Вівторок, 1 Вересня, 2026

Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

Важливі новини

Скандал навколо тендеру на будівництво шкільних укриттів у Києві: підозра в обмеженні конкуренції та можливих зловживаннях

У Києві розгортається новий скандал, пов’язаний із закупівлею послуг для будівництва шкільних укриттів, що привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів. Йдеться про тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 імені Івана Кудрі в Печерському районі столиці. Закупівля на суму 207,1 мільйона гривень була укладена 24 жовтня 2025 року між Управлінням освіти Печерської районної державної адміністрації та ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ», яке стало переможцем тендеру.

Згідно з умовами документації, для участі в тендері підрядник повинен був продемонструвати досвід у будівництві саме укриттів, при цьому — таких, що вже були укладені через систему Prozorro. Це викликало серйозні питання серед експертів, оскільки подібні вимоги можуть суттєво обмежити коло потенційних учасників конкурсу і створити несправедливу перевагу для тих, хто вже мав досвід в цій специфічній сфері. Зокрема, такі умови можуть ускладнити участь для нових компаній або тих, хто не мав можливості брати участь у подібних проектах через обмежену кількість тендерів в Україні.

Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

Акторка Наталка Денисенко готується до скандалів на тлі розлучення

Українська акторка Наталка Денисенко подала на розлучення зі своїм чоловіком — актором і військовим Андрієм Федінчиком. Про це стало відомо з відкритих судових даних, а сама Денисенко натякнула на майбутні складні події в житті. «Добре, що я знала, що в моєму житті буде пипець. І знаю, який пипець і плітки будуть найближчим часом. Тому трохи […]

Масштабна спецоперація СБУ: у Криму завдано істотних втрат Чорноморському флоту РФ

Служба безпеки України реалізувала одну з найбільших спеціальних операцій,...

Справедливість над Одеським припортовим заводом: розслідування зловживань і масштабний корупційний скандал

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Прокурор Андрієв Андрій вклав 1,5 мільйона доларів у ремонт двох елітних осель у Конча-Заспі

Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрєєв Андрій не тільки ремонтує два розкішних будинки у Конча-Заспі на загальну суму 1,5 мільйона доларів кожен, але й опинився в центрі справи, яка викликає безліч запитань. Ці будинки, що знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, нині перебувають у власності його родини. Намагання з'ясувати шлях придбання цієї нерухомості викликають серйозні сумніви: будинки були споруджені порушуючи містобудівну документацію, а поліція вже веде кримінальне провадження з приводу цих порушень. За статтею 190 Кримінального кодексу розглядається шахрайство в особливо великих розмірах, а щодо відповідальних осіб, то серед них ім'я прокурора Андрієва Андрія зазвичай називають першочергово.

Згідно з дослідженням, проведеним у рамках управління банкрутства, встановлено, що підприємство ЗАТ "Київгума", колишній власник дитячого оздоровчого комплексу, стало банкрутом, і на його місце було призначено управителя Кудляка. Проте, замість розвитку комплексу, він почав незаконно розпоряджатися майном, в тому числі землею та недобудованими об'єктами, що призвело до перетворення цієї території на елітне котеджне містечко. Допомігши в цьому незаконному процесі, заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України, який діє в інтересах організованої злочинності, отримав винагороду у вигляді цих двох будинків, які, зауважується, були придбані за значно заниженою ціною.

Хоча поліція намагалася провести розслідування, навіть накладаючи судовий арешт на ці ділянки, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов (зараз прокурор Печерського району столиці) вирішив не піддавати майно конфіскації і навіть не подавати клопотання про передачу його до Агентства забезпечення позову, а натомість допоміг колезі Андрєєву. Власне, сам Андрєєв з дружиною зараз займаються ремонтом цих будинків і висловлюють свою вдячність друзям з прокуратури за підтримку.

Зате тепер виникає питання про можливе незаконне збагачення прокурора Андрієва. Національне агентство з питань запобігання корупції вже проводить перевірку щодо його декларацій та можливого незаконного збагачення. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало своє розслідування щодо недостовірного декларування та незаконного збагачення з боку прокурора. Схоже, що незаконні дії прокурора, які колись були приховані, тепер можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність.

У вищезгаданій статті зазначено серйозні обвинувачення щодо прокурора Офісу Генерального прокурора Андрєєва Андрія у використанні свого посадового становища для незаконних користей. Вказано, що він із своєю сім'єю володіє двома елітними будинками, які були придбані за сумнівно низькою ціною та розташовані на території, де порушено містобудівні норми. Ці обставини породжують сумніви у тому, яким чином прокурор зумів отримати цю нерухомість.

Додатково, згідно з інформацією, поліція розпочала кримінальне провадження стосовно порушень містобудівних норм та можливого шахрайства в особливо великих розмірах. Висунуті звинувачення стосуються також інших посадових осіб, які, за передбаченням, брали участь у незаконному отриманні та використанні майна, в тому числі і прокурором.

Зазначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань розпочали перевірку фінансових декларацій прокурора Андрієва та можливого незаконного збагачення. Це свідчить про серйозні наслідки, які можуть чекати особу, звинувачену у корупційних діях, включаючи кримінальну відповідальність.

Отже, стаття розкриває складну ситуацію, де висунуті обвинувачення проти високопосадовців вимагають ретельного розслідування та відповідної правової реакції.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО “Український інститут майбутнього”, поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Останні новини