Не така вже й безпечна робота: чим небезпечні популярні «жіночі» спеціальності

Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа земельними ділянками поблизу популярного туристичного комплексу «Буковель». Як повідомила пресслужба Національної поліції, йдеться про земельні ділянки загальною площею 4,29 га, вартість яких на сьогодні перевищує 14 мільйонів гривень. Схема заволодіння землею була ретельно спланована та реалізована з використанням фальшивих документів і підроблених угод.

За даними слідства, у цю незаконну діяльність були залучені посадовці органів місцевого самоврядування, державні реєстратори, нотаріуси та підставні особи, які виступали як «фасад» у процесі оформлення документів. Злочинці маніпулювали реєстрацією прав власності, підробляючи документи про купівлю-продаж та перепис земель на підставних осіб, що дозволяло їм безперешкодно заволодіти землями.

Зловмисники використовували підроблені державні акти зразка 2001 року, створюючи видимість законного набуття землі. У 2020–2023 роках вони виготовили фіктивну технічну документацію, внесли неправдиві відомості до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав. Один із організаторів виступив “добросовісним набувачем” і уклав три договори купівлі-продажу з підставними особами. При цьому справжні власники навіть не знали про зміну прав.

Насправді ці ділянки завжди перебували у державній власності та розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства.

Правоохоронці провели обшуки в Івано-Франківській та Рівненській областях, вилучивши документи, матеріальні носії та інші докази.

Трьом учасникам повідомлено про підозру за шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває, правоохоронці документують інші факти незаконного привласнення земель лісового фонду. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Йдеться про фото закривавленого хірурга з лікарні Охматдит, опубліковані найбільшими світовими ЗМІ.

В українських каналах спливло відео, зняте очевидцем у центрі Києва. На відео видно, як співробітник поліції України обливає з пакета з кров’ю людину в лікарському халаті.

Лікар – співробітник лікарні Охматдит, фотографії якого опублікували найбільші світові ЗМІ – NBC, CNN, Associated Press тощо.

На фото одяг чоловіка рясно забруднений кров’ю.

Уже після перших публікацій фотографій користувачі інтернету дивувалися незвичайному кольору крові та місцю розташування плями – на спині у лікаря.

Відео, що спливло, підтвердило сумніви в правдоподібності тиражованих фотографій. Схоже, в даному випадку, лікар виступив у ролі так званого crisis actor – актора, який повинен правдоподібно зображати людину, яка постраждала і поранена в результаті події.

Україна втратила видатного політика, колишнього керівника Закарпатської та Луганської облдержадміністрацій, колишнього народного депутата та генерала Геннадія Москаля, який помер у віці 73 років. Причиною його смерті стала тяжка хвороба. За словами парламентарів, політик пішов з життя вранці 17 березня. "Після важкої хвороби помер Геннадій Москаль. Вічна пам'ять. Співчуття родині. Він займав багато державних посад, був справжнім патріотом та талановитою особистістю", — написав Княжицький у соціальних мережах. Геннадій Москаль народився 11 грудня 1959 року в селі Задубрівка Чернівецької області. Він був генерал-лейтенантом поліції, кандидатом юридичних наук та доцентом. На позачергових парламентських виборах 2007 року був обраний народним депутатом від партії "Наша Україна – Народна самооборона", у 2012 році був вдруге обраний до Верховної Ради від партії "Батьківщина". У березні 2015 року він очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. З липня 2015 по червень 2019 року він був керівником Закарпатської облдержадміністрації. Його внесок у розвиток держави та його патріотизм завжди будуть пам'ятатися та шануватися.

Українська політична сцена зазнала втрати у зв'язку із смертю Геннадія Москаля — відомого політика та громадського діяча. Він відзначався своїм патріотизмом та активною громадською позицією. За свою кар'єру він обіймав численні посади, включаючи керівництво облдержадміністраціями. Смерть Москаля стала великою втратою для української політики та суспільства в цілому. Його служба і внесок у розвиток країни завжди будуть пам'ятатися та вшановуватися.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Мова йде про передачу ТОВ “ДЕВЕЛОПМЕНТ СОЛЮШН” земельної ділянки площею 7,91 га з кадастровим номером 8000000000:90:400:0006, що розташована на 27 км Столичного шосе в Голосіївському районі Києва, в елітній Конча-Заспі. Земля належить санаторію “Жовтень” та була відчужена за шахрайською схемою, коли ніби-то в рахунок ремонту одного з корпусів будівельникам була передана земельна ділянка ринковою вартістю біля 1 мільярду гривень. Надалі “права” на ділянку були передані ТОВ “ДЕВЕЛОПМЕНТ СОЛЮШН”.

Власниками “ДЕВЕЛОПМЕНТ СОЛЮШН” є кіпрська офшорна компанія “МЕКУДА ЛІМІТЕД” і громадянка Кіпру Христина Софоклеус, зареєстрована за адресою: Кіпр, 1043, Лімассол, Гермасогея, Гіасеміон, 4, квартира 21. Батько Андреас Софоклеус, також громадянин Кіпру і власник юридичної компанії “Софоклеус і Партнери”, що знаходиться на вулиці Саксаганського, 36-Д, є компаньйоном Бориса Кауфмана по ряду проектів.

Компанія “Софоклеус і Партнери” спеціалізується на виведені бізнесу в офшори та легалізації доходів отриманих непідтвердженим шляхом. Наразі компанія працює як в Україні, так і в Росії, допомагаючи деяким українським екс-чиновникам перевести бізнес як в Европу, так і в РФ.

Борис Кауфман, як і Вадим Столар мають стійкі бізнес-зв’язки з РФ, які залишаються робочими, незважаючи повномасштабне вторгнення Росії на території України у 2022 році.

Так, багаторічним партнером Бориса Кауфмана по тютюновому бізнесу залишається, незважаючи на офійний продаж часткиу 2016 році, російський “збройовий барон” Ігор Кесаєв, власник російського військового заводу імені Дегтярьова. Також Кесаєв очолює благодійний фонд “Моноліт”, який підтримує працівників ФСБ РФ, зокрема, звільнених у запас, і членів їхніх сімей. Власне кажучи, окрім загальновідомих зв’язків з Кесаєвим, Борис Кауфман позиціонує себе “предствавником російського бізнесу” в Україні.

Вадим Столар, який за інформацією наших джерел в КМДА, пролобіював незаконне відчуження земельної ділянки санаторію Жовтень у Конча Заспі, в 2023 році продав столичний бізнес центр Парус “фунту” православного олігарха Костянтина Малофєєва – Максиму Кріппі. Максим Кріппа – багато років представляє інтереси Малофєєва, а після введення проти олігарха санкцій – став його “фунтом”, через якого Малофєєв скуповує активи. Ще однією причиною, через яку більшість активів олігарха оформляється на “фунтів” на кшталт Кріппи – судовий процес та розподіл майна в РФ через розлучення Малофєєва зі своєю дружиною.

Раніше Костянтин Малофєєв, через компанію яка формально належить Максиму Кріппі, викупив маєток в Конча Заспі за 311 мільйонів гривень.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.