НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Каже що створив зі своїми колегами з Міністерства незалежний аналітичний центр – We Build Ukraine – і очолив Наглядову раду.

Як пише Кубраков, «метою центру є розробка детального стратегічного плану розвитку економіки України в умовах війни та післявоєнного відновлення».

При цьому заявлена мета дуже перегукується з тією, яку було позначено в його колишньому відомстві, ось тільки бюджетні гроші йшли на розвиток особистих інтересів. Утім те саме ми спостерігатимемо і зараз: нова контора – це черговий спосіб відмити кеш, а не відновити країну.

Україна націлена на стратегічну орієнтацію на 2024 рік, з відомостями про посилення оборонної потужності країни, широкомасштабне виробництво дронів та розширення власного виробництва зброї. Генеральний командувач Збройних сил України, генерал-полковник Валерій Залужний, висвітлив ці напрямки у новій стратегії, яка отримала підтримку в Банковій. Зазначені плани включають подальші удари по російських тилам, зокрема військові об'єкти та інфраструктуру, такі як енергетика, нафтопереробні заводи, порти та військово-промислові підприємства. Україна сподівається, що ці заходи допоможуть послабити противника та створити передумови для нового наступу Збройних сил на 2025 рік. У той же час, хоча Росія рідко висловлює свої стратегічні наміри, можна виділити два можливі сценарії. Перший — стратегія війни на виснаження, яка полягає в поступовому виснаженні України та використанні переваги Росії у чисельності та озброєнні. Однак ця стратегія може призвести до затягнення конфлікту та неспроможності передбачити час та реальні втрати. Другий варіант — спроба різкого зміщення балансу сил на фронті без застосування ядерної зброї. Однак це може бути складним завданням, оскільки Росія також активно розвиває свою військову технологію, зокрема дрони та штучний інтелект. Незалежно від обраної стратегії, результат буде залежати від багатьох факторів, включаючи здатність обох сторін мобілізувати свої ресурси та забезпечити ефективне керівництво.

Україна у 2024 році зосереджується на стратегічних заходах щодо посилення своєї обороноздатності, акцентуючи увагу на виробництві дронів та розширенні власного військового потенціалу. Плани, затверджені генеральним командувачем Збройних сил України, передбачають активні дії проти російських об'єктів на тилу, спрямовані на послаблення противника та створення передумов для майбутнього наступу українських військ. Росія, хоча рідко висловлює свої стратегічні наміри, має два можливі вектори дій: війна на виснаження та різке зміщення балансу сил. Незалежно від обраної стратегії, успішний результат залежатиме від мобілізації ресурсів та ефективного керівництва з обох сторін.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Виноградний сік містить такі корисні для здоров’я сполуки, як ресвератрол і флавоноїди”, – розповів доктор Кріс Мор, дипломований дієтолог і фізіолог. “Ці антиоксиданти дуже корисні для здоров’я серця. Вони покращують роботу кровоносних судин, зменшують запалення і не дають холестерину ЛПНЩ (“поганий” холестерин, – ред.) окислюватися”.

“Дотримання балансу – ключовий момент”, – каже Мор, зазначаючи, що, попри користь виноградного соку, з ним легко переборщити. “Хорошою ідеєю є вживання від чотирьох до восьми унцій на день. За такої кількості споживання калорій і рівень цукру залишається помірним, що допомагає контролювати вагу та рівень цукор в крові”.

Хоча ми говоримо конкретно про червоний або фіолетовий виноградний сік, було б упущенням не згадати про білий виноградний сік. Згідно з дослідженням, опублікованим 2019 року в журналі Nutrition, сік білого винограду знижує індекс маси тіла та окружність талії у жінок, а також підвищує рівень “хорошого” холестерину на 16%. Але, знову ж таки, не варто зловживати соком із білого винограду, тож не перевищуйте норму в 4-8 унцій на день, а це приблизно 115-230 грамів.