НБУ виводить з обігу монети до 2003 року

Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі утримуються від розголошення деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. Це викликало значний інтерес та обговорення в суспільстві.

У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

Павло Петриченко, сержант і громадський активіст перед вступом до Збройних Сил України, відзначався не лише своєю активною громадською позицією, але й безстрашністю у відстоюванні прав людини та боротьбі за справедливість. Його друзі та колеги згадують його як прямолінійного та чесного чоловіка, який завжди прагнув до того, щоб його співвітчизники могли жити гідно, зі смаком свободи, який вони заслуговують. Він не тільки виступав проти сваволі правоохоронців, але і активно підтримував ініціативи, спрямовані на зміцнення громадянського суспільства та захист прав людини.

Після вступу Росії в агресивну війну проти України, Павло не залишився осторонь. Підтверджуючи свою громадянську позицію вчинками, він приєднався до 59 окремої мотопіхотної бригади для захисту своєї країни. Петриченко, як бувалого організатора та активіста, невдовзі виявився в рядах аеророзвідки, де його вміння літати на дронах та проводити успішні розвідувальні операції допомагали у визначенні позицій противника, відстеженні руху техніки та націлюванні артилерії.

Його сміливість і самовідданість в бою вражали навіть його найближчих друзів. Павло ніколи не відзначався самовихваленням, але його подвиги розповідали про нього самі за себе. Він виконував свої обов'язки не лише з відданістю, але й з розумінням того, що кожен його крок спрямований на захист своєї країни, на захист прав людей на життя у вільному та незалежному суспільстві.

Трагічна загибель Павла Петриченка на полі бою 15 квітня 2022 року стала не лише втратою для його рідних та близьких, але й для всього українського суспільства. Він залишив позад собою непогашений слід героїзму та самопожертви, який стане вічним символом боротьби за свободу та гідність кожного українця.

Павло Петриченко, здавалося б, мав перед собою багато часу для того, щоб продовжити свою боротьбу за права та гідність українського народу. Він вірив, що "передишка" перед наступним етапом боротьби буде досить тривалою, але його віра була не на 50 років, а на набагато менше. У 2022 році, розмовляючи з виданням lb.ua, він висловлював своє бажання побачити закінчення своїх зусиль, перш ніж передати естафету іншим.

Павло Петриченко народився 16 квітня 1992 року і проживав у Києві. Ще на етапі свого громадянського активізму він виявився відчайдушним захисником української мови та культури. Серед його перших акцій був протест проти відкриття російськомовної школи у Києві, що збирався здійснити міністр освіти Дмитро Табачник. Петриченко зміг зібрати підписи та організувати протести, що дозволило відмінити плани зробити школу російськомовною.

Відзначаючи активну участь у різноманітних громадських рухах, Павло був одним із організаторів акцій на підтримку активіста Сергія Стерненка, а також ініціатором руху "Хто замовив Катю Гандзюк", спрямованого на розслідування замовлення та покарання вбивць української активістки. Його активність та готовність боротися за справедливість та права людини зробили його відомим у кругах громадських діячів та політиків.

Наприкінці березня 2024 року Павло Петриченко звернув увагу громадськості на проблему гральної залежності серед військовослужбовців, виступаючи з інтерв'ю та розповідаючи про шкідливі наслідки цього явища. Його активна позиція та здібність залучати увагу до важливих соціальних питань залишається важливим прикладом для наступних поколінь громадських активістів та захисників прав людини.

Павло Петриченко, визнаний своєю відданістю та сміливими кроками в боротьбі за справедливість, звернув увагу на проблему, яка дуже часто залишається поза увагою уряду та суспільства — це проблема азартних ігор серед військовослужбовців. Умови, в яких опиняються військові, надзвичайно стресові, а війна, обстріли та бої ще більше підсилюють цей стрес. У таких ситуаціях телефон може стати не лише засобом зв'язку, але й засобом для втечі від реальності через азартні ігри. Це може призвести до серйозних наслідків, зокрема до залежності та боргів, що негативно позначається на військовій ефективності та психологічному стані воїнів.

Петриченко не тільки відзначив проблему, але й взяв на себе відповідальність та ініціював петицію з вимогою заборонити доступ до онлайн-казино для військовослужбовців на період дії воєнного стану. Ця петиція набрала необхідну кількість підписів за один день, що свідчить про актуальність та важливість цього питання для військових та їхніх родин.

Своїми діями та ініціативами Павло Петриченко продемонстрував, що він був не лише відважним воїном на полі бою, але й справжнім захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він виявився людиною, яка завжди готова взяти на себе відповідальність та діяти в ім'я справедливості та гідності.

З його великою втратою справляється не лише його родина та друзі, а й увесь український народ, який втратив справжнього героя і захисника. Його пам'ять буде вічно жити серед нас, нагадуючи про важливість відданості, сміливості та безкорисливої любові до рідної землі.

У цій статті ми дізналися про активну громадську позицію та відданість Павла Петриченка, який не тільки виявив себе справжнім героєм на полі бою, але й став захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він був відчайдушним у боротьбі за справедливість та права людини, вказуючи на проблеми, які часто залишаються поза увагою суспільства. Його ініціативи, спрямовані на заборону доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час дії воєнного стану, показують, що він був готовим взяти на себе відповідальність за долю своїх товаришів та боротьбу за їхнє благополуччя. Втрата такої видатної особистості стала не лише втратою для його родини та друзів, але й для всього українського суспільства, яке втратило справжнього героя та захисника. Тому пам'ять про Павла Петриченка завжди буде жити серед нас як приклад відваги, відданості та любові до рідної землі.

Правоохоронні органи Чернігівської області виявили зацікавленість у розслідуванні "відкатних схем", пов'язаних із будівництвом фортифікаційних споруд та відновленням інфраструктури на території регіону. За попередніми даними, до організації таких схем може мати відношення перший віцепрем'єр-міністр України Юлія Свириденко та її брат Віталій Свириденко. Розслідування вказує на можливу участь цих осіб у корупційних діях, спрямованих на незаконне збагачення за рахунок державних коштів та порушення встановлених законодавством процедур. Правоохоронці звертають особливу увагу на збір та аналіз доказів, що стосуються зазначених фактів, та зобов'язуються вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності перед законом.

Нагадаємо, наразі рідна для Юлії Свириденко Чернігівська область відбудовується після нападу росіян у 2022 році, а на кордоні з РФ та Білоруссю активно зводяться фортифікаційні споруди. Як стало відомо журналістам нашого видання, бюджети на фортифікацію та відновлення виділяються суттєво завищені, уже з урахуванням так званих “відкатів”.

За інформацією нашого джерела в Службі безпеки України, відповідальною за виділення необхідного бюджету для освоєння є перший віце – прем’єр України Юлія Свириденко, а рішення стосовно того, хто саме з підрядників і за який “відкат” буде проводити виконання робіт приймає її брат – Віталій Свириденко

“Відкатна” схема реалізується із залученням місцевих чиновників, у кожного з яких своя “роль” та своя “доля”. Мова йде про голову Чернігівської ОДА Вячеслава Чауса, його заступника Костянтина Мегема та начальника Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА Ярослава Слєсаренко.

Якщо порівняти бекграунд Вячеслава Чауса та Юлії Свириденко, можна відстежити ряд звязків: обоє родом з Чернігова, неодноразово пересікались на державній службі. В даному контексті варто також звернути увагу на офіційні біографії батьків Юлії Анатоліївни – чиновників, бекграунд яких також пов’язаний з Вячеславом Чаусом.

Тож не дивно, що призначення Вячеслава Чауса на посаду голови ОДА відбулось у серпні 2021 року, якраз в той час, коли Юлія Свириденко займала посаду Заступника Керівника Офісу Президента України. Також з точки зору аналізу бекграунду Вячеслава Чауса виглядає логічним, після отримання посади голови ОДА призначення своїм першим заступником Костянтина Мегема. Вячеслав Чаус познайомився з Костянтином Мегемом в ПАТ “Київстар” і надалі забрав із собою у АТ “Укргазвидобування”.

Як бачимо, “компанія” по освоєнню бюджетних коштів, що виділяються на відновлення інфраструктури та проведення фортифікаційних робіт в Чернігівській області давно знайома між собою. Тож перейдемо до розподілу “ролей” та “відсотків” відкатів. Як кажуть: “хто”, “кому” і головне “скільки”.

В Чернігівській області за фінансування і контроль за здійсненням ходу будівництва укріплень голова ОДА Вячеслав Чаус призначив відповідальними Константина Мегема та Ярослава Слєсаренко. Щодо останнього, то як повідомляють наші джерела в СБУ, його підозрюють у розкраданні бюджетних коштів під час будівництва доріг в області.

Поки що викликають на допити як свідка, але найближчим часом Ярослав Слєсаренко має всі шанси із категорії “свідків” перейти до категорії “підозрювані”. Як повідомляють наші джерела, всі необхідні матеріали для цього уже зібрані. Зокрема, було встановлено, що Ярослав Слєсаренко за 2023 -2024 роки через зловживання під час будівництва укріплень та відновлення інфраструктури в області, отримав відкатів на суму в 37 млн. грн.

Щодо відкатів на будівництві доріг, варто згадати ще одного чиновника: директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області” Олександра Мисника. За повідомленнями наших джерел, тільки за період 2023-2024 року Олександр Мисник збагатився на 69 млн.грн. Варто відзначити, що Олександр Мисник також добрий знайомий Юлії Свириденко, так як саме Олександр Петрович змінив її на посаді в.о. Чернігівської ОДА в листопаді 2018 року.

Всі технічні моменти по перемозі в тендерах потрібних компаній-підрядників, вирішує заступник голови Чернігівської ОДА Синенко Дмитро Григорович. В команді Дмитра Синенко називають “касиром” – через наявність фінансової освіти та досвіду роботи в банківській сфері. Зона відповідальності Дмитра Синенко – розподіл всіх підрядів в регіоні, організація перемоги на тендерах лояльних підприємств та контроль збору “відкатів”.

На місцевому рівні курує процес та безпосередньо контактує із сім’єю Свириденко керівник Чернігівської ОДА Вячеслав Чаус, а з боку правоохоронців процес розкрадання державних коштів “кришує” УСР Чернігівської області, за що отримує 0,5% від перерахованих на відновлення інфраструктури та фортифікацію бюджетних коштів.

Нашу увагу також привернув той факт, що брат Юлії Свириденко – Віталій, періодично контактує та здійснює “оперативний контроль” за Олександром Мисником та Ярославом Слєсаренко. За нашою інформацією, Віталій Свириденко наразі знаходиться в Лондоні, де забезпечує “конвертацію відкатів” на офшорні рахунки.