НБУ планує скасувати ліміт у 150 тисяч гривень на перекази між картками

У контексті Сухопутних сил, що підпорядковані Територіальному центру комплектування (ТЦК), розпочалася ретельна перевірка обставин інциденту, пов'язаного з журналістом Євгенієм Шульгатою з видання "Слідство.Інфо". Генерал-полковник, головнокомандувач Збройних сил України, доручив провести службову перевірку стосовно працівників ТЦК та соціальної підтримки Солом'янського району міста Києва у зв'язку із звинуваченнями у зловживанні службовим становищем.

Зазначається, що працівники ТЦК незаконно втрутилися в діяльність журналіста, намагаючись відновити матеріал про голову департаменту кібербезпеки СБУ, Іллю Вітюка. Генерал-полковник підкреслив, що Збройні сили України засуджують будь-які порушення військовослужбовцями та обіцяють вжити відповідних заходів після завершення перевірки.

Він також висловив подяку журналістам за їх внесок у захист інформаційного простору України від російської пропаганди. У пресслужбі Сухопутних сил підтвердили проведення службової перевірки, а редакція "Слідство.Інфо" отримала запит, на який обіцяли відповісти згідно з вимогами законодавства.

На фоні цього, громадська організація "Медіарух" закликає військово-політичне керівництво країни детально розслідувати цей інцидент та розглянути можливість порушення кримінальних справ проти працівників СБУ та ТЦК. Автори статті "Внутрішній фронт. Хто й навіщо тисне на антикорупційних журналістів і активістів", Інна Ведернікова та Тетяна Безрук, підкреслюють важливість боротьби з корупцією та роль журналістики у цьому процесі.

У світлі подій, що сталися, важливо підкреслити необхідність проведення ретельних розслідувань щодо будь-яких порушень, включаючи ті, що стосуються зловживань службовим становищем. Заходи, які планується вжити після завершення перевірки, мають бути ретельними та об'єктивними, а відповідальність за будь-які недопущені порушення має бути надійно забезпечена.

Подібні інциденти підкреслюють важливість свободи преси та захисту журналістів від будь-якого тиску або втручання у їхню діяльність. Роль журналістики у боротьбі з корупцією та захисті інформаційного простору країни є надзвичайно важливою, і вона повинна бути належним чином визнана та підтримана.

Вирішальне рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, що став підозрюваним у справі про масштабні фінансові маніпуляції під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму, що перевищує майже півтора мільярда гривень, викликало серйозну хвилювання громадськості. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного" зазначив, що суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Відповідно до вироку, Лієва відпустили під особисте зобов'язання та направили ухвалу до СІЗО.

Адвокат також вказав на те, що під час судового засідання прокурор за невідомих обставин був відсутній. Це породило питання щодо об'єктивності проведення справедливого судового процесу. У зв'язку з недостатньою кількістю доказів, що надали Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), суддя Ярослав Шкодін висловив сумніви стосовно обґрунтованості обвинувачення. "Якщо САП не вбачає складу злочину, то як його може бачити суд", — підкреслив суддя.

Щодо самого Лієва, його взяли під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але, через те, що термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. Адвокат підкреслив, що це є причиною його відсутності в СІЗО. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишили без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації вказують на серйозні недоліки та суперечності в роботі судово-правової системи України. Рішення Вищого антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного у масштабних фінансових маніпуляціях, викликало загальне занепокоєння. Відсутність прокурора під час судового засідання, а також сумніви суддів щодо обґрунтованості обвинувачення створюють певні сумніви у відповідності проведення справедливого судового процесу.

Додатково, звільнення Лієва під особисте зобов'язання та його наступне невиконання умов запобіжного заходу вказують на потребу удосконалення контролю за дотриманням закону та впровадження більш ефективних механізмів боротьби з корупцією. Важливою є також необхідність забезпечення прозорості та об'єктивності в роботі правоохоронних органів, щоб забезпечити дотримання закону та захист прав громадян.