Небезпека оточення: військові ЗСУ у зоні Авдіївки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зіркова режисерка, родом з Одеси Таня Муіньо зняла новий кліп для пісні Леді Гаги “Disease”.

Сама ж Леді Гага пише, що цей кліп передає її “внутрішніх демонів” та те, що її зваблює хаос та смуток.

Цьогоріч, Муіньо стала постановницею номеру alyona alyona & Jerry Heil на Євробаченні 2024 року, що викликало резонанс.

Загалом, це не перша робота режисерки із зірками світового масштабу.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про ці результати повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у своїй доповіді президенту України Володимиру Зеленському. Згідно з його словами, на захоплених територіях зараз проводяться стабілізаційні заходи, зокрема перевірки та забезпечення безпеки місцевого населення.

“Попри складні та інтенсивні бої, просування наших сил на Курщині триває. Обмінний фонд для нашої держави поповнюється. Під контролем України вже 74 населені пункти. Там проводять перевірки та стабілізаційні заходи. Також триває розробка гуманітарних рішень для цих територій”, – заявив президент Зеленський після отримання доповіді.

Керівництво України наголошує на важливості стабілізаційних заходів у щойно звільнених районах, а також на необхідності забезпечення гуманітарної допомоги місцевим жителям. Відбувається підготовка до можливих переговорів з російською стороною, враховуючи поточну ситуацію та військові успіхи ЗСУ.

Продовження наступу та розширення контролю України на території Курської області свідчить про високу боєздатність української армії та її здатність досягати поставлених цілей, незважаючи на складні умови та опір противника.

Трьом посадовцям Державного університету «Київський авіаційний інститут» оголошено підозру в привласненні понад 16,6 мільйона гривень державних коштів. За інформацією Офісу Генерального прокурора, злочинна схема тривала протягом трьох років і полягала у фіктивному працевлаштуванні осіб, які насправді не виконували жодних обов'язків, але отримували зарплату за рахунок державного бюджету.

Розслідування встановило, що причетними до скоєння злочину стали колишній начальник відділу безпекової діяльності служби охорони, начальник служби охорони та його заступник. Вони організували схему, за якою на роботу було офіційно оформлено 89 осіб — так званих «мертвих душ». Ці люди були записані на штатні посади в університеті, однак фактично не виконували жодних функцій чи обов'язків. Водночас, на їхні імена нараховувалася зарплата, яку згодом знімали через банківські картки і привласнювали.

Внаслідок таких дій держава зазнала збитків на понад 16,6 млн грн. Ці гроші надходили з бюджету Міністерства освіти і науки України.

Під час обшуків за місцями проживання підозрюваних вилучено документи та електронні носії, які підтверджують їхню причетність до злочину.

Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Нацполіції за оперативного супроводу Департаменту внутрішньої безпеки. Посадовцям інкримінують привласнення коштів у складі організованої групи, що карається до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.