Вівторок, 3 Березня, 2026

Не потрібно фетишизувати членство в НАТО – Лузін

Важливі новини

Ігор Коломойський: Офіс президента використав військових для рейдерського захоплення “Укрнафти”

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Військових було банально використано через особисте бажання президента незаконно заволодіти акціями та контролем над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Під час своєї промови в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський ствердно та недвозначно заявив, що “Укрнафта” пройшла процедуру націоналізації, хоча офіційні документи говорять про інше. За документами акції були “тимчасово відчужені” військовими на час воєнного стану”, – заявив бізнесмен.

Він зазначив, що націоналізація за Конституцією можлива, але виключно як виняток – з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того, Закон “Про режим іноземного інвестування” передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Згідно з ним, державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій.

“Тобто про жодну націоналізацію акцій Укрнафти, що належали іноземним юридичним та фізичним особам, в тому числі під час війни, за законом взагалі розмову не можна вести. Але у своєму виступі президент проговорився – видав, як то кажуть, “за Фрейдом” – істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами “Укрнафти” та “Укртатнафти” влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану, – зазначив Коломойський.

Та наголосив, що Офіс президента використав військових для досягнення своєї мети – рейдерського захоплення контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою.

“Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими. Натомість вже після захоплення контролю над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою” в листопаді 2022 року, намагаючись пояснити рішення військових, на той час заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма відверто збрехав, що причиною подібного рішення стала відмова Укрнафти постачати пальне українській армії”, – розповів бізнесмен.

Та додав, що влітку 2022 року у своєму повідомленні НАБУ детально розкрив обставини за яких отримав від Шурми пропозицію “добровільної” відмови від акцій Укрнафти та Укртатнафти.

“Зі слів Шурми це виглядало як пропозиція від президента та керівника Офісу Андрія Єрмака, від якої я нібито не міг відмовитися: акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” в обмін на мирові угоди в судових справах за позовами ПриватБанку до мене, включно із тими справами, що розглядаються в міжнародних судах”, – розповів Коломойський.

Бізнесмен наголосив, що на початку цих перемовин його громадянство України стало предметом цього шантажу, а після отримання відмови добровільно передати акції, президент таємно позбавив Коломойського громадянства.

“Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за ґрати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів”, – додав він.

Також бізнесмен зазначив, що одразу після переходу акцій у власність Міноборони і призначення Корецького, “Укрнафта” без проведення конкурсу підписала контракт з юридичною компанією Резнікова “Астерс” майже на 120 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Верховний Суд поставив крапку у справі про оскарження націоналізації ПриватБанку: банк не повернуть Коломойському.

Майновий стан прокурора Павла Бурлаки: деталі з антикорупційної декларації

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

Депутат-прогульник зберігає мандат і зарплату, повністю ігноруючи роботу парламенту

Один із народних депутатів фактично зник з публічного та парламентського життя, однак формально продовжує залишатися чинним обранцем і отримувати виплати з державного бюджету. За інформацією, оприлюдненою аналітичним ресурсом «Сірий Кардинал», упродовж усього 2025 року депутат Тарасов не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Йдеться не про поодинокі пропуски, пов’язані зі станом здоров’я, відрядженнями чи іншими поважними причинами. Зафіксована повна та тривала відсутність народного депутата у стінах парламенту, що виглядає як демонстративне ігнорування своїх обов’язків перед виборцями та державою. Попри це, мандат залишається чинним, а нарахування заробітної плати здійснюється у звичайному режимі.

Фактично мова йде про класичного «депутата-привида»: відсутній у сесійній залі, на робочому місці та у публічній політиці, але присутній у відомостях на виплату зарплати. Керівництво фракції «Слуга Народу» та її очільники не коментують ситуацію, що створює враження системного мовчання та спроби перечекати резонанс.

На фоні війни, дефіциту бюджету та звернень влади до дисципліни така поведінка виглядає цинічною та показовою. Ситуація з Олегом Тарасовим демонструє проблему парламентської деградації, коли мандат перетворюється на привілей, а відсутність на роботі — на норму, якщо за спиною є правильна фракція і мовчання керівництва.

Чому кава перестає бадьорити: що відбувається з організмом під впливом кофеїну

Кава давно асоціюється з енергією, концентрацією та рятівним ковтком під час напруженого дня. Для багатьох це майже ритуал: ранкова чашка, перерва на роботі, розмова з друзями. Однак з часом чимало людей помічають дивний ефект — напій, який колись допомагав зібратися з думками, діє все слабше. Бадьорість швидко зникає, а після неї накочує ще глибша втома, ніж була до цього.

Секрет криється у тому, як кофеїн взаємодіє з нервовою системою. У нашому мозку є рецептори аденозину — речовини, що накопичується протягом дня та сигналізує про потребу у відпочинку. Кофеїн тимчасово блокує ці рецептори, створюючи ілюзію припливу сил. Насправді ж організм не отримує додаткової енергії, а лише відкладає відчуття втоми.

Саме тому кава не додає енергії, а лише маскує виснаження. Коли дія кофеїну слабшає — зазвичай через 4–6 годин — накопичена втома повертається різко і повною мірою. У результаті людина почувається гірше, ніж до кави.

З часом організм адаптується до кофеїну. Якщо аденозинові рецептори регулярно блокуються, мозок створює нові. Це означає, що для того ж ефекту потрібна дедалі більша доза. Толерантність може сформуватися вже за один-два тижні щоденного вживання. У цей момент кава перестає бадьорити і стає лише способом уникнути поганого самопочуття. Без неї з’являються головний біль, млявість і дратівливість — характерні ознаки кофеїнової залежності.

Окрема проблема — вплив кави на сон. Період напіввиведення кофеїну становить у середньому 5–6 годин. Це означає, що навіть через десять годин після чашки в організмі залишається помітна частина стимулятора. Якщо випити каву після обіду, вона може не завадити заснути, але значно погіршить якість сну. Скорочується фаза глибокого відновлення, і вранці з’являється відчуття розбитості. Так формується замкнене коло постійної втоми і нових доз кофеїну.

Фахівці радять пити останню чашку не пізніше 14:00, а людям із повільним метаболізмом кофеїну — ще раніше.

Не менш поширена помилка — кава одразу після пробудження. Уранці в організмі природно підвищений рівень кортизолу — гормону, який допомагає прокинутися. Кофеїн у цей момент майже не посилює бадьорість, але збільшує навантаження на нервову систему. Найкращий час для першої чашки — через одну-дві години після пробудження, коли рівень кортизолу починає спадати.

Також не рекомендується пити каву натщесерце. Вона стимулює вироблення шлункової кислоти й може подразнювати слизову, особливо у людей з гастритом або підвищеною чутливістю шлунка.

Є й ситуації, коли від кави краще тимчасово відмовитися. Це періоди сильного стресу, тривожні або панічні стани, проблеми зі сном та зневоднення. У таких випадках навіть звична доза може викликати серцебиття, тремтіння і внутрішнє напруження.

Зменшити залежність від кофеїну допомагає перерва на один-два тижні. У перші дні можливі головний біль і слабкість, але після паузи чутливість до кофеїну відновлюється. М’якший варіант — поступове зменшення кількості кави або перехід на напої з нижчим вмістом кофеїну.

Головний принцип простий: кава — це інструмент, а не щоденна необхідність. Вона працює значно ефективніше, якщо не вживати її безперервно, не починати день із чашки одразу після пробудження і уникати кави у другій половині дня. У такому разі напій справді допомагає, а не маскує хронічну втому.

Диво-операція у Львові: як робот-хірург врятував життя 6-річної дівчинки

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Поліна з Хмельниччини почала блювати після кожного прийому їжі, і її батьки звернулися по допомогу. Спочатку лікарі підозрювали апендицит, але пізніше, після обстеження, їй поставили діагноз “синдром Уїлкі” — захворювання, яке викликає кишкову непрохідність через здавлення дванадцятипалої кишки брижовою артерією.

Враховуючи серйозність ситуації, коли медикаментозне лікування не допомогло, львівські лікарі вирішили вдатися до хірургічного втручання з використанням роботизованої системи Da Vinci Si. Операція стала надзвичайно складною через розташування органів у критичній зоні, адже поруч з дванадцятипалою кишкою розташовані підшлункова залоза, печінка та жовчні шляхи.

Протягом двох годин хірурги виконали операцію, створивши обхідний шлях для їжі, з’єднавши вільну петлю кишківника з верхом дванадцятипалої кишки. Це дозволило їжі безперешкодно потрапляти до тонкого кишківника, обминаючи місце здавлення.

Зараз Поліна швидко відновлюється, почала повноцінно харчуватися та відновлює свою вагу. Завдяки роботизованій хірургії і високому професіоналізму медиків, її життя вдалося врятувати.

Програма “Захист України” розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Я не вважаю себе в праві давати поради Україні, адже я не є її громадянином. Але, на основі того, що я досліджую і обговорюю зі своїми колегами, важливо не фетишизувати членство в НАТО. Це не повинно бути самоціллю,” — підкреслює Лузін.

За словами Лузіна, Україні вже є союзником НАТО і найбільшим отримувачем допомоги від Альянсу. “Українська армія, ще до 2022 року, переходила на стандарти НАТО. Це стосується не тільки зброї, але й освіти та підготовки,” — додає він.

Лузін вказує на приклад Фінляндії та Швеції, які швидко вступили до НАТО завдяки десятиліттям співпраці з Альянсом. “Фінляндія і Швеція вже де-факто були союзниками НАТО, і коли виникла необхідність, вони отримали де-юре статус,” — пояснює експерт.

“Не можна забувати про Боснію і Герцеговину, яка з 2010 року має статус кандидата, але реальних зрушень не відбувається через політичні та економічні труднощі. Найголовніше — це не запрошення вступити, а внутрішні реформи та розвиток,” — зазначає Лузін.

Він також проводить паралелі з іншими країнами, які не є членами НАТО, але мають тісні зв’язки з Альянсом. “Ізраїль і Австралія не є членами НАТО, але це союзники Заходу. Південна Корея і Японія також пройшли довгий шлях економічного та військового розвитку, щоб стати справжніми партнерами США,” — додає Лузін.

Лузін підкреслює, що важливо зосередитися на внутрішніх перетвореннях, а не тільки на формальних аспектах членства.

“Не варто фетишизувати членство в Альянсі чи ПДЧ. Справжня мета — це внутрішні зміни та розвиток,” — резюмує він.

Важливо зосередитися на внутрішніх реформах та перетвореннях, які зроблять країну сильнішою і більш незалежною, незалежно від формального статусу в Альянсі. Це довгий шлях, який потребує значних зусиль, але саме він приведе до справжнього партнерства і безпеки для України.

Останні новини