Вівторок, 3 Березня, 2026

НБУ оголосив про пом’якшення валютних обмежень для бізнесу

Важливі новини

Втрата шахт і підприємств на Донбасі загрожує економиці України

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.

Нардеп Шахов і польський DIGITEX витісняють українських виробників систем оповіщення

У 2023–2025 роках на ринку систем оповіщення формується штучна монополія, в центрі якої – народний депутат Сергій Шахов та три пов’язані з ним компанії: ТОВ «УКРТРАНСЗВ’ЯЗОК», ТОВ «ЕКОБУДБЕЗПЕКА» та ТОВ «УЗА». Вони діють, як єдиний комерційний конгломерат, метою якого є усунення конкурентів і нав’язування значно дорожчої імпортної продукції польської компанії DIGITEX замість українських аналогів. Суть […]

Фраза “Для нас це дуже важливо” перекладається англійською як:

This is very important to us. (найприродніший варіант)

It is very important for us. (менш уживаний, але можливий залежно від контексту)

Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.

Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Вітаміни й добавки при гіпертонії: приховані ризики для артеріального тиску

Контроль артеріальної гіпертензії є однією з головних умов профілактики інфарктів та інсультів, однак чимало пацієнтів недооцінюють вплив харчових добавок на стан серцево-судинної системи. Поширене переконання, що вітаміни та рослинні засоби є повністю безпечними, може призвести до серйозних наслідків, адже деякі з них здатні знижувати ефективність призначених лікарем препаратів або навіть провокувати підвищення артеріального тиску.

Докторка фармацевтичних наук Кірстін Гілл звертає увагу на те, що окремі популярні добавки впливають на судинний тонус, водно-сольовий баланс і роботу гормональної системи. Зокрема, засоби з вмістом солодки можуть затримувати натрій в організмі, що сприяє підвищенню тиску. Подібний ефект можуть мати й стимулювальні рослинні екстракти, які активізують нервову систему та пришвидшують серцебиття.

Солодка широко використовується у фіточаї, сиропах від кашлю та навіть солодощах. Проте гліциризинова кислота, що міститься в цій рослині, затримує натрій в організмі та сприяє втраті калію. Такий електролітний дисбаланс може викликати різке підвищення тиску. Особливо небезпечним є поєднання лакриці з сечогінними препаратами, оскільки ризик дефіциту калію зростає в рази.

Звіробій часто вживають як природний засіб для покращення настрою. Однак для людей із підвищеним тиском він може створювати серйозні проблеми. Рослина активує ферменти печінки, що відповідають за метаболізм ліків, унаслідок чого препарати від гіпертонії втрачають ефективність. Пацієнт може регулярно приймати призначені таблетки, але не отримувати очікуваного терапевтичного ефекту.

Арніка добре відома як зовнішній засіб проти забоїв та набряків. Водночас її вживання всередину у формі крапель чи таблеток може бути небезпечним. Пероральний прийом арніки пов’язують із токсичним впливом на серцевий м’яз, порушенням травлення та стрімким зростанням артеріального тиску. Фахівці наголошують: арніку слід використовувати виключно зовнішньо і лише на неушкоджену шкіру.

Гіркий апельсин часто входить до складу добавок для схуднення та спортивного харчування. Основна активна речовина — синефрин — діє подібно до забороненого ефедрину. Вона стимулює нервову систему, прискорює серцебиття та звужує судини. Для людей із гіпертонією це може становити пряму загрозу, підвищуючи ризик гіпертонічних кризів та серцево-судинних ускладнень.

Фахівці підкреслюють, що реакція на біологічно активні добавки залежить від віку, загального стану здоров’я, генетичних особливостей та взаємодії з лікарськими препаратами. Саме тому перед початком прийому будь-яких вітамінів або рослинних засобів людям із підвищеним тиском варто обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, пом’якшено заборону на купівлю-продаж банківських металів. Тепер юридичні особи та фізичні особи-підприємці зможуть купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні, якщо це пов’язано з їх виробничою діяльністю, зокрема в ювелірній сфері. Для цього компанії повинні мати відповідні документи, що підтверджують їх діяльність у цій галузі до початку повномасштабного вторгнення.

Цей крок дозволить забезпечити стабільну роботу українських ювелірів, зменшити обсяг імпорту готових ювелірних виробів та знизити виробничі витрати бізнесу завдяки можливості безпосередньо закуповувати сировину.

Крім того, НБУ розширив дозвіл на купівлю валюти для операторів ядерних установок, що дозволить забезпечити безперебійні поставки ядерного палива для атомних станцій, що є важливим для енергетичної безпеки України.

Також було продовжено уніфікацію підходів до виплат за єврооблігаціями, що дозволяє українським компаніям оптимізувати витрати на сплату купонів за євробонди нерезидентам.

Останні новини