіжки акаунтів українців first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Під час зустрічі в Києві президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердили незмінний курс на підготовку України до членства в Північноатлантичному альянсі. Політики зазначили, що рішення про євроатлантичний шлях України залишається актуальним, а співпраця між Києвом і НАТО продовжує розвиватися, незважаючи на відсутність єдиного консенсусу серед усіх держав-членів Альянсу.

Заяви були зроблені під час спільної пресконференції після засідання Ради Україна – НАТО, яке пройшло в українській столиці. У світлі триваючої російсько-української війни, питання вступу України до Альянсу стало ключовою темою обговорень.

Генеральний секретар НАТО, Марк Рютте, акцентував увагу на тому, що рішення, ухвалене на ювілейному саміті Альянсу в 2024 році, все ще чинне. Тоді союзники підтвердили, що Україна рухається до членства, хоча конкретні терміни поки що не визначені.

Рютте також відзначив, що, незважаючи на політичні дискусії щодо розширення Альянсу, практична інтеграція України вже триває. Він повідомив, що українські військові все активніше переходять на стандарти НАТО, а співпраця між військовими структурами України та країн-членів стає дедалі тіснішою.

Війна істотно змінила підходи НАТО до сучасної безпеки, зазначив Рютте, підкресливши, що Україна засвідчила унікальний бойовий досвід, який активно вивчають збройні сили інших країн. Особливо це стосується використання безпілотників, боротьби з дронами та впровадження новітніх технологій на полі бою.

НАТО продовжує надавати Україні допомогу в тих сферах, де Альянс має технологічні переваги, зокрема у розвитку систем протиповітряної оборони, авіаційних можливостей та підготовці особового складу.

Президент Зеленський наголосив, що під час зустрічі більшість союзників відкрито висловили підтримку членству України в НАТО. Він підкреслив, що ніхто з учасників не заперечував проти інтеграції України до Альянсу, хоча деякі партнери утрималися від коментарів. За його словами, хоча формальної одностайності немає, Україна вже є важливим елементом європейської системи безпеки.

Зеленський зазначив, що українська армія сьогодні демонструє велику силу та виконує роль захисту не лише України, а й усієї Європи від російської агресії. Президент підкреслив, що членство України в НАТО є важливим не лише для України та Альянсу, але й для самої Росії, адже це стане гарантією стабільності в регіоні.

В українській владі вважають, що членство в НАТО після завершення війни могло б забезпечити зрозумілу систему безпеки для всіх сторін, що унеможливило б повторення масштабних конфліктів в Європі. Невизначений безпековий статус України в минулому, на думку Києва, став одним із факторів, які Росія використала для виправдання своєї агресії.

Питання членства України в НАТО залишається в центрі міжнародних дискусій. Рютте визнавав, що деякі союзники продовжують обережно ставитися до швидкого розширення Альянсу, зокрема США, Німеччина, Угорщина та Словаччина.

Навіть країни, які дотримуються стриманої позиції щодо політичного рішення про членство, продовжують підтримувати Україну у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах. Це дозволяє розвивати співпрацю Києва з Альянсом, незважаючи на повільний політичний процес.

Сьогодні Україна бере участь у численних програмах НАТО та поступово інтегрує свою оборонну систему в євроатлантичні структури. Українські військові проходять підготовку за стандартами Альянсу, отримують сучасну техніку та активно співпрацюють у сфері оборонних технологій.

Експерти відзначають, що повномасштабна війна суттєво змінила ставлення західних країн до членства України в НАТО. Якщо раніше Україну сприймали в основному як партнера, нині все більше політиків і військових у країнах Альянсу говорять про неї як про потенційного повноправного члена системи колективної безпеки.

Київ наполягає на тому, що членство в НАТО забезпечить найкращі гарантії безпеки після завершення бойових дій, у той час як союзники продовжують шукати політичний консенсус щодо цього важливого питання.

Останні новини